Ухвала суду № 125135079, 13.02.2025, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/389/20

Провадження №6/951/1/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Горохівської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцини Марії Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцина М.М. звернулася до суду з поданням, в якому просила тимчасово обмежити в праві виїзду за межі України фізичну особу-боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Криве до виконання зобов`язань, покладених на неї згідно виконавчого листа №951/389/20, виданого 27.01.2021.

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Бережанському відділі державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №64435860 з виконання виконавчого листа у справі №951/389/20, виданого 27.01.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 26641,55 грн та судового збору в сумі 2102,00 грн 09.02.2021 старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта майно належне боржнику на праві власності наявне. Згідно відповіді на запит №241299517 до Міністерства внутрішніх справ України - відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. 26.11.2024 виконавцем на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з`явилася, про причини неявки не повідомила виконавця. ОСОБА_1 не одержує доходи згідно відповіді на запит №249056117 до Державної податкової служби України. Згідно відповіді на запит №248890508 до Державної фіскальної служби України у ОСОБА_1 відсутні відкриті рахунки в органах ДФС. Згідно відповіді на запит №249056131 до Пенсійного фонду України відсутні дані, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

На запит виконавця Державною прикордонною службою України повідомлено про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , неодноразово перетинала державний кордон України, відповідно до повідомлення Державної міграційної служби України має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 .

З огляду на викладене державний виконавець зазначає, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного їй майна і доходів, а тому наявні підстави для вжиття відносно боржника заходів примусового виконання та звернення до суду з відповідним поданням.

Згідно із частиною четвертою статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

У судове засідання старший державний виконавець Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцина М.М. не з`явилася.

У надісланому до суду клопотанні від 13.02.2025 №5166 Бережанський відділ ДВС Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить розгляд подання провести без участі представника, подання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 441 ЦПК України тимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк західзабезпечення виконаннясудового рішенняабо рішенняінших органів(посадовихосіб),що підлягаєпримусовому виконаннюв порядку,встановленому законом. Тимчасовеобмеження фізичноїособи управі виїздуза межіУкраїни застосовуєтьсяв порядку,визначеному цимКодексом длязабезпечення позову,із особливостями,визначеними цієюстаттею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Зі змісту подання вбачається, що на виконанні у Бережанському відділі державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №64435860 з виконання виконавчого листа №951/389/20, виданого 27.01.2021 Козівським районним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 26641,55 грн та судового збору в сумі 2102,00 грн.

У межах виконавчого провадження ВП №64435860 старшим державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яциною М.М. вживались заходи з примусового виконання вказаного виконавчого листа, зокрема, з`ясовано дані щодо наявності доходів та майна боржника.

Державний виконавець, звертаючись до суду із даним поданням, просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 з огляду на те, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вжив заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суди ухвалюютьрішення іменемУкраїни.Судове рішенняє обов`язковимдо виконання.

За змістом положень статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Так, Закон України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Пунктом 5 частини першої статті 6 вище вказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Отже, ухилення боржника від виконання судового рішення є обов`язковою обставиною для вирішення питання про обмеження його у праві виїзду за межі України, при цьому, оскільки державний виконавець ініціює відповідне подання та скеровує його до суду, саме на нього покладається обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу (посадової особи), тому, факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець зазначає у поданні.

Подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмеження права особи на виїзд за межі України.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, обов`язковою обставиною, яка підлягає встановленню судом є факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань та доведення цього факту заявником в порядку, встановленому законодавством.

Також, у разі розгляду заяви про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України відповідно до вимог статті 441 ЦПК України, доказуванню підлягають факти можливості виїзду за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду, в тому числі наявність закордонного паспорта громадянина України, вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Отже, сама по собі наявність невиконання зобов`язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», за змістом яких «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» та у пункті 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі свідомі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Таким чином, обов`язковою умовою обмеження у праві виїзду за кордон можуть бути лише умисні дії боржника, направлені на ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом. Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють "необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів" не відповідає вимогам законодавства.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Відтак застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

Також при розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих державним виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів подання, державний виконавець, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, а наявність самої лише заборгованості не є свідченням умисного ухилення особи від виконання рішення суду.

У матеріалах подання відсутні дані про те, що боржнику була вручена постанова про відкриття виконавчого провадження, про її обізнаність щодо наявності обов`язку з погашення заборгованості, державним виконавцем не обґрунтовано, як саме обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішення суду та погашенню заборгованості, у зв`язку з чим таке обмеження буде пропорційним меті його застосування (буде дотримано справедливий баланс між правами людини і публічним інтересом). При цьому матеріали подання містять інформацію про те, що ОСОБА_1 протягом 2021-2024 років неодноразово перетинала державний кордон України та згодом поверталась назад в Україну, що свідчить про недоцільність застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України.

З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства, суд не вбачає підстав для тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, що у свою чергу не перешкоджає старшому державному виконавцю у разі отримання необхідних доказів ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, повторно звернутися з відповідним поданням до суду.

Таким чином, подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцини Марії Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України«Про виконавчепровадження»,Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України», статтями 258-261, 353, 354, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцини Марії Михайлівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Копію ухвали направити до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк