Рішення № 125138091, 22.01.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.01.2025Справа № 910/9798/24

Суддя Господарський суд міста Києва Літвінова М.Є., розглянувши

заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №910/9798/24

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 21 580 852,90 грн.

Представники учасники справи:

Від позивача: Кострець Є.В.;

Від відповідача: Яковченко Р.Г.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 23 745 083,33 грн, з яких 8 528 532,11 грн - 3% річних та 15 216 551,22 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 частково задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго".

30.12.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 призначено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду у судовому засіданні на 22.01.2025.

17.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення проти заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви, а якщо суд дійде висновку про наявність підстав для покладення на нього витрат позивача на професійну правничу допомогу - зменшити їх розмір.

Представник позивача 22.01.2025 у судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача 22.01.2025 у судовому засіданні заперечив проти заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

За обставин даної справи суд вбачає, що у позовній заяві представник Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що складається із суми судового збору у розмірі 284 941,00 грн (356 176,25 грн х 0,8 - 3 урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» = 284 941,00 грн), а також із сума витрат на професійну правничу допомогу, конкретний розмір яких, а також докази, підтверджуючі їх понесення, буде повідомлений суду додатково у встановлені строки. На даний час орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 150 000,00 грн.

23.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог представник Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго".

Представник позивача 27.12.2024 (п`ятниця) подав заяву про ухвалення додаткового рішення, 30.12.2024 (понеділок) дана заява була реєстрована працівниками канцелярії суду.

Таким чином, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи були подані у строк, передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні судового рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 стастті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість у частині 5 наведеної статті визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

01.07.2019 між Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (також - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (також - Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги № 1491-39 від 01.07.2019 (далі також - Договір).

На виконання п. п. 1.2, 1.3 Договору між Клієнтом та АО «Перший радник» було укладено Додаткову угоду № 10-2/08 від 02.08.2024 р. до Договору (далі також - Додаткова угода № 10-2/08), відповідно до п. 1.1. якої сторони погодили, що виконавець (АО «Перший радник») зобов`язується надавати Клієнтові (АТ «ТЕК ЗАХІДЕНЕРГО») правову допомогу щодо належного представництва інтересів Клієнта у справах за позовом Клієнта до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код ЄДРПОУ 00100227) про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат, за Договором про участь у балансуючому ринку № 0424-04013 від 27.05.2019 року, із подальшим представництвом (захистом) прав та інтересів Клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди № 10-2/08 від 02.08.2024, Сторонами погоджено, що вартість послуг Адвоката/ів становить 10 000,00 грн. за одну годину надання послуг/виконання робіт/участь в одному судовому засіданні по справі одного Адвоката. Факт надання послуг підтверджується підписаним Сторонами Звітом наданих послуг, що передбачено пунктом 1.6. Додаткової угоди № 10-8/10/2 від 08.10.2024 до Договору (далі також - Додаткова угода № 10-8/10/2), яким пункт 2.2. Додаткової угоди № 10-2/08 від 02.08.2024 року узгоджено Сторонами в новій редакції та погоджено, що детальний опис наданих Послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, загальну вартість наданих Послуг (розмір гонорару) погоджується Сторонами у Звітах, після чого, в порядку визначеному Договором, зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 1.5. Додаткової угоди № 10-8/10/2 Сторони доповнили Договір пунктом 4.4., погодивши, що Виконавець протягом 30 календарних днів після підписання Звіту Клієнтом, зобов`язаний надати Клієнту на погодження акт приймання-передачі наданих послуг у 2 (двох) примірниках стосовно послуг, що були надані.

Відповідно до пункту 1.7. Додаткової угоди № 10-8/10/2, яким змінено редакцію пункту 2.4. Додаткової угоди № 10-2/08 від 02.08.2024 року, оплата наданих Послуг та компенсація витрат здійснюється впродовж 60 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили у межах суми стягнутої на користь Виконавця на підставі погоджених та підписаних Сторонами Звітів.

26 грудня 2024 року між АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та АО «Перший Радник» було погоджено складено Звіт наданих послуг № 3 за Договором про надання правової допомоги № 1491-3Э від 01.07.2019 та Додаткової угоди № 10-8/10/2 від 08.10.2024 р., відповідно до якого зафіксовано, що загальний розмір винагороди, який Клієнт має сплатити Виконавцю, складає - 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до звіту наданих послуг №3, виконавцем надано послуги з правничої допомоги під час розгляду справи №910/9798/24, а саме: підготовка позовної заяви, розрахунку 3% річних, інфляційних витрат - кількість годин/засідань - 3 год, вартість послуги - 30 000,00 грн; юридичний аналіз відзиву відповідача у справі від 30.08.2024, інформування та консультування Клієнта щодо подальшої стратегії ведення справи після аналізу отриманого відзиву; підготовка та подання відповіді на відзив та зменшення розміру позовних вимог, що міститься в поданій до суду заяві про зменшення розміру позовних вимог від 09.09.2024 кількість годин/засідань - 2 год, вартість послуги - 20 000,00 грн; підготовка та подання заперечення від 22.11.2024 на клопотання від 20.11.2024 про відстрочення виконання судового рішення на 1 (один) рік - кількість годин/засідань - 2 год, вартість послуги - 20 000,00 грн; підготовка та подання заперечення від 21.12.2024 на клопотання про зупинення провадження у справі 20.12.2024 - кількість годин/засідань - 2 год, вартість послуги - 20 000,00 грн; участь в судовому засіданні B Господарському суді м. Києва 11.09.2024, 02.10.2024, 14.10.2024, 28.10.2024, 25.11.2024, 23.12.2024 кількість годин/засідань - 6 год, вартість послуги - 60 000,00 грн.

