Рішення № 125169212, 14.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року справа №320/31067/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, в якому просить суд:

- бездіяльність Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві (код СДРПОУ26088771), що полягає у зупинені розгляду заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визнання батьківства та проведені державної реєстрації зміни народження та походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати протиправною,

- зобов`язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві (код ЄДРПОУ26088771) здійснити державну реєстрацію зміни народження та походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визнання батьківства.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою. Разом із чоловіком ОСОБА_2 , позивач звернулась до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві із заявою про визнання батьківства та проведення державної реєстрації змін народження та походження дитини. Листом від 25.01.2024 № 10\33.10-43 Відповідач повідомив, що «розгляд заяви зупинено у зв`язку із порушенням законодавства при державній реєстрації народження».

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку з чим змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №320/31067/24 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано до суду заперечення проти позовної заяви, мотивовані тим, що 25.01.2024 року відділом було прийнято заяву про визнання батьківства від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 № 10/33.10-43, вищевказану заяву та матеріали справи було направлено до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для розгляду, оскільки актовий запис про народження № 1616 від 04.10.2017 року на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, та питання внесення будь-яких змін до вищевказаного актового запису про народження належить до компетенції зазначеного відділу. 26.02.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було повернуто до відділу матеріали справи про визнання батьківства без виконання, оскільки державна реєстрація народження дитини, була проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. При цьому, за результатами перевірки було виявлено актовий запис про шлюб № 518 від 27.07.2016 року позивача з ОСОБА_4 , та вказаний шлюб розірвано на підставі актового запису про розірвання шлюбу № 74 від 26.05.2017 року, складеного тим же відділом. Між тим, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Отже, державна реєстрація народження дитини, проведена з порушення законодавства.

Оскільки фактично дитина, щодо якої було подано заяву про визнання батьківства, є шлюбною дитиною, що унеможливлює вирішення питання внесення змін до актового запису про її народження шляхом подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства до відділу державної реєстрації актів цивільного стану громадян.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 8 грудня 2023 року №3005-7001937930.

28 жовтня 2017 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис №1616 про народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце народження: Україна, Донецька область, місто Маріуполь), про що видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . У графі Батьки даного свідоцтва зазначено: Батько- ОСОБА_5 , Мати- ОСОБА_6 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, у графі Відомості про батька зазначено - ОСОБА_5 . Відомості про матір зазначено - ОСОБА_6 . Також, у витягу зазначено наступне: Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Також, матеріали справи містять свідоцтво від 26 травня 2017 року серії НОМЕР_4 про розірвання шлюбу 26 травня 2017 року між чоловіком ОСОБА_4 і дружиною ОСОБА_7 , про що складено відповідний актовий запис №74 Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

3 травня 2022 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, про що 03 травня 2022 року складено відповідний запис №320 Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 03 травня 2022 року.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, ОСОБА_1 (до одруження - ОСОБА_8 ) разом із чоловіком ОСОБА_2 , звернулась до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві із заявою про визнання батьківства та проведення державної реєстрації змін народження та походження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Листом від 25.01.2024 року №10/33.10-43, Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві за результатом розгляду заяви про визнання батьківства №10/33.10-43 від 25.01.2024 року повідомлено, що відділом 25.01.2024 року до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, було направлено вищевказану заяву про визнання батьківства та матеріали справи №10/33.10-43 для розгляду. 26.02.2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було повернуто вищевказану справу без виконання. Одночасно повідомлено, що розгляд заяви про визнання батьківства поданої до відділу зупинено, у зв`язку з виявленими порушеннями законодавства при державній реєстрації народження.

Матеріали справи містять лист Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.02.2024 №9269/9.2/22/24, в якому зазначено, що за результатами розгляду матеріалів справи встановлено, що актовий запис № 1616 про народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано Центральним відділом Маріуполі 28.10.2017. Державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України та підставою запису відомостей про батька дитини згідно актового запису про народження є заява матері від 28.10.2017 №315/152-45.

Разом з тим за результатами перевірки було виявлено актовий запис №518 про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (матері ОСОБА_3 ), зареєстрований 27.07.2016 Центральним відділом у місті Маріуполі.

Вказаний шлюб було розірвано, про що 26.05.2017 Центральним відділом у місті Маріуполі складено актовий запис про розірвання шлюбу за №74. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Враховуючи вищезазначене, повідомлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_3 проведена з порушенням вимог законодавства.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398).

Відповідно до статті 2 Закону № 2398, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Частиною першою статті 3 Закону №2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Статтею 49 ЦК України визначено, що актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно із статтею 6 Закону №2398 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

При цьому, статтею 9 Закону №2398 визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Так, актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

В свою чергу, частиною першою статті 22 Закону №2398 визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

При цьому, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання" (далі - Правила №96/5).

Відповідно до п.1.1 розділу І Правил №96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

За приписами п.1.5 розділу І Правил № 96/5, заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану. їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, на яких заявники за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у них, проставляють власні підписи.

Відповідно до п. 1.7 розділу І Правил № 96/5, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Згідно із абзацом першим пункту 2.1 Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред`явленні паспорта або паспортного документа.

Абзацом третім пункту 2.1 розділу II Правил визначено, що громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір.

Згідно п.2.12 розділу II Правил № 96/5, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з абзацом дев`ятим пункту 2.1 розділу II Правил, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.7 розділу II Правил, якщо актовий запис цивільного стану, до якого потрібно внести зміни, зберігається в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, то відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті.

Абзац перший пункту 2.8 розділу II Правил визначає, що у разі зберігання актового запису про народження, до якого потрібно внести зміни у зв`язку з визнанням батьківства, в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ, який прийняв заяву про визнання батьківства (рішення суду про визнання батьківства, про встановлення факту батьківства), не пізніше наступного робочого дня з дня її отримання надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису, крім випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 2.7 цього розділу. Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та отримане підтвердження додаються до заяви.

Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду.

Згідно з пунктом 2.13.12 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Підпунктом 2.16.7 п.2.16 розділу II Правил № 96/5 передбачено, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постановах від 14.11.2018 у справі №425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі №807/45/17, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану, суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.

Разом з тим, у разі наявності у позивача відповідних належних доказів, які можуть довести певні юридичні факти, що впливають на переоцінку відповідних обставин органом РАЦС, він може звернутись до місцевого загального суду щодо встановлення таких юридичних фактів. Водночас, адміністративний суд не здійснює вказані повноваження, а лише надає оцінку рішенню суб`єкта владних повноважень, виходячи з встановленої законом процедури, передбаченої для тих чи інших дій останнього.

Так, дослідивши підстави для прийняття рішення про відмову у внесенні змін до актового запису слугувало те, що державна реєстрація народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. При цьому, за результатами перевірки було виявлено актовий запис про шлюб № 518 від 27.07.2016 року позивача з ОСОБА_4 , та вказаний шлюб розірвано на підставі актового запису про розірвання шлюбу № 74 від 26.05.2017 року.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в актовому записі №1616 про народження дитини ОСОБА_3 , складеного 28 жовтня 2017 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у графі Батьки зазначено: Батько- ОСОБА_5 , Мати- ОСОБА_6 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, у графі Відомості про батька зазначено - ОСОБА_5 . Відомості про матір зазначено - ОСОБА_6 . Також, у витягу зазначено наступне: Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Також, матеріали справи містять свідоцтво від 26 травня 2017 року серії НОМЕР_4 про розірвання шлюбу 26 травня 2017 року між чоловіком ОСОБА_4 і дружиною ОСОБА_10 , про що складено відповідний актовий запис №74 Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Так відповідно, до частини другої статті 122 Сімейного кодексу України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Частиною третьою статті 122 Сімейного кодексу України визначено, що подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Як вбачається зі свідоцтва серії НОМЕР_4 , 26 травня 2017 року розірвано шлюб між чоловіком ОСОБА_4 і дружиною ОСОБА_7 , про що складено відповідний актовий запис №74 Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Отже, ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідності до частини другої статті 122 Сімейного кодексу України, вважається такою, що походить від подружжя,

При цьому, в акті цивільного стану громадян про народження внесено відомості про батька у відповідності до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, а саме: при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 і ОСОБА_11 , шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, у відповідності до частини третьої статті 122 Сімейного кодексу України, подавали до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини.

А тому, з огляду на викладені обставини, суд погоджується із тим, що у відповідача були відсутні необхідні підстави для внесення змін до Актового запису про народження та походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про визнання батьківства.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 14 лютого 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.