Єдиний державний реєстр судових рішень 17.02.2025
справа № 642/401/25
провадження №3/642/301/25
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2025 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, непрацюючого, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2025 серії ВАБ №987172, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14 січня 2025 року о 23 год. 15 хв. протягом строку дії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА№474328від 14.01.2025,який винесено відносно ОСОБА_1 ,а самез 14.01.202522:30до 17.01.202522:30перебував заадресою проживання ОСОБА_1 вквартирі АДРЕСА_2 .Тим самим ОСОБА_1 порушив заходи,що застосованодо нього,а самезалишити місцепроживання,заборону перебуваннята заборонуконтакту, чим порушив ч. 2ст. 173-8 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за адресою місця проживання, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судових повісток на відомий номер мобільного телефону, в матеріалах справи мається довідка про доставку смс-повідомлення, а також шляхом розміщення повідомлення про виклик на веб-сайті «Судова влада України». Поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про знаходження справи у провадженні Ленінського районного суду м. Харкова, оскільки протокол складений відносно нього підписаний ОСОБА_1 .
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримувала повістки у виді SMS-повідомлень, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також те, що законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-8 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 173-8 без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП та вважає необхідним призначити адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Частина 2статті 173-8 КУпАПпередбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173-8 ч.2 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №987172 від 14.01.2025, рапортом, поясненнями, терміновим заюоронним приписом стосовно кривдника серії АА №474328 від 14.01.2025, формою оцінки ризиків, відеозаписами з бодікамер, заявою потерпілої та іншими матеріалами справи.
Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідност. 17 КУпАПне встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися, явка правопорушника є необов`язковою.
Відповідно дост. 23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно дост. 33 КУпАПпри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначенихст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначенихст. 35 КУпАПне встановлено.
Крім того, згідност. 40-1 КУпАП Українисудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 173-2 ч.1 КУпАП України та керуючись ст. ст. 283, 284, 285 КУпАП України, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-8 КУпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГХарків/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980314020542000020649, код 21081100, ЄДРПОУ 37874947).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, на користь держави судовий збір в розмірі сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA088999980313101206000020656, код 22030101, ЄДРПОУ 37874947).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови ні пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло
Судове рішення № 125187490, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.02.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/401/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: