Рішення № 125171795, 04.02.2025, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/548/24

Провадження №2/525/19/2025

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.02.2025 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі,

у с т а н о в и в:

У провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа №525/548/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалося. У позовній заяві позивачем та у ході судового розгляду представником позивача було повідомлено суд, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У рішенні суду на виконання п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України було установлено позивачу строк до 29.01.2025 для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 16 год. 00 хв. 04.02.2025.

27.01.2025 представником позивача адвокатом Грущанським В.О. на адресу суду подані докази понесених у справі витрат на професійну (правничу) допомогу позивача.

У судове засідання 04.02.2025 усі учасники судового розгляду не з`явилися. Оскільки усі учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, суд проводить розгляд справи з урахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2 ст. 246 ЦПК України).

У випадку, визначеному частиною другою статті 246 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати ( п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази понесених судових витрат, суд встановив наступне.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 24 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Розірвано договір оренди землі від 30.12.2013 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Білагро» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320281200:00:008:0037, стягнуто з ТОВ «Білагро» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у розмірі 22605 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. З урахуванням обставин справи, рішення прийнятого судом, з урахуванням принципу диспозитивності, суд приходить до переконання, що підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Білагро» на користь позивача ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду, з урахуванням того, що вимога про скасування державної реєстрації іншого речового права та припинення іншого речового права є похідними від вимоги про розірвання договору оренди.

Позивач також просила стягти з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 26000 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ті самі критерії застосовує Європейськийсуд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно з практикою Європейськогосуду з прав людини, яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У позовній заяві під час звернення до суду позивач посилалася на те, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, які вона очікує понести у зв`язку зі зверненням до суду з позовом складає 28000 грн.

Після ухвалення рішення по справі представником позивача надано суду: копію договору від 15.04.2024 з додатками «Узгодження погодинної вартості роботи адвоката» та «Попередній розрахунок вартості послуг на правову допомогу», ордер про надання правничої ( правової) допомоги від 27.05.2024, акт прийому-передачі до договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 26.01.2025; квитанцію до прибуткового касового ордеру №26/01-069 від 26.01.2025.

Так, згідно умов договору про надання правової допомоги від 15.04.2024, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Грущанським В.О., адвокат взяв на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором у справі щодо стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі від 30.12.2013 відносно земельної ділянки кадастровий номер 5320281200:00:008:0037. Пунктом 4.2 договору обумовлено обставини, які враховуються при визначенні розміру гонорару: обсяг та час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосується доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення з точко зору інтересів клієнта, особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення, характер та тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката, ціна позову та значення справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони та публічним інтересом до справи. Пунктом 4.3 договору визначено, що вартість гонорару адвоката становить 20000 грн., з розрахунку не менше 2000 грн. за одну годину роботи адвоката. Гонорар повинен бути сплачений за фактом виконаної роботи. Участь адвоката в судовому засіданні становить 2000 грн., що сплачується в день судового засідання, в разі виїзду за межі м. Полтава додатково сплачуються витрати на пальне.

У додатку №1 до договору сторони узгодили погодинну вартість роботи адвоката, а саме: підготовка, написання заяв по суті та з процесуальних питань, ознайомлення з матеріалами справи 2000 грн. за годину. Також були узгоджені норми витрат часу, зокрема на опрацювання наданих документів за сторінку формату А4 5 хв., написання заяв по суті від 4 годин за кожну заяву, підготовка процесуальних клопотань від 1 години за кожну заяву, участь у справі по факту за кожне засідання 2000 грн.

Згідно попереднього розрахунку вартості послуг на правову допомогу ( додаток №2 до договору): опрацювання матеріалів справи 1 година - 2000 грн., підготовка та написання позову 3 години 6000 грн., підготовка та написання заяви з процесуальних питань 2 години 4000 грн., участь у справі 3 засідання - 6000 грн., гонорар успіху 20000 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі до договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 від 26.01.2025 загальна сума наданої правової допомоги становить 26000 грн., з них: аналіз та вивчення документів у справі №525/548/24 60 хвилин на 2000 грн.; написання позовної заяви в справі 240 хвилин на 8000 грн., написання процесуальних заяв та клопотань 180 хвилин на 6000 грн., участь у судових засіданнях всього 5 засідань на 10000 грн.

Відповідно достатті 59 Конституції Україникожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокату діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно дост. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар єформою винагородиадвоката заздійснення захисту,представництва танадання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Невичерпний перелік видів адвокатської діяльності наведений уст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",серед яких,у томучислі:наданняправової інформації,консультацій іроз`ясненьз правовихпитань,правовий супровіддіяльності юридичнихі фізичнихосіб,органів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,держави;складення заяв,скарг,процесуальних таінших документівправового характеру;представництво інтересівфізичних іюридичних осібу судахпід часздійснення цивільного,господарського,адміністративного таконституційного судочинства,а такожв іншихдержавних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно дост. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК Україниоднією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Суд, вивчивши та проаналізувавши в сукупності всі докази надані стороною позивача в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу, оцінюючи їх щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою, а заявлені вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Дослідивши перелік і вартість послуг, наданих адвокатом позивачу за договором про надання правової допомоги, суд не може визнати співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг та з витраченим адвокатом часом заявлений позивачем розмір його витрат на правничу допомогу. Суд приходить до переконання, що витрати часу на аналіз та вивчення документів у справі, підготовку та написання позовної заяви є значно завищеними. Крім того, жодних доказів написання позову адвокатом Грущанським В.О. суду не надано, позов був поданий до суду безпосередньо позивачем, шляхом поштового відправлення. Відомості про представника позивача у позові відсутні. Представник позивача адвокат Грущанський В.О. вступив у справі лише 28.05.2024, шляхом подання відповідної заяви через підсистему «Електронний суд» та подання доказів на підтвердження своїх повноважень у справі, ордер на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 саме у Великобагачанському районному суді Полтавської області датований 27.05.2024, у той час коли позов надійшов до суду 23.04.2024, 29.04.2024 судом відкрито провадження у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по сутісправи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); від повідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. У ході судового розгляду представником позивача неодноразово подавалися письмові додаткові пояснення у справі, хоча представник позивача не був можливості надати відповідні пояснення безпосередньо в суді, у ході розгляду справи, що відповідно призвело до подвоєння вартості наданих послуг і за написання пояснень, і за участь представника позивача в судовому засіданні.

Отже, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, врахувавши обставини справи, фінансовий стан обох сторін, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що розмір заявлених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 26000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і вони не співмірні з виконаною роботою. З урахуванням вищевикладеного, виходячи з принципу диспозитивності, суд приходить до переконання, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення та підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Білагро» на її користь 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що об`єктивно підтверджується матеріалами справи та відповідає умовам укладеного договору про надання правової допомоги. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити.

Керуючись статтями133,137,141,223,246, 263-264,354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 ( вісім тисяч) гривень.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду небуло вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Грущанський Владислав Олегович, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1502 від 13.01.2016 видане Радою адвокатів Полтавської області, адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач:Товариство зобмеженою відповідальністю «Білагро», код ЄДРПОУ 32353457, адреса місцезнаходження: вул. Гоголя, 81, с. Красногорівка, Миргородський район, Полтавська область;

представник відповідача: адвокат Харченко Олександр Васильович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №376 від 26.11.2003 видане Полтавською обласною КДКА, адреса: пров. Романа Шухевича, 4, каб. 11, м. Полтава. Повне додаткове рішення суду складено 14.02.2025.

Суддя Я.В. Прасол