Рішення № 125161504, 13.02.2025, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/2220/24

провадження №2/457/72/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 лютого 2025 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Грицьківа В.Т.,

з участю секретаря Ринди О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Трускавці цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 19.04.2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 32767,20 грн, яка складається з тіта кредиту. Спадкоємцем померлого позичальника є ОСОБА_1 , тому позивач просить стягнути з відповідачки на його користь розмір заборгованості та також судові витрати.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачкавідзиву на позов у встановлений судом строк не надала, відсутні і її заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачем не подано відзиву у встановлений судом строк.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 19.04.2010 року.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 19.04.2010, який знаходиться в матеріалах справи, розмір заборгованості за тілом кредиту ОСОБА_2 становить 32767,20 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерт НОМЕР_1 , яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №152 від 27.08.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи, спадкоємцем майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 413127265 від 13.02.2025, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 є власницею 1/5 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №152 від 27.08.2021.

Позовні вимоги також підтверджуються письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: копією анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку; витягом з умов та правил надання банківських послуг; розрахунком заборгованості; випискою за договором б/н від 19.04.2010.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частина 1 статті 1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. З ст. 1281 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані ОСОБА_2 кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, ОСОБА_2 взяті на себе договірні зобов`язання за вищевказаним договором не виконав, спадкоємцем померлого позичальника ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , тому позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором б/н від 19.04.2010 підлягають задоволенню, а також документально підтверджені судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12,81,128,141,259,263-265,280,288,352 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2010 в розмірі 32767,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 3028,00 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: В. Т. Грицьків