Ухвала суду № 125148141, 14.02.2025, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1410/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

14 лютого 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Кирилюка А. І.,

за участю секретаря судового засідання Алекберової Я. Т.

розглянувши у приміщенні суду в м. Львові у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк»/правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією,

встановив:

Рух справи.

Уповноважений представник позивача ПАТ «Дельта Банк» Романченко А. О., 27.03.2017 року (вх.№ 6533) звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитною лінією на загальну суму 65206 грн 12 коп., яка складається з: тіло кредиту у сумі 00 грн 00 коп., прострочене тіло кредиту у сумі 42425 грн 78 коп., заборгованість за відсотками у сумі 22780 грн 34 коп., заборгованість за комісіями у сумі 00 грн 00 коп. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.07.2017 року позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією ухвалено задовольнити, стягнуто із ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитною лінією на загальну суму 65206 грн 12 коп. та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Дельта Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1600 грн 00 коп.

24.06.2024 року (вх.№ 14815) на адресу Залізничного районного суду м. Львова надійшла заява (документсформований усистемі «Електроннийсуд» 21.06.2024року) уповноваженого представника заявника ОСОБА_1 адвоката Бердар С. В. про скасування заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.07.2017 року у справі № 462/1410/17 за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.07.2024 року заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.07.2017 року у справі № 462/1410/17 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією скасувано та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

10.09.2024 року протокольною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова замінено первісного позивача ПАТ «Дельта Банк» та залучено правонаступника, а саме ТзОВ «Сіті Фінанс».

Учасники судового провадження у суд не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи за позовом, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Мотиви та висновки суду.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 10.07.2017 року у справі «Гінчо проти Португалії»Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.10.1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А.проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Із змісту ст. 223 ЦПК України вбачається, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч. 3 вказаної статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що судове засідання неодноразово було відкладено у зв`язку із неявкою сторони позивача так 26.07.2024 року справу було призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, після залучення ТзОВ «ФК «Сіті Фінанс», як правонаступника позивача, останнього про судові засідання, які були призначені на 09.10.2024 року, 11.11.2024 року, 09.12.2024 року, 14.01.2025 року та 14.02.2025 року суд повідомляв шляхом скерування поштової кореспонденції.

Відповідно до положень ч. 5 ст.223, ч. 1 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Також суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 759/14068/19 згідно якої якщо учасник надав суду електронну адресу(хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Зі огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов протиУкраїни» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Із аналізу ч. 5 ст.223, ч. 1 ст.257 ЦПК України вбачається, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019 року).

Так представникпозивача усудові засідання,призначені на09.10.2024року,11.11.2024року,09.12.2024року,14.01.2025року та14.02.2025року повторно не з`явився, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене, зокрема, строки розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами, повторні неявки представника позивача, неподання стороною позивача заяви про розгляд справи у його відсутності, суд приходить до висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»/правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною лінією, не може бути розглянута по суті за відсутності позивача із врахуванням заявлених вимог, а тому, враховуючи положення ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 44, 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»/правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитною лінією залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч.1ст.355ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: