Рішення № 125133909, 04.02.2025, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/932/24

№ провадження 2/453/71/25

РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2025 року Сколівський районний суд Львівської області в складі

головуючого-судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сколе Львівської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмежиною відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

10 червня 2024 року представник позивача Товариства зобмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» - Романенко М.Е. через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №100232813 від 30 травня 2021 року в розмірі 43625 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 травня 2021 року за власного волевиявленням з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 100232813. Оскільки ТзОВ «МІЛОАН» було направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору № 100232813 від 30 травня 2021року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті. Зазначає, що на підставі платіжного доручення відповідачу на картковий рахунок було перераховано 10000 грн. 14 вересня 2021 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №08Т, у відповідності до умов якого ТзОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні йому права вимоги до відповідача, відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №08Т від 14 вересня 2021 року ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі з яких: 10000 сума заборгованості за тілом, 32625 сума заборгованості за відсотками, 1000 сума заборгованості за комісією. Зазначає, що відповідач не виконала належним чином кредитні зобов`язання, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 14 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

23 вересня 2024 року представник відповідача адвокат Джуфер- Босик В.М. через систему «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що у позовній заяві Позивачем зазначено, що ОСОБА_1 уклала Договір про споживчий кредит №100232813 від 30 травня 2021 року з ТзОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000 грн. Однак вищезазначене не відповідає дійсності, оскільки Відповідач жодних договорів з ТзОВ «МІЛОАН» не укладала, кредитних рахунків не відкривала, кредитних коштів не отримувала. Зазначені в позовній заяві відомості про те, що відповідачка з власного волевиявлення та з повним розумінням умов кредитування та усвідомлення рівня відповідальності в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТзОВ «МІЛОАН» подала Заявку на отримання кредиту №100232813 та здійснила акцептування кредитного договору №100232813 від 30 травня 2021 року шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом та підписала договір одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Закону України «Про платіжні послуги», належними, допустимими та достатніми доказами - не доведено і факту укладання кредитного договору саме відповідачкою не підтверджує, так як будь-які документи, що підтверджують особу позичальника, в матеріалах справи відсутні. Позивачем зазначено лише регламентований порядок заповнення анкети та укладання кредитного договору на веб-сайті надавача платіжних послуг. Також вказує, що договір №100232813 від 30 травня 2021 року не містить відомостей про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_2 , оскільки саме тільки зазначення в кредитному договорі персональних даних відповідачки не підтверджує проходження нею верифікації та ідентифікації згідно вимог законодавства, що відбулося за відсутності копій (електронних чи паперових) особистих документів, які б підтверджували електронну ідентифікацію фізичної особи відповідача. Крім того, в матеріалах справи відсутній відповідний документ на підтвердження того, що відповідачка отримувала смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором. Про те, що кредитний договір №10023283 від 30 травня 2021 року був укладений від імені ОСОБА_1 , Відповідач дізналася лише тоді, коли їй почали телефонувати працівники ТзОВ «МІЛОАН» з вимогами повернути кредитні кошти. Відповідач неодноразово повідомляла про те, що вперше чує про кредитний договір та жодних коштів не отримувала. Однак дзвінки ставали частішими та містили погрозливий характер. Тому, в липні 2021 року ОСОБА_1 , через офіційний сайт Кіберполіції, подала електронне звернення, в якому зазначила, що до неї кожного дня телефонують представники ТзОВ «МІЛОАН» та вимагають повернути кредитні кошти, однак жодних договорів вона не укладала та кошти не отримувала, а тому вбачає в цьому шахрайські дії. Вищезазначене звернення було скеровано для розгляду до Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області. Щодо отримання кредитних коштів у сумі 10000 грн. вказує, що, відповідно до п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. Позивачем зазначено, що на підставі платіжного доручення №28153839 Відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10000 грн. Відповідно до п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Затверджено Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, 27 травня 2022 року втратила чинність, однак застосовувалася на момент виникнення спірних правовідносин) - надалі Інструкція, платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Згідно із п. 3.1. Інструкції Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (Додаток 3 Платіжне доручення, додається). Відповідно до вищевикладеного, долучене до позовної заяви платіжне доручення №28153839 не відповідає встановленій Інструкцією формі платіжного доручення, а саме: - не зазначено банк отримувача; - не зазначено рахунок отримувача; - не містить відмітки одержано банком (дата); - не містить відмітки проведено банком (дата); - не містить підпису та печатки банку. Більш того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів реквізити повного карткового рахунку відповідачки не зазначено. До того ж, звертає увагу суду, що номер платіжної картки є частково зашифрованим і всіх позначень 16 значного номеру картки не містить. Також, на підтвердження того, що ОСОБА_1 30 травня 2021 року не отримувала жодних кредитних коштів віл ТзОВ «МІЛОАН», Відповідачем були отримані виписки по картках/рахунках, які були відкриті у Відповідача станом на момент виникнення спірних правовідносин. Станом на травень 2021 року у Відповідача був відкритий поточний рахунок (карта Універсальна) у АТ КБ «ПриватБанк», а також кредитний рахунок у АТ «АЛЬФА- БАНК» (30 листопада 2022 року змінилась назва на АТ «СЕНС БАНК»). Відповідно до отриманих виписок, 30 травня 2021 року кредитні кошти у сумі 10000 грн, згідно договору 3177243, на банківські картки ОСОБА_1 не надходили. Відтак, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів позичальнику відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України. Відтак не доведено, що позичальнику надано кредитні грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених Договором. Кредитний договір вважається укладеним з моменту передання грошей. З долученого Позивачем платіжного доручення неможливо ідентифікувати платіжні реквізити отримувача, а відтак встановити чи такі належать саме Відповідачу. Як результат, ОСОБА_1 не отримувала зазначених в позові кредитних коштів. З вищенаведеного вбачається, що ТзОВ «МІЛОАН» не виконало взяті на себе зобов`язання щодо надання грошових коштів Відповідачу, а тому у Відповідача не виникає зобов`язання з повернення. Таким чином, вважає, що укладення кредитного договору і надання позичальнику кредитних коштів за обставин викладених в позові не доведено. Отже позовні вимоги на основі належних, допустимих та достатніх доказів позивачем не доведено, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити.

