Ухвала суду № 125170531, 13.02.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

13 лютого 2025 року Справа № 340/5317/24 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду з Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою адвоката Усатенка В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу з 24.07.2002 по 10.06.2003 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. №256-04т Про заходи щодо виконання Закону України Про оперативно-розшукову діяльність в трьохкратному розмірі;

-зобов`язати Управління МВС України в Кіровоградській області нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 24.07.2002 по 10.06.2003 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.1992р. №256-04т Про заходи щодо виконання Закону України Про оперативно-розшукову діяльність в трьохкратному розмірі з урахуванням індексу інфляції в період невиплати грошового забезпечення з 24.07.2002 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 (суддя Кармазина Т.М.) відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 прийнято до свого провадження адміністративну справу №340/5317/24.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов в частині виплати позивачу грошового забезпечення за період з 24.07.2002 по 10.06.2003 з урахуванням індексу інфляції в період невиплати грошового забезпечення з 24.07.2002 року, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства в наслідок юрисдикційної належності розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно приписів Цивільного кодексу України, останній визначає майнову та моральну шкоду (ст. 22, 23 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження, і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Також, при розгляді даної категорії спорів слід керуватись нормами Цивільного кодексу України, зокрема, ст. ст. 509, 524, 533, 549-552 611, 625.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов`язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, дія ч. 2 ст. 625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. ст. 238, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі №340/5317/24 в частині позовних вимог щодо нарахування індексу інфляції з 24.07.2002 року.

Роз`яснити позивачу що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку ЦПК.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.

СуддяПетро ПАЛАМАР