Ухвала суду № 125147184, 14.02.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/156/25

Провадження № 2/342/273/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гайдич Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Верес», в інтересах якого діє представник Кедик Роман Михайлович до Держави України (державний орган Державна казначейська служба України) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів суду в особі судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ПП «Верес» Роман Кедик звернувся з позовом до «Держави Україна (державний орган Державна казначейська служба України)» та просить стягнути через Державну казначейську службу України на користь ПП «Верес» 100 000 гривень моральної шкоди.

Із змісту заяви вбачається, що представник позивача бажає стягнути моральну шкоду із Держави України через дії судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду, у зв`язку із прийняттям незаконного рішення по справі за їх позовом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов таких висновків.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06).

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до вимог частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Встановлено, що ПП «Верес» звернулося до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду, а відповідачем у цій справі є Держава Україна в особі Державної казначейської служби України.

За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу визначені у статтях 1173, 1174 ЦК України, за змістом яких шкода, що завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи питання про те, чи є правовідносини господарськими, а відповідно, і спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 ГК України, відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридична особа це організація, створена і зареєстрована та внесена до "Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю та може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивачем у даній справі є Приватне підприємство «Верес», яке відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є юридичною особою, код ЄДРПОУ 25067672, керівник юридичної особи Кедик Роман Михайлович.

Отже позов пред`явлено юридичною особою про стягнення моральної шкоди, завданої органами державної влади.

Відповідно до частини одинадцятої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 522/3454/16-ц, «вимоги про відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (частина друга статті 21 КАС України у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року та частина п`ята статті 21 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року). Якщо такі вимоги заявлено окремо, вони вирішуються судами у порядку цивільного судочинства або господарського судочинства».

Виходячи з наведеного, оскільки стороною позивача пред`явлено вимогу про стягнення з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України шкоди заподіяної незаконними діями судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду, то суд приходить до висновку, що спір у даній справі виник між юридичними особами, а відтак не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та його належить розглядати в порядку господарського судочинства, тому у відкритті провадження по справі слід відмовити, оскільки представником позивача ПП «Верес» заявлено вимогу до Держави України в особі Державної казначейської служби України (тобто відповідного органу державної влади, уповноваженого представляти її інтереси), у зв`язку із прийняттям рішення суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду лише про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб`єкта владних повноважень, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом та предметними критеріями підпадає під дію ст. ст. 4, 20 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 5 ст. 186 ЦПК України).

Таким чином, суд роз`яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підсудний Господарському суду Івано-Франківської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186, 260, 261, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Верес», в інтересах якого діє представник Кедик Роман Михайлович до Держави України (державний орган Державна казначейська служба України) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів суду в особі судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Роз`яснити стороні позивача, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підсудний Господарському суду Івано-Франківської області.

Копію даної ухвали суду направити позивачу разом з матеріалами позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Ухвала складена 14.02.2025.

Суддя: Гайдич Р. М.