11 листопада 2024 року представник позивача Сіміч М.О. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив в якому зазначив, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не скасованим. Отже, Позивачем доведено факт укладання Відповідачем кредитних договорів, договору позики в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обгрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Просить суд розгляд справи проводити у їх відсутності та задоволити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась про час та місце розгляду. Однак 04 лютого 2025 року представник відповідача адвокат Джуфер Босик В.М. надіслала заяву (Електронний суд) про розгляд справи без їх участі. У задоволені позову просить відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи ТзОВ «МІОЛАН» у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українив разі якщо, відповідно до положень цьогоКодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннямист. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що:

14 вересня 2021 року між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги №08Т, у відповідності до умов якого ТзОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» належні йому права вимоги до ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з Додатку до Договору факторингу №08Т від 14 вересня 2021 р. ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , кредитний договір 100232813 від 30 травня 2021 року, в сумі 43 625 грн., з яких: 10000 грн. сума заборгованості за тілом, 32625 грн. сума заборгованості за відсотками, 1000 грн. сума заборгованості за комісією.

Директором ТзОВ «МІОЛАН» Вініченко О.В. 30 травня 2021 року о 11:35 годині підписано Договір про споживчий кредит №100232813, про що зазначено на самому договорі на першій сторінці у верхньому правому кутку. Представник позивача у позовній заяві зазначає, що ТзОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введені якого Відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №100232813 від 30 травня 2021 року. Однак у Договорі №100232813 від 30 травня 2021 року відсутній електронний підпис ОСОБА_1 - одноразовий ідентифікатор, чи інший документ який би підтверджував направлення електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор ОСОБА_1 та підписання останньою зазначеного договору.

Згідно п. 2.1 Договору про споживчий кредит №100232813Кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Пунктом 7.1 Договору визначено, щоякщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправленні Товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроковоз відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Як на підтвердження виконання умов договору представник позивача зазначає, що первісним кредитором на підставі платіжного доручення відповідачу ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн.

Згідно Платіжного доручення 28153839, долученого позивачем вказано: дата такого доручення 30 травня 2021 року, платником зазначено ТзОВ «МІОЛАН», Банк платника ТОВ ФК «ЕЛАЄНС», отримувач ОСОБА_1 , банк отримувача MASTERCARD кредит рах.№ 536639хххххх6838, сума 10000 грн., призначення платежу: Кошти згідно договору 100232813.

За клопотанням представника позивача суд витребовував від АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 09806443):

-ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_1 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи;

-інформацію чи було здійснено перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів на підставі платіжного доручення № 28153839 від 30 травня 2021 з призначенням платежу: «Кошти згідно договору 100232813».

14 січня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь на запит з якої вбачається, що власником банківської картки, яка зазначена в заявці отримання кредиту, є ОСОБА_3 . Отже надана банком інформація підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не отримувала кредитних коштів згідно договору №100232813.

Суд також звертає увагу, що Позивач не надав доказів оформлення Анкети-заяви на сайті ТОВ «МІОЛАН», так як долучена до позову Анкета-заява не підписана позичальником та фактично є пропозицією ТзОВ «МІОЛАН» на укладення договору на запропонованих товариством умовах.

Жодних доказів прийняття відповідачем відповідної пропозиції суду не надано.

Також договір не містить інформації, а позивачем окремо не надає доказів про погоджений сторонами порядок розрахунків за кредитним договором. Відомостей про номер картки та її належність позивальнику, а також відомості про рахунок кредитодавця, за яким повинно здійснюватися погашення кредиту, матеріали справи не містять і судом такого не здобуто.

Складена первісним кредитором у довільній формі «Відомість» про так звані операції за кредитним договором не відображає рахунку, по якому були проведені такі операції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем виникнення між ним та відповідачем зобов`язальних правовідносин на відповідних договірних умовах, які б були прийняті відповідачем, не доведення самого факту надання відповідачу кредиту (позики), а отже і не доведення наявності простроченого грошового зобов`язання у відповідача перед позивачем та його розмір, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги до задоволення не підлягають, тому судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 11-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову Товариства з обмежиною відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , з участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», про стягнення заборгованості за кредитним договором №100232813 - відмовити.

Сплачений судовий збірзалишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місце знаходження04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, код ЄДРПОУ 42649746);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: с. Ялинкувате, Стрийського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІОЛАН» (місце знаходження 04107, місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 17-21, код ЄДРПОУ 40484607).

Суддя Ю.Є. Ясінський