Рішення № 125189555, 06.02.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2025Справа № 910/5962/24

За позовомПриватного підприємства "Науково - виробнича фірма "VD MAIS"доФірми "Dongguan Longshentong Technolodgy Co., LTD"простягнення 13 216,00 доларів США Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5962/24 за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» (далі також - позивач, ПП «НВФ «VD MAIS») до Фірми «Dongguan Longshentong Technology Co., LTD» (далі також - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 13 216,00 доларів США.

З метою належного повідомлення відповідача про підготовче засідання у справі, з`ясування позиції останнього з приводу заявленого позову, суд 12.06.2024 звернувся із судовим дорученням до Центрального органу КНР про вручення документів.

При цьому, суд зазначає, що ані норми чинного процесуального законодавства України, ані приписи міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання у справі шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення документів нерезиденту України, та, у зв`язку з цим, зупинення щоразу провадження у справі, що, у свою чергу, призводить до порушення розумного строку розгляду справи (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 910/6880/17 та від 09.06.2020 у справі № 910/3980/16).

Враховуючи, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 06.02.2025.

Сторони явку уповноважених представників у судове засідання 06.02.2025 не забезпечили.

05.02.2025 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Наведені позивачем у клопотанні причини неявки не є поважними, наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024 між Фірмою «Dongguan Longshentong Technology Co., LTD» (як продавцем) та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 260124 (далі також - договір) за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію у відповідності зі специфікаціями за формою Додатка № 1 до дійсного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни у специфікаціях і рахунках, а також валюта оплати зазначаються в доларах США.

Згідно з п. 2.2. договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.02.2024), загальна вартість договору складає 13 216,00 доларів США.

Постачання продукції за даним договором здійснюється відповідно до умов зазначених у кожному конкретному попередньому рахунку (рахунку) продавця або специфікації. Строк поставки продукції до 30.04.2024 (п. 3.1. договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.02.2024).

У розділі 4 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату продукції, що поставляється, авансовим перерахуванням усієї суми відповідно до виставленого рахунку (попереднього рахунку) або специфікації на розрахунковий рахунок продавця, або розрахунок по факту постачання продукції протягом 30 днів за узгодженням із продавцем. Кожна сторона несе банківські та інші витрати у своїй країні. У випадку нездійснення продавцем поставки продукції протягом 180 днів після авансової оплати виставленого рахунку, продавець гарантує повернення коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок покупця.

Відповідно до п. 10.1. договору, договір укладається на невизначений термін. Кожна сторона має право розірвати даний договір відповідно до 30-денного попереднього повідомлення.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що 01.02.2024 він перерахував відповідачу 13 216,00 доларів США, однак, станом на дату подання позову, відповідач не здійснив передачу продукції згідно з умовами договору.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, викладених у позові обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 260124 від 24.01.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносини повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок (комерційний інвойс) № TD20240130-1 на суму 13 251,00 доларів США. На підставі вказаного рахунку позивач здійснив переказ коштів у розмірі 13 216,00 доларів США на банківський рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 1763 від 01.02.2024.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний був поставити на користь позивача товар, оплачений згідно з рахунком (комерційним інвойсом) № TD20240130-1.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо поставки позивачу оплаченого товару в передбачені договором строки, то вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, 227, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "VD MAIS" задовольнити.

2. Стягнути з Фірми "Dongguan Longshentong Technolodgy Co., LTD" (Китай, провінція Гуандун, міський округ Дунгуань, місто Хенлі, Хенгліян Джанан Роуд, будинок 2, № 6, кімната 615 (Room 615, Building 2, 6, Hengliyan Jiangnan Road, Hengli Town, Dongguan City, Guangdong Province, China) 523270) на користь Приватного підприємства "Науково - виробнича фірма "VD MAIS" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29; код ЄДРПОУ 21558350) грошові кошти у розмірі 13 216,00 доларів США та судовий збір в розмірі 7 874,21 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2025 року.

Суддя Ю.О.Підченко