Постанова № 12519136, 23.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4041/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Коноваленко Л.І., Гольдіноваа Ю.Л.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітоп"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітоп"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00066023010/2607 від 16.08.2010 року, яким визначено податкове зобов`язання ТОВ «Юнітоп» в загальній сумі 215487 грн., в тому числі основний платіж - 143658 грн. та штрафні санкції 71829 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ у м. Полтаві безпідставно занижено податковий кредит з ПДВ за жовтень - грудень 2009 року в загальній сумі 143658 грн., оскільки господарські операції з ПП «Румеб» підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку та довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.09.2010 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Румеб».

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що податкові декларації ПП «Румеб», на підставі операцій з яким позивач формував податковий кредит з ПДВ, прийнято податковим органом з відміткою «до відома», тому сплата суми податку на додану вартість до Державного бюджету не підтверджена і податковий кредит на суму 143658 грн. сформовано позивачем безпідставно.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи встановив наступне.

В період з 01.07.2010 року по 28.07.2010 року Кременчуцькою об`єднаною державною податковою інспекцією (далі Кременчуцька ОДПІ) проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітоп» (далі ТОВ «Юнітоп») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки складено акт № 3920/23-209/13933130 від 03.08.2010 року, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 143658 грн., в т.ч. за жовтень 2009 року 33373 грн., за листопад 2009 року 8665 грн., за грудень 2009 року 101620 грн., внаслідок чого порушено п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/ 97 ВР від 03.04.1997 року.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 00066023010/2607 від 16.08.2010 року, яким визначено податкове зобов`язання ТОВ «Юнітоп» в загальній сумі 215487 грн., в тому числі основний платіж - 143658 грн. та штрафні санкції 71829 грн.

Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Юнітоп» та його контрагента ПП «Румеб» встановлено відхилення у вищезазначеній сумі внаслідок того, що податкові декларації ПП «Румеб» було прийнято ДПІ у Печерському районі м. Київа з відміткою «до відома».

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення та висновків викладених в акті перевірки суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суми податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ПП «Румеб» відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2009 року на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, що містяться у справі (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки та виписки з банківського рахунку про перерахування коштів).

Позивачем також надано декларації з ПДВ ПП «Румеб» за жовтень, листопад та грудень 2009 року, в яких відображено податкові зобов`язання ПП «Румеб» за операціями з ТОВ «Юнітоп» в розмірі 143658 грн., в т.ч. за жовтень 2009 року 33373 грн., за листопад 2009 року 8665 грн., за грудень 2009 року 101620 грн. Крім того, позивачем надано копії електронних квитанцій про прийняття цих декларацій з відмітками «Прийнято на районному рівні» та виписки з банківського рахунку про перерахування сум податкових зобов`язань до Державного бюджету України.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 2823/23 11/31812157 від 07.09.2010 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Румеб» з питань взаємовідносин з ТОВ «Юнітоп» за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року перевіркою не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «Юнітоп», яке мало правові відносини з платником податків. Перевіркою встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Юнітоп», яка мала правові відносини з платником податків.

Згідно надісланих до суду Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві платіжних доручень № 333 від 26.01.2010 року, № 311 від 29.12.2009 року та № 285 від 27.11.2009 року ПП «Румеб» перераховувало на відповідний бюджетний рахунок суми податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2009 року в розмірі 2010 грн., 2028 грн. та 2326 грн. відповідно.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.7.1. Закону «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що ПП «Румеб» зареєстровано в установленому законом порядку, має свідоцтво платника ПДВ, та, відповідно, право виписувати податкові накладні, а також беручи до уваги те, що господарські операції між ТОВ «Юнітоп» та ПП «Румеб» підтверджені довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва № 2823/23 11/31812157 від 07.09.2010 року, суд приходить до висновку, що ТОВ «Юнітоп» правомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ 143658 грн., в т.ч. за жовтень 2009 року 33373 грн., за листопад 2009 року 8665 грн. та за грудень 2009 року 101620 грн.

Враховуючи викладені обставини висновок Кременчуцької ОДПІ про порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/ 97 ВР від 03.04.1997 року суперечить обставинам справи, оскаржуване податкове повідомлення рішення № 00066023010/2607 від 16.08.2010 року є протиправним і підлягає скасуванню, позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітоп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 00066023010/2607 від 16.08.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітоп" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010

СуддяК.І. Клочко