Рішення № 125166164, 14.02.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/17488/24

Провадження № 2-о/750/87/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мишастої К.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

заінтересовані особи: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Чернігівська міська рада,

в с т а н о в и в :

У грудні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою, в якій просять встановити факт належності їм свідоцтва про право власності на житло, записаного у реєстрову книгу № 15733 в книзі 216, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 05 березня 2008 року № 288 в м. Чернігові міжміським бюро технічної інвентаризації, зареєстровано на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частинах 9/25 частин квартири АДРЕСА_1 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія ССК № 310687, реєстраційний номер 22955547, виданого 16 квітня 2008 року Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради.

Встановлення даного факту необхідно заявникам для реалізації прав власників.

Заявники у судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Представник Чернігівської міськоїради у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд заяви за його відсутності, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії паспорта заявника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 18 серпня 1999 року, її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 » (а.с. 9-10).

Відповідно до копії паспорта заявника ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , виданого Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області 22 грудня 2006 року, її прізвище зазначено як « ОСОБА_3 » (а.с. 11-12).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 14 березня 2008 року, виданого Деснянською районною у місті Чернігові радою, згідно з розпорядженням від 05 березня 2008 року № 288, 9/25 частин квартири АДРЕСА_2 дійсно належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах (а.с. 7).

Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18537451 від 16.04.2008 серія ССК № 310687, реєстраційний номер 22955547, виданого 16 квітня 2008 року Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради ОСОБА_2 є власником 9/50 частки квартири АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 є власником 9/50 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с. 8).

Таким чином, при проведенні приватизації квартири АДРЕСА_2 працівниками органу приватизації було допущено помилку в написанні прізвища заявників, замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_4 ».

Також, при внесенні інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було допущено помилку в написанні прізвища заявників, замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_4 ».

Встановлення даного факту необхідно заявникам для реалізації прав власника, зокрема, можливості вільно розпоряджатися своєю власністю.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №5від 31.03.1995«Про судовупрактику усправах провстановлення фактів,що маютьюридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується, що у свідоцтві про право власності на житло та у Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно помилково зазначено прізвище заявників « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_3 » та встановлення даного факту необхідно заявникам для реалізації прав власника, вимоги не містять в собі спору про право, а тому суд вважає за можливе заяву про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.

Проте суд не вбачає підстав для встановлення факту належності заявникам Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, враховуючи таке.

В силу положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» всі реєстраційні дії, рішення та записи, які здійснюються чи приймаються державними реєстраторами, по суті мають технічний характер, спрямований на виконання встановленого цим Законом та іншими нормативно-правовими актами порядку здійснення такої державної реєстрації, проте не мають самостійного правовстановлюючого характеру та здійснюються на підставі наданих державному реєстратору відповідних правовстановлюючих документів, що містяться в реєстраційній справі. Норми частин першої та другої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прямо встановлюють пріоритет таких документів перед відомостями, що містяться у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 зазначив, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, передусім, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

За таких обставин, правовстановлюючим документом, яким засвідчується право власності заявників на частину квартири є саме свідоцтво про право власності на житло, на підставі якого заявники мають право клопотати перед реєстратором внесення до Реєстру відповідного запису, оскільки Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує факт реєстрації, у зв`язку з чим заява підлягає частковому задоволенню

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провстановлення фактуналежності правовстановлюючихдокументів задовольнити частково.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) свідоцтва про право власності на житло, записаного у реєстрову книгу № НОМЕР_5 в книзі 216, виданого згідно з розпорядженням (наказом) від 05 березня 2008 року № 288 в м. Чернігові міжміським бюро технічної інвентаризації, зареєстровано на праві приватної спільної сумісної власності в рівних частинах 9/25 частин квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученеу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя