Ухвала суду № 125137772, 13.02.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про скасування заходів забезпечення позову

13.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5065/17

за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб",м. Дніпро

Третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", м. Кривий Ріг

Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача: Комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство Ленінського району м. Дніпропетровська, м. Дніпро

Третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства", м. Дніпро

про витребування нежитлового приміщення № ІІІ

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О.

Представники:

Від прокуратури: не з`явився

Від позивача (заявника): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи-1: не з`явився

Від третьої особи-2: не з`явився

Від третьої особи-3: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (надалі - відповідач), у якій просив суд:

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-Клуб на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення № ІІІ, розташоване за адресою: площа Новокодацька, 2 в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 79688112101).

04.07.2017 прийнято рішення. Позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Ренессанс-Клуб (49000, м. Дніпро, Лоцманський узвіз, 3-Б, кімн. 35, код 24439634) на користь територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради (49601, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького,75, код 26510514) нежитлове приміщення № ІІІ, що розташоване за адресою: площа Новокодацька, 2 в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 79688112101).

28.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області видано накази.

07.02.2025 від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.17 у справі № 904/5065/17, в якому заявник просить скасувати арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №ІІІ, що розташоване за адресою: площа Новокодацька, 2в м.Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 79688112101) накладений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.217 у справі № 904/5065/17.

Клопотання обґрунтоване тим, що 22.12.2017 право власності на нежитлове приміщення № III (опис: в житловому будинку літ. А-5 нежитлове приміщення № III розташоване на першому поверсі поз. 1-7 загальною площею 89,6 кв. м - реєстраційний номер об`єкта 79688112101), що розташоване за адресою: площа Новокодацька, 2 в м. Дніпро, зареєстроване за Територіальною громадою міста Дніпропетровська в особі Дніпровської міської ради, на підставі: рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5065/17 від 04.07.2017.

Тобто зазначене нерухоме майно повернуто до власності Територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

Але згідно відомостей, які зазначені в Інформаційній довідці, на вказаний об`єкт накладено арешт, на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 у справі № 904/5065/17.

У зв`язку з тим, що рішення суду набрало законної сили та відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову, не існує реальної загрози у разі скасування відповідного арешту, Дніпровська міська рада звернулась до суду з вказаним клопотанням.

Ухвалою від 10.02.2025 прийнято клопотання Дніпровської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та призначено її розгляд у судовому засіданні на 13.02.2025.

13.02.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі.

13.02.2025 сторони в судове засідання не з`явилися.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що клопотання Дніпровська міська рада про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок та підстави скасування вжитих заходів забезпечення позову врегульований ст. 145 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В залежності від обставин прийняття рішення про скасування заходів забезпечення позову може бути правом суду (частини 1-6 ст. 145 ГПК України), або обов`язком суду (частини 9, 13 ст. 145 ГПК України). Прийняття судом рішення про скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами 9, 13 ст. 145 ГПК України, є процесуальним наслідком прийнятих судових рішень у справі або процесуальних подій на стадії відкриття провадження у справі, і ці рішення не зумовлені будь-якими іншими обставинами.

Скасування заходів забезпечення позову в порядку частин 1-6 ст. 145 ГПК України має оціночний характер, дослідження якого потребує з`ясування існування критеріїв на цей час, визначених частиною 2 ст. 136 ГПК України, і які зумовили вжиття заходів забезпечення позову.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №15/155-б.

Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.

Виходячи з положень ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.

Отже, чинним ГПК України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком з цих правил є випадки, коли: 1) потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2) змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3) забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.

Водночас, забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду. Тобто хоча забезпечення позову і має тимчасовий характер, але спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасоване господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.

Слід зазначити, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Господарським судом враховано, що заходи забезпечення позову були застосовані на захист матеріально-правового інтересу заявника, але наразі потреба в існуванні вжитих судом заходів забезпечення позову відпала.

Отже, в даному випадку заявником подано мотивоване клопотання про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову та наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що заходи забезпечення позову слід скасувати.

Крім того, судом враховано, що скасування таких заходів не матиме наслідком порушення прав учасників судового процесу, оскільки вмотивоване клопотання про їх скасування надійшло до суду саме від особи, на вимогу якої такі заходи були вжиті.

Керуючись ст. 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Дніпровської міської ради про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, які вжито на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 у справі №904/5065/27 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № ІІІ, що розташоване за адресою: пл. Новокодацька, 2 в м. Дніпро (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 79688112101).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 13.02.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено - 13.02.2025.

Суддя Н.Г. Назаренко