Рішення № 1251775, 21.12.2007, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.07 Справа № 22/328/07

Суддя

За позовом: приватного підприємства “Торговий Дім “Молочний доктор”, м.Запоріжжя

до відповідача: фізичної особи - підприємцяОСОБА_1, м.Запоріжжя

Суддя  Скиданова Ю.О.

Представники:

Від позивача: Лочман Я.О. -довіреність б/н від 10.09.2007 р.

Від відповідача: ОСОБА_2-довіреність б/н від 05.11.2007 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулося приватне підприємство “Торговий Дім “Молочний доктор” з позовною заявою до фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 про стягнення 20914,19 грн., що складається з 20071,20 грн. помилково перерахованих коштів, 240,85 грн. 3% річних, 602,14 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2007 р. порушено провадження по справі №22/328/07, судовий розгляд якої призначено на 11.10.2007 р.. Ухвалою голови господарського суду Запорізької області від 11.10.2007 р. продовжено строк розгляду спору по справі на один місяць. Розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 05.11.2007 р.. Ухвалою від 19.11.2007 р. строк розгляду спору по справі продовжено на один місяць. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.11.2007 р.. Розгляд справи відкладався до 13.12.2007 р.. У судовому засідання було оголошено перерву до 17.12.2007 р..

Позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, 13.12.2007 р. на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. 02-6/29881), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20071,20 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 295,29 грн. 3% річних, 1866,63 грн. втрат від інфляції.

Заява позивача про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чинного законодавства, прав та охоронюваних законом інтересів сторін учасників судового процесу та інших осіб, тому судом приймається до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Ухвалою від 17.12.2007 р. продовжено строк розгляду спору по справі до 21.12.2007 р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.12.2007 р..

У судовому засіданні 21.12.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України, за погодженням представників сторін, суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, обґрунтовує їх ст.ст. 536, 1213 ЦК України, пояснив суду наступне. 07.03.2007 р. платіжним дорученням №872 ПП “Торговий дім “Молочний доктор” помилково перерахував на банківський рахунок відповідача 20071,20 грн.. Позивач 18.06.2007 р. звертався до відповідача з претензією повернути помилково отримані кошти, проте відповідачем відповіді на претензію не надано, кошти не повернуті. На підставі зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20071,20 грн. помилково перерахованих коштів, 295,29 грн. 3% річних, 1866,63 грн. втрат від інфляції.

Відповідач проти позову заперечив надав до суду відзив від 19.11.2007 р. та доповнення до відзиву від 13.12.2007 р. в яких виклав свою правову позицію по суті спору. Відповідач стверджує, що між сторонами було укладено договір №1/07 від 07.03.2007 р., відповідно до якого відповідач на замовлення позивача виготовив стенд для оформлення виставочної площі, за погодженим з позивачем ескізом. Таким чином, сума 20071,20 грн. перерахована відповідачу не помилково, а сплачена як попередня оплата у розмірі 80% від загальної суми за рахунком виписаним відповідачем №0000013 за договором №1/07 від 07.03.2007 р.. Відповідач вважає, що посилання позивача на норми ЦК України стосовно прав власності на майно не регулюють безготівкові взаєморозрахунки між сторонами, а тому і не можуть бути підставою для стягнення по справі.

13.12.2007 р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від позивача (вх. №02-6/29882), в яких він пояснив суду, що між сторонами договору №1/07 від 07.03.2007 р. не укладалося, та рахунків від відповідача за цим договором позивачем не отримувалося. Надані відповідачем податкові накладні та рахунок позивач вважає фіктивними оскільки вони складені в одноособовому порядку.

За клопотанням представників сторін судові засідання проводилися без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що 07 березня 2007 р. відкритим акціонерним товариством “Новатор” було виставлено приватному підприємству “Торговий Дім “Молочний доктор” рахунок-фактуру №000013 на оплату товару - “масло селянське” у кількості 1500,89 кг за ціною 13,93 грн. за кг, на загальну суму 25089,00 грн..

Платіжним дорученням №872 від 07.03.2007 р. приватне підприємство “Торговий Дім “Молочний доктор” перерахував 20071,20 грн. на розрахунковий рахунок фізичної особи -підприємцяОСОБА_1. Призначенням платежу в зазначеному платіжному дорученні зазначено - оплата за оформлення виставочної площі, згідно рахунку 000013 від 07.03.2007 р. в тому числі ПДВ 3345,20 грн..

Як свідчать матеріали справи, зазначені кошти в розмірі 20071,20 грн. були помилково перераховані платіжним дорученням №872 від 07.03.2007 р. на банківський рахунок відповідача, оскільки рахунку №000013 від 07.03.2007 р. відповідачем позивачу не виставлялося.

18 червня 2007 р. позивачем було направлено ФОП ОСОБА_1 претензію (вих. №63), в якій позивач просив відповідача повернути помилково перераховані на його рахунок грошові кошти в розмірі 20071,20 грн. (копія в матеріалах справи). Факт направлення претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення до рекомендованого листа з повідомленням від 18.06.2007 р. та фіскального чеку №5858 від 18.06.2007 р..

Як свідчать матеріали справи, відповідач помилково перераховані грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується також зокрема до вимог витребування майна із чужого незаконного володіння ( п.2. ч.3. ст. 1212 УК України).

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі ( ч.1 ст. 1213 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом було вищевстановлено, що грошові кошти в сумі 20071,20 грн. позивачем фактично перераховані на банківський рахунок відповідача помилково, та останній безпідставно утримує їх на час розгляду справи, таким чином, суд вважає, що у відповідача відсутня правова підстава неповернення позивачу 20071,20 грн., тому їх утримання є безпідставним.

Твердження відповідача про те, що між сторонами було укладено договір №1/04 від 07.03.2007 р. на підставі якого було виставлено позивачу на сплату рахунок №0000013 від 07.03.2007 р. за оформлення виставочної площі, судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Для дослідження всіх обставин справи, судом ухвалою від 19.11.2007 р. витребувано у відповідача, в підтвердження його тверджень, договір №1/07 від 07.03.2007 р.. Відповідач надав суду для огляду копію договору №1/07 від 07.03.2007 р., однак при його огляді судом було встановлено, що зазначений договір підписано лише з боку відповідача.

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України, право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищезазначений договір фактично не було укладено між сторонами.

Надані відповідачем рахунок-фактура №СФ-0000013 від 07.03.2007 р. та копії податкових накладних судом, не можуть бути прийняті як належний доказ того, що перераховані позивачем кошти набуті відповідачем правомірно, оскільки відсутній договір на підставі яких вони складені та відсутні докази того, що позивачем отримувався зазначений рахунок.

На підставі зазначеного суд вирішив, що позовна вимога позивача, про стягнення з відповідача 20071,20 грн. суми безпідставно отриманих грошових коштів є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1866,63 грн. втрат від інфляції за період з липня 2007 р. по листопад 2007 р., та 295,29 грн. 3% річних за період з 18.06.2007 р. по 13.12.2007 р..

Згідно з ч.2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

 Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено порушення відповідачем грошових зобов`язань на момент звернення до господарського суду щодо неповернення безпідставно отриманих грошових коштів. Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимога позивача про стягнення суми індексу інфляції є обґрунтованою, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1866,63 грн. витрат від інфляції за вищевизначений період.

Судом перераховано суму 3% річних, оскільки позивач невірно визначив період нарахування. Стягненню підлягає 3% річних за період з 26.06.2007 р. (нарахування починається після сплину семи днів з дня пред'явлення вимоги №63 від 18.06.2007 р.) - по 13.12.2007 р., тому ця вимога підлягає частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 280,45 грн. 3% річних за визначений судом період.

В зв'язку з викладеним судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р 260090196045 в ЗАТ “ПроКредитБанк” м. Київ, МФО 320984, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства “Торговий Дім “Молочний доктор” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 151-А, р/р 26004300301101 ЗФ АКБ “Форум”, МФО 313913, код ЄДРПОУ 33211160) 20071,20 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 1866,63 грн. втрат від інфляції, 280,45 грн. 3% річних, 222,18 грн. державного мита, 117,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.12.2007 р.

Суддя Ю.О. Скиданова