Постанова № 12517465, 16.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. справа № 2а-22015/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді <Довідник >

при секретарі< Призвище секретаря >

Головуючого судді: Лазарєва В.В

при секретарі: Хоперії А.В.

за участю :

представника позивача Скакун (Ватуліна) С.О.,

представника відповідача Кольчик О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до орендного підприємства «КВАНТ» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсій у розмірі 6909, 09 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька звернулося до суду з позовною заявою до орендного підприємства «Квант» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 6909,09 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були, в звязку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 станом на липень 2010 року у розмірі 6909,09 грн. Просив стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у розмірі 6909,09 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки вважає, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». При цьому, відповідно до п. 6.6. Інструкції № 21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Отже, обставини, що впливають на зміну розміру виплачуваної пенсії (в результаті її перерахунку, збільшення розміру прожиткового мінімуму і таке інше), не завжди ведуть до збільшення суми, що підлягає відшкодуванню підприємством.

Зі змісту п. 6.8. Інструкції № 21-1 вбачаються дві обставини, що впливають на зміну розміру відшкодування смерть пенсіонера і зміна місця мешкання.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, спеціальну функцію по забезпеченню особи пенсійними виплатами повинна нести держава.

Крім того, ст. 21 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування не містить положень, що дозволяють встановлювати іншу, ніж передбачено ст. 21 Основ, базу для розрахунків внесків.

Підвищення розміру пенсії в звязку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу на підставі ст. 42 Закону України № 1058, Законів України «Про державний бюджет» на відповідний рік, це є підвищення, призначені відповідно до положень п. 6.6. Інструкції № 21-1, не входять до складу фактичних виплат на виплату і доставку пенсій і не підлягають відшкодуванню підприємством. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі міста Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Відповідач орендне підприємство «Квант» є юридичною особою (ЄДРПОУ 04726372), зареєстроване 11.11.1993 виконавчим комітетом Ворошиловської районної у м. Донецьку ради, що підтверджується Довідкою про включення до ЄДРПОУ (а.с. 6-7), Свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 8); відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується повідомленням про взяття на облік (а.с. 16).

У відповідності до абз. 3 п. 6.1 зазначеної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Таким чином, відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

Згідно п. 6.8 вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства належні до сплати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки у повному обсязі не вносив, в результаті чого має заборгованість станом на липень 2010 року у загальному розмірі 6909,09 грн., що підтверджується розрахунком відшкодування суми пільгових пенсій (а.с. 5), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 13-15).

Разом з тим, представник відповідача у своїх заперечення на позовну заяву вказує, що позивачем були неправомірно включені до сум фактичних витрат суми щодо доплати відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Як вбачається з розпоряджень про призначення пенсії (а.с. 53-56), доплати до пенсії, які здійснювались громадянину ОСОБА_4 були здійснені згідно із ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не згідно із ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», як на це вказує представник відповідача.

Вказана обставини підтверджується тим, що періодом стягнення у даній справі є травень-липень 2010 року, а громадянину ОСОБА_4 було припинено нарахування доплати до пенсії за статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.04.2010, у звязку з тим, що розмір його пенсії досяг 80 % середньої заробітної плати шахтаря.

Щодо доплати до пенсії, які здійснювались громадянину ОСОБА_4 за ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Тобто, фактичні витрати на виплату пільгових пенсій визначаються з урахуванням розміру пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням підвищення, проведеного відповідно до частини другої статті 42 цього Закону.

Таким чином, Пенсійним фондом були правомірно включені до розрахунків фактичних витрат суми щодо доплат перерахованих відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки такі доплати є різницею, яка виникла внаслідок призначення пільгової пенсії.

Що стосується інших обставин на які посилається представник відповідача у своїх запереченнях на позовні заяву, суд їх не приймає до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Таким чином, оскільки в результаті несплати фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій відповідач має заборгованість у розмірі 6909,09 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до орендного підприємства «КВАНТ» про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 6909, 09 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з орендного підприємства «КВАНТ» на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (р/р 256033012000 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072) фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6909 (шість тисяч девятсот девять) грн. 09 коп.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 16 листопада 2010 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22 листопада 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.