Ухвала суду № 125170845, 14.02.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 лютого 2025 року ЧернігівСправа № 620/4913/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ТкаченкоО.Є., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання рішення суду від 10.06.2024 у справі №620/4913/24,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою 08.01.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд»), у якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі №620/4913/24 в частині виплати пенсії з 01.01.2025 з обмеженням її розміром 31 737,48 грн;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у 10-дений строк повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, та вжитих заходів щодо виконання рішення Чернігівський окружний адміністративний суд від 10.06.2024 по справі №620/4913/24 щодо виплати пенсії в розмірі 52 942,81 грн без обмеження максимальним розміром та проведення доплати виплати з 01.01.2025.

Заява мотивована тим, що незважаючи на покладений рішенням суду обов`язок виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 06.01.2025 здійснює йому виплату пенсії з обмеженням максимальним розміром.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надало пояснення, в яких зазначило, що розмір пенсії позивачу з 01.01.2025 зменшився, оскільки був обрахований згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

Дослідивши матеріали справи, суд зважає на такі обставини.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №620/4913/24, яке набуло чинності 22.07.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням виплачених сум.

03.09.2024 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/4913/24.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.10.2024 відкрито виконавче провадження №76389774 з виконання виконавчого листа №620/4913/24, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом від 03.09.2024.

Постановою старшого державного виконавця від 27.01.2025 при примусовому виконанні виконавчого листа №620/4913/24, виданого Чернігівським окружним адміністративним судом від 03.09.2024, за невиконання рішення суду накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

На виконання рішення суду від 10.06.2024 №620/4913/24 відповідачем проведено позивачу перерахунок пенсії, відповідно до протоколів перерахунку пенсії станом на 01.08.2024 підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 52942,81 грн, до виплати - 52942,81 грн (а.с. 41).

Водночас з 01.01.2025 позивачу обмежено виплату пенсії сумою 31737,48 грн (а.с. 50).

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з відповідною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов`язок. Відтак, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до частин 1, 3 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Суд зазначає, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Отже процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Водночас зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14, від 19.11.2018 у справі № 804/10264/15, від 26.03.2020 у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 у справі № 802/357/17-а, від 13.12.2021 у справі № 520/6495/2020.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченомустаттею 249 цього Кодексу.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд Українизазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілейстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №620/4913/24, яке 22.07.2024 набуло чинності, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням виплачених сум.

Згідно з протоколом перерахунку пенсії станом на 01.08.2024 підсумок пенсії позивача (з надбавками) - 52942,81 грн, до виплати - 52942,81 грн, тобто після перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 10.06.2024 у справі №620/4913/24, виплата пенсії не обмежена максимальним розміром.

Водночас згідно з протоколами перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2025 підсумок пенсії ОСОБА_1 (з надбавками) становить 52942,81 грн, до виплати 31737,81 грн.

Позивач зазначає, що обмеження відповідачем його пенсії максимальним розміром з 01.01.2025 суперечить рішенню суду по справі №620/4913/24.

Однак, проаналізувавши матеріали справи, заяви, суд звертає увагу на таке.

03.01.2025 відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якою установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

На виконання вказаної постанови відповідачем з 01.01.2025 проведено позивачу відповідний перерахунок пенсії та застосовано передбачені нею коефіцієнти пониження (а.с.50).

Суд зазначає, що вказаний перерахунок має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у справі №620/4913/24.

Отже, позивач помилково пов`язує здійснення пенсійним органом перерахунку його пенсії з 01.01.2025 на підставі постанови КМУ від 03.01.2025 №1 з виконанням рішення суду в цій справі.

Питання порядку та умов виплати пенсії відповідно до постанови КМУ від 03.01.2025 №1 не було поставлено на вирішення суду у справі №620/4913/24 та судом не розглядалося. Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування в даній справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено та судом не встановлено обставин вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправних дій чи бездіяльності в частині виконання рішення суду по справі №620/4913/24, а тому в задоволенні поданої позивачем заяви необхідно відмовити.

Суд зауважує, що незгода з перерахунком пенсії з 01.01.2025 на підставі постанови КМУ від 03.01.2025 №1 №1 є підставою для звернення до суду з новим позовом, а не застосуванням норм статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши аргументи та доводи позивача та відповідача, суд дійшов висновку, про необґрунтованість заяви про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, та відсутності підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 14, 241243, 248, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вчинених на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №620/4913/24 залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 14 лютого 2024 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО