Постанова № 12518290, 25.08.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2010 року Справа № 2а-4565/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Твердохліба Р.С.,

секретаря судового засідання: Чукіній А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2010 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 25 серпня 2010 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.”.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що при створені Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” були допущені порушення закону, які не можна усунути, що у відповідності із абз. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи. Порушення закону при створенні Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.”, які не можна усунути, полягають в тому, що державна реєстрація проведена оманним шляхом (має ознаки фіктивності) невідомою особою з метою ухилення від оподаткування.

Згідно пояснень першого засновника ТОВ „Звєздопад Г.С.” ОСОБА_2, він зареєстрував ТОВ „Звєздопад Г.С.” за допомогою юридичної фірми „Максим-Теко”, але у звязку з відсутністю необхідних коштів для заняття підприємницькою діяльністю, вирішив ліквідувати або продати вказане підприємство. Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 листопада 2008 року набувачем ТОВ „Звєздопад Г.С.” став ОСОБА_3

Відповідно до пояснень ОСОБА_3., він, на прохання незнайомого йому чоловіка, який представся як „Данил”, оформив на своє імя підприємство, підписав договір купівлі-продажу від 07 листопада 2008 року та ще якісь документи, відкрив розрахунковий рахунок. Крім того пояснив, що як керівник ТОВ „Звєздопад Г.С.” він ніяких фінансово-господарських документів не підписував, до фінансово-господарської діяльності ТОВ „Звєздопад Г.С.” він ніякого відношення не має. Податкові декларації не складав, не підписував та до ДПІ в Артемівському у районі м. Луганську не сдавав. Бухгалтерських документів та печатки підприємства у нього не має і ніколи не було. Де знаходиться підприємство, йому також не відомо.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

08 жовтня 2008 року у виконавчому комітеті Луганської міської ради проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” (ідентифікаційний код 36189284), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 1382102 0000 015544 (а.с.7).

09 жовтня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” (ідентифікаційний код 36189284) взято на облік як платник податків в органах державної податкової служби, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 09.10.2008 № 2434 (а.с. 11).

Відповідно до ст. 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам- правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

Пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5-6), на які посилається державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську в обґрунтування позовних вимог щодо факту створення юридичної особи під впливом обману для здійснення фіктивного підприємництва з метою ухилення від оподаткування, суд визнає такими, що не є належним доказом факту фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), що входять в систему оподаткування, оскільки приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Податковим органом не надано суду обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав законної сили, щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - осіб, які створили та здійснювали управління підприємством.

На підставі викладеного, суд не погоджується з доводами позивача, щодо визнання недійсним запису від 08 жовтня 2008 року № 1382102 0000 015544 про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” (ідентифікаційний код 36189284) через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Також, при судовому розгляді зазначеної адміністративної справи, судом не встановлено інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, визначених у ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Згідно ч. 5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Враховуючи те, що суду не надано документального підтвердження здійснення відповідачем судових витрат, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 25 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 30 серпня 2010 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 33, 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю „Звєздопад Г.С.” про припинення юридичної особи - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 30 серпня 2010 року.

Суддя Р.С. Твердохліб