У запереченнях проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача вказав, що звіт, який складено сторонами, не підтверджує належного надання послуг виконавцем та є лише проміжним документом, в якому зафіксовано певні події та результати; до заяви про винесення додаткового рішення не долучено докази наявності юридично встановлених відносин адвокатів Костреця Є.В. та Середи В.В. з АО «Перший радник»; вартість участі адвоката в одному судовому засіданні, яке не тривало навіть півгодини у розмірі 10 000,00 грн є явно завищеною та не відповідає фактично наданим послугам; дії щодо зменшення розміру позовних вимог були зумовлені здійсненням позивачем неправильних розрахунків позовних вимог та виправлення власних помилок за рахунок коштів; дана справа не є складною, у зв`язку з наявністю чисельних справ з аналогічних правовідносин саме між НЕК «Укренерго» та АТ «ДТЕК Західенерго»; заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу 150 000,00 грн. суперечить наведеним критеріям пропорційності, співмірності і розумності розміру витрат; відповідач просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не може визнати достатніми для відмови позивачу в розподілі понесених ним витрат на професійну правничу допомогу доводи відповідача про те, що ця справа має особливе значення для сторін, оскільки вирішує питання стягнення компенсаційних нарахувань за виконання зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку; спеціальне законодавство, що регулює взаємовідносини сторін за цим договором, має фундаментальні розбіжності з загальним цивільним законодавством, зокрема в частині здійснення оплати, тому сама по собі наявність цих розбіжностей, закладена на законодавчому рівні, не дозволяє однозначно відповісти на питання про вину відповідача, а отже - і вирішувати всі сукупні питання, в тому числі питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В контексті викладеного суд відзначає, що подібні доводи були наведені відповідачем під час розгляду справи і суд надав їм оцінку. При цьому, враховуючи, що справу вирішено на користь позивача, останній має право на відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Заперечуючи щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, відповідач зазначає, що заявлений розмір таких витрат не відповідає критерію співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг.

Суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною, яка заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, обставин необґрунтованості (неспівмірності зі складністю справи, затраченим часом, ціною позову тощо) заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що ця справа не є складною, адже предметом позову є стягнення 3% річних та інфляційних втрат, що врегульовано частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а підставами - несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості, присудженої судовим рішенням в іншій справі.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу щодо «зменшення розміру позовних вимог, що міститься в поданій до суду заяві про зменшення розміру позовних вимог від 09.09.2024», оскільки позивач самостійно здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, враховуючи доводи відповідача, які викладені у відзиві на позов.

Щодо витрат позивача на участь у судових засіданнях, суд, беручи до уваги складність справи, не може визнати обґрунтованим визначення ставки 1 години роботи адвоката у виді участі у судовому засіданні в розмірі 10 000,00 грн. Загальний розмір таких витрат за участь у 6 судових засіданнях у цій справі згідно з вищенаведеним актом склав 60 000,00 грн, що, на думку суду, не відповідає критеріям об`єктивного визначення розміру суми послуг та розумної необхідності таких витрат.

Господарський суд міста Києва не бере до уваги заперечення відповідача щодо доказів належного надання послуг виконавцем, оскільки в матеріалах справи наявний Звіт наданих послуг №3 від 26.12.2024, який підписаний обома сторонами, в якому зазначено, що загальний розмір виконавця за надані послуги становить 150 000,00 грн, оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється впродовж 60 календарних днів з моменту набрання рішенням суду у справі № 910/9798/24 законної сили у межах суми стягнутої на користь виконавця на підставі погоджених та підписаних сторонами звітів. Таким чином, у Господарського суду наявні докази для встановлення факту щодо надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 61 ГПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру.

До матеріалів справи долучено копії довіреностей № 6ЗЕ/25 від 12.12.2024 та №12-ЗЕ/24 від 23.12.2024, відповідно до яких АТ "ДТЕК Західенерго" уповноважує Костреця Є.В. адвоката Середу В.В. представляти інтереси товариства в органах судової влади.

Відповідно до п. 3.2 ДУ №10-2/08 від 02.08.2024, представництво інтересів Клієнта у справі за позовом Клієнта до ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» здійснюється Адвокатами АО «ПЕРШИЙ РАДНИК», в т.ч., але не виключно: Кострецем Євгенієм Вікторовичем, Середою Віталієм Вікторовичем.

Таким чином, суд критично ставиться до заперечень відповідача в частині не долучення доказів наявності юридично встановлених відносин адвокатів Костреця Є.В. та Середи В.В. з АО «Перший радник».

Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали справи, щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, вважає, що заявлена відповідачем сума є необґрунтованою.

Отже, дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та додані до нього документи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 150 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже, їх розмір є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування критерію необґрунтованості та неспівмірності заявленої до стягнення суми витрат із реальністю таких витрат, з посиланням зокрема, на незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у господарському суді та на тривалість судових засідань міститься у Додатковій ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.07.2020 у справі 915/1654/19.

Надаючи правову оцінку співмірності суми витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, з огляду на наявність клопотання відповідача про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих Адвокатським об`єднанням "Перший радник" послуг, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, суд дійшов до висновку про необхідність присудження до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 55 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про ухвалення додаткового рішення про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул.Симона Петлюри, буд.25, м.Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вул.Козельницька, буд.15, м.Львів, Львівська обл.,79026; ідентифікаційний код 23269555) витрати на правничу допомогу в розмірі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 07.02.2025.

Суддя М.Є. Літвінова