Рішення № 125140327, 12.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року №320/37204/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області із позовом до Північного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-10-012338-а від 04.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного висновку відповідача з огляду на дотримання позивачем вимог тендерної документації в межах процедури закупівлі UA-2023-08-10-012338-а.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався. Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 разом із копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами отримано представником відповідача 21.11.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області, ідентифікаційний код 04359152, місцезнаходження: 08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, селище Гребінки, пр. Науки, будинок 2, зареєстроване як юридична особа 13.07.1994, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13331200000000830.

Відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі за предметом (ДК 021:2015:45216000-4 Будівництво будівель правоохоронних органів та органів охорони громадського порядку чи служб надзвичайних ситуацій і будівель та приміщень військового призначення) здійсненої Гребінківською селищною радою Білоцерківського району Київської області.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідачем складено висновок від 04.10.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-08-10-012338-а (далі висновок/оскаржуваний висновок), в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення, відповідачем зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно із Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 3 Положення №43 передбачено, що основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями пункту 9 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель - це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №922-VIII передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статті 8 Закону №922-VIII.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (частина 6 статті 8 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону №922-VIII передбачає, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3)наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно із частиною другою статті 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12)математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до частини першої статті 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

- не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

- викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

- є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Частиною другою статті 31 Закону №922-VIII передбачено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:

1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 1.2 Додатку №1 до Тендерної документації передбачено надання документального підтвердження наявності у власності чи оренді (копії договорів оренди, користування (з відповідними актами здачі прийняття приміщення) або копії свідоцтва про право власності або інші документи, що підтверджують право власності) офісного та складського приміщення.

Так, за результатами моніторингу закупівлі відповідачем встановлено, що учасником закупівлі ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» у своїй тендерній пропозиції надано договори оренди від 02.07.2023 №01-07-20-1 та від 02.01.2023 №01-07-20-2 з актами приймання передачі відповідних приміщень від 01.01.2023.

При цьому, як вбачається із Договору оренди від 02.01.2023 №01-07-20-2, укладений між ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець), орендодавець зобов`язується надати за цим договором орендарю тимчасову споруду (ангар), розташовану за адресою АДРЕСА_1 для ведення господарської та виробничої діяльності, а також забезпечити орендарю вільний доступ в зазначені приміщення (пункт 1.1 Договору). Орендодавець передає Орендарю майно по акту здачі-приймання, які підписують представники Орендодавця і Орендаря (пункт 2.1 Договору).

Як вбачається із Договору оренди від 02.07.2023 №01-07-20-1, укладений між ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець), орендодавець зобов`язується надати за цим договором орендарю частину адмінбудинку «А» - загальною площею 30 кв.м. для облаштування офісного приміщення; частину ангару «В» - загальною площею 203,1 кв.м.; гараж загальною площею 49,6 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_2 для ведення господарської та виробничої діяльності, а також забезпечити орендарю вільний доступ в зазначені приміщення (пункт 1.1 Договору). Орендодавець передає Орендарю майно по акту здачі-приймання, які підписують представники орендодавця і орендаря (пункт 2.1 Договору).

Водночас, ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» до тендерної документації надано акти приймання-здачі від 01.01.2023 вищевказаного нерухомого майна, тобто які складено до укладання договорів оренди, чим не дотримано умов, визначених пунктом 1.2 Розділу 3 Додатку № 1 до Тендерної документації.

Крім того, ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» не надано до тендерної документації лист щодо підтвердження можливості виконання робіт без отримання авансового платежу та гарантійний лист про забезпечення складання комплекту виконавчої документації, після завершення робіт, з виконавчими схемами та сертифікатами відповідності на основні матеріали з обов`язковим наданням схем та розрахунків будівельних та монолітних конструкцій, чим не дотримано пункти 5.7 та 5.8 відповідно Розділу 5 Додатку № 1 до Тендерної документації. При цьому, відсутність у Договорі підряду від 29.08.2023 №197, укладеного між позивачем та ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» посилання на внесення будь-яких авансових платежів жодним чином не впливає на обов`язок подання ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» листа щодо підтвердження можливості виконання робіт без отримання авансового платежу та гарантійного листа про забезпечення складання комплекту виконавчої документації, після завершення робіт, з виконавчими схемами та сертифікатами відповідності на основні матеріали з обов`язковим наданням схем та розрахунків будівельних та монолітних конструкцій.

Також, пунктом 7.11 Розділу 7 Додатку №1 до Тендерної документації встановлено обов`язок учасника щодо здійснення виїзду на місце розташування об`єкта та проведення його огляду в період уточнень та, відповідно, надання у складі своєї пропозиції листа-підтвердження (акта огляду) учасника щодо виїзду представника учасника на місце розташування об`єкту та факту проведення його огляду. При цьому, як підтвердження обстеження до листа-підтвердження (акт огляду) обов`язково має бути додано 3 світлини об`єкта (одна ззовні з № будинку та мінімум дві безпосередньо місця виконання робіт).

Разом із тим, із тендерної пропозиції ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ» вбачається, що учасником всупереч пункту 7.11 Розділу 7 Додатку №1 до Тендерної документації не подано світлини ззовні з № будинку.

Щодо відсутності листа-гарантії, що під час надання послуг/виконання робіт та після їх закінчення учасник забезпечить прибирання території об`єкта від сміття та залишків матеріалів, що утворилися в процесі надання послуг/виконання робіт, суд зазначає, що наявність у пункті 11.7 Договору підряду від 29.08.2023 №197 обов`язку щодо звільнення будівельного майданчика після завершення будівельних робіт, а також прибирання будівельного майданчика жодним чином не впливає на обов`язок подання учасником листа-гарантії, передбаченого пунктом 8 Додатку № 2 до Тендерної документації.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у поданій тендерній пропозиції скан-копії діючого договору, що підтверджує наявність в учасника права користування, програмним комплексом АВК-5 або іншим програмним комплексом, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін (договір оренди/суборенди/надання послуг) та скан-копії ліцензії на використання програмного комплексу АВК-5 або іншого програмного комплексу, який взаємодіє в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін (ліцензія повинна бути видана на Учасника або на суб`єкт господарювання, в якого учасник залучає програмний комплекс та на якого надає в складі пропозиції підтверджуючий документ, що підтверджує право залучення відповідного програмного комплексу), а також відсутність підпису та печатки сертифікованого інженера з проектно-кошторисної роботи в документі Договірна ціна є самостійними підставами для виникнення у Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області обов`язку щодо відхилення тендерної пропозиції ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЮНІВЕРСАЛ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ».

В контексті спірних правовідносин суд наголошує, що невідповідність учасника торгів кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону №922-VIII, тягне наслідком відхилення тендерної пропозиції такого учасника. У разі не здійснення цього замовником торгів, суб`єкт моніторингу в оскаржуваному акті індивідуальної дії встановлює порушення абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 та від 15.06.2023 у справах №520/14902/20 та №160/5101/22, від 30.08.2023 у справі № 460/16829/22.

Окрім того, невідповідність кваліфікаційному критерію як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. Подібна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №818/268/18, від 02.11.2022 у справі №120/14951/21-а.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про протиправність висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-10-012338-а від 04.10.2023. Відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.