Рішення № 125134720, 13.02.2025, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1762/24

Провадження № 2-а/486/20/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Південноукраїнськ Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Миколаївській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 11.10.2024 року поліцейським ГУНП в Миколаївській області відносно неї винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3240072 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, з якою вона категорично не згодна та вважає її такою, що винесена всупереч вимогам законодавства України, які регулюють відносини в сфері дорожнього руху, без всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, які потрібні для об`єктивного розгляду справи, оскільки правил дорожнього руху вона не порушувала. 11.10.2024 року о 09:34 год. вона керувала власним транспортним засобом, рухаючись по Шосе Н24 Благовіщенське Миколаїв 106 км, де була зупинена працівниками поліції на блокпосту Експрес, та наголошує, що Правил дорожнього руху вона не порушувала. Вважає, що оскаржувана постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП не містить доказів її винуватості.

11.11.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що 11.10.2024 року під час несення служби поліцейський СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старший сержант поліції Юрченко В.В. перебувавши на добовому чергуванні СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області на автодорозі Н-24 106 км, де розташований блок-пост «Експрес» близько 09:30 год. згідно ст.35 п. 1 Закону України «Про Національну Поліцію» за порушення правил дорожнього руху України, було зупинено автомобіль Форд фокус дорожній номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , яка не виконала вимог дорожнього знаку 2.2 «проїзд без зупинки заборонено». Поліцейський СРПП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області старший сержант поліції Юрченко В.В., який розглядав справу, оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснив ОСОБА_1 , яка була участь у розгляді справи, її права і обов`язки. З винесеною постановою ЕНА №3240072 від 11.10.2024 року відносно ОСОБА_1 , за порушення ч.1 ст.122 КУпАП, водія було ознайомлено з постановою та роз`яснені права. Вважає позов ОСОБА_1 до ГУНП в Миколаївській області про скасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення необґрунтованим.

У судове засідання позивач не з`явилась, проте надіслала до суду заяву, у якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, однак у відзиві на позовну заяву просила розглядати справу без її участі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п.1 ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судовому засіданні встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 11.10.2024 року серії ЕНА №3240072 групою реагування патрульної поліції притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, ч. 1 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Відповідно до зазначеної постанови, 11.10.2024 року о 09:29 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем Форд, державний номерний знак: НОМЕР_1 по автодорозі Н-24 Благовіщенське-Миколаїв на 106 км, на блокпосту Експрес, не виконала вимоги дорожнього знаку проїзд без зупинки заборонено, чим порушила п.8.4 Правив дорожнього руху.

Дослідженими доказами, зокрема, наданих суду відеозаписів з нагрудної бодікамери поліцейського та з автомобіля працівників поліції підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.

Так, на вищевказаних відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_1 на автомобілі Форд, державний номерний знак: НОМЕР_1 , не зупинилась перед блокпостом, внаслідок чого працівник поліції зупинив позивача. Після зупинки, працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що її зупинили на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», причину зупинки, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено».

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, відповідальність за даною нормою настає, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Дорожній знак це технічний засіб організації дорожнього руху, який має умовні позначення, символи, які інформують учасників дорожнього руху про умови руху, його особливості і необхідні режими, а також про маршрут руху. Перелік і класифікація дорожніх знаків і їх вимоги до учасників дорожнього руху встановлюються розділом 33 Правил дорожнього руху, а їх умовний зовнішній вигляд - додатком № 1 до цих Правил.

Дорожній знак, визначений пунктом 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», передбачає заборону проїзду без зупинки.

У позовній заяві позивач вказує, що не порушувала Правил дорожнього руху, проте таке твердження спростовується відеозаписом з боді-камери поліцейського інспектора та з автомобіля працівників поліції, досліджених в судовому засіданні.

Надані відповідачем докази на підтвердження правомірності оскарженої позивачем постанови є належними, достовірними та достатніми доказами у розумінні статей 73, 75, 76 КАС України.

Таким чином, доводи позивача про невчинення нею адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Враховуючи, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, належними доказами доведено правомірність свого рішення, суд визнає необґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 та приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 19, 20, 72, 77, 90, 139, 241-245, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті,про скасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення,відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін