Постанова № 12517536, 22.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року <Текст >Справа № 2а-2327/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Янюк О.С.,

при секретарі судового засідання Світлицькій О.О.,

за участю представників:

позивача Радової С.О. (довіреність від 11.01.2010 №1);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 18.06.2010 ВМХ№196036)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі-суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 951,75грн.

На підставі ст.ст.51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), представник позивача надала суду заяви про зменшення суми позову, та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 611,75грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви, з урахуванням прийнятих судом уточнень від 21.06.2010, 22.06.2010 і просить задовольнити їх у повному обсязі. Зокрема зазначає, що згідно картки обліку рахунку відповідача останній має заборгованість по сплаті штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 611,75грн. Заборгованість виникла на підставі рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2006 №0001802303/0. Розмір штрафної (фінансової) санкції відповідно до зазначеного рішення складає 7 132,20грн. У звязку із поступовою сплатою відповідачем існуючого боргу розмір несплачених штрафних (фінансових) санкцій на час вирішення спору по суті складає 4 611,75грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та надав суду усні пояснення, зокрема, зазначає, що між сторонами триває процедура судового оскарження рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2006 №0001802303/0 у Вищому адміністративному суді України. Крім того, зазначає, що відповідачем частково сплачений борг у розмірі 3000,00грн., а тому заборгованість, на день розгляду справи по суті, повинна складати 4132,20грн. Просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 15.06.1999 є фізичною особою підприємцем, про що їй видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 15.06.1999 №НОМЕР_2 (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.20010).

На підставі направлення на проведення перевірки від 21.09.2006 №8165/2308 та наказу голови ДПА У Запорізькій області від 28.08.2006 №395 про проведення перевірок субєктів підприємницької діяльності сфери грального бізнесу, надання послуг торгівлі та громадського харчування протягом 21.09.2006 працівниками ДПА в Запорізькій області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу субєктами підприємницької діяльності, а саме: магазину, що належить відповідачу та розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 147-а.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №08000589/2308/08300266/2303 від 21.09.2006, яким були встановлені наступні порушення відповідачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

проведення розрахункової операції не на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій, а саме розрахункова операція проведена через РРО на суму 18,00грн., а не проведена на загальну суму 43,45грн., невидача розрахункового документу встановлено форми;

невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО;

реалізація товарів без наявності цінників на товар, а саме: окороків копчених, риби «Царської», зельцю та сосисок.

На підставі висновків акту перевірки та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було сформовано та направлено на адресу відповідача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С» від 29.09.2006 №0001802303/0, яким останньому були визначені штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 7 132,20грн.

За результатами адміністративного оскарження до ДПА у Запорізькій області рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2006 №0001802303/0 залишено без змін, а скарга відповідача без задоволення.

01.03.2007 відповідач звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою, у якій просить визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2006 №0001802303/0 складене ДПІ у Шевченківському районі. Постановою господарського суду Запорізької області від 15.09.2008 у справі №9/118/07-АП-3/384/08-АП у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що постанова господарського суду Запорізької області від 15.09.2008 прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати дану постанову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 у справі №9/118/07-АП-3/384/08-АП апеляційна скарга залишена без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 15.09.2008 залишена без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, відповідач 01.07.2009 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка була прийнята судом до провадження.

Відповідно до квитанцій від 29.10.2009 №2254334, від 15.02.2010 №46, від 06.04.2010 №32 та від 10.06.2010 №70 відповідачем частково було погашено існуючу у нього заборгованість у розмірі 3 000,00грн. Під час вирішення спору по суті відповідач має заборгованість у розмірі 4611,75грн., що є залишком донарахованої суми за рішенням від 29.09.2006 №0001802303/0, та який є непогашеним.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність органів державної податкової служби та її повноваження регламентуються Законом України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі Закон №509-ХІІ).

Відповідно до Закону №509-XII, податкові органи здійснюють контроль, зокрема, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 6 ст.10 Закону №509-XII встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних приписів, позивачем винесено рішення за формою «С» від 29.09.2006 №0001802303/0, яким відповідачу визначені штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 7 132,20грн., та яке останнім було оскаржено в судовому порядку. За результатами судового оскарження апеляційна скарга та позовна заява відповідача залишені без задоволення, а рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій є таким, що винесено з урахуванням норм чинного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст. 254 КАС України) .

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили, оскільки вона проголошена 15.06.2009. Так як, існуюча заборгованість у добровільному порядку відповідачем не погашена, а наслідками набрання законної сили судовим рішенням є його обовязковість та преюдиційність, то суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зауваження представника відповідача щодо розміру позовних вимог судом до уваги не приймається, оскільки представник розмір існуючої заборгованості належними доказами не обґрунтував, здійснити звірку нарахованих сум із податковими органами до судового та під час судового засідання відмовився.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що твердження представника відповідача про обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на субєкта владних повноважень позивача є помилковим, оскільки даний розподіл обовязків щодо доказування і подання доказів застосовується у разі коли субєкт владних повноважень є відповідачем у справі та заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 611,75грн. (чотири тисячі шістсот одинадцять грн. 75 коп.) на користь державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (р/р 31116104700009, код платежу 210809000, код одержувача 34676911, ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)О.С.Янюк