Ухвала суду № 125129837, 03.02.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

03.02.2025

Справа № 642/2309/20

Провадження № 4-с/642/4/25

УХВАЛА

03.02.2025 м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Балабая С.С., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця по ВП № 63622841 Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

в с т а н о в и в:

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. звернулася до Ленінського районного суду м. Харкова із скаргою на дії державного виконавця по ВП № 63622841 Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Дослідивши скаргу приходжу до висновку про те, що скарга має бути повернута заявнику без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Як визначено у частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частиною 2 статті 12 ЦПК України).

Крім того, згідно з пункотом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Розділ VI IЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень є складовою єдиного процесу захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, який відбувається у межах однієї справи, незалежно від того, у якій сфері - публічній чи приватній - виникли спірні правовідносини. Він також виступає гарантією дієвості такого захисту. Ця особливість притаманна виключно судовому контролю за виконанням судових рішень, що вирізняє його серед судового контролю у сфері управління. Це специфічна ознака, яка ставить судовий контроль за виконанням судових рішень на особливе місце і в системі гарантій законності у сфері управління, і в системі гарантій функціонування судової влади.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 448 ЦПК України).

Згідно з частиною дев`ятоюстатті 10 ЦПК Україниякщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до пункту 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року, скарги, заяви, подання, які подаються сторонами по справі, учасниками виконавчого провадження, в стадії виконання судового рішення, що набрало законної сили, мають відповідати загальним вимогам форми і змісту позовної заяви, передбаченим положеннямиЦПК України.

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Таким чином, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які передбачені положеннями ЦПК України.

Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Так, зі змісту частини 1 статті 450 ЦПК України вбачається, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги (частина четверта статті 74 Закону України «Про виконавчепровадження»).

Проте, як вбачається з матеріалів скарги, вона подана без додержання вимог, викладених у Законі України «Про виконавче провадження та статті 448 ЦПК України.

Так, 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», за яким внесені зміни і до Цивільно-процесуального кодексу.

Відповідно до частини 6 статті14 ЦПК адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно доположень статті448ЦПК Українискарга повиннамістити: найменуваннясуду першоїінстанції,до якогоподається скарга; повненайменування (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності)(дляфізичних осіб)особи,яка подаєскаргу,її місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),реєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України,номери засобівзв`язку таелектронної пошти(занаявності),відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; повненайменування (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності)(дляфізичних осіб)інших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),відомості пронаявність абовідсутність електронногокабінету; ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності)державного виконавцячи іншоїпосадової особиоргану державноївиконавчої службиабо приватноговиконавця,рішення,дія чибездіяльність якихоскаржуються; ідентифікатордля повногодоступу доінформації провиконавче провадження; номерсправи,в якійвидано виконавчийдокумент,реквізити виконавчогодокумента; дату,коли особа,яка подаєскаргу,дізналася пропорушення їїправ внаслідокухвалення оскаржуванихрішень,вчинення дійабо бездіяльностідержавного виконавцячи іншоїпосадової особиоргану державноївиконавчої службиабо приватноговиконавця; змістоскаржуваних рішень,дій чибездіяльності тапосилання напорушену нормузакону; викладенняобставин,якими заявникобґрунтовує своївимоги; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Відповідно до частини 5 статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимогчастин третьоїта/абочетвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду..

Так, скарга на дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подана представником скаржника ОСОБА_1 адвокатом Мотальовою-Кравець В.Ю. проте при її оформленні не вказано відомості про наявність чи відсутність електронного кабінету в учасників справи.

Частиною 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

У скарзі не зазначено інших учасників цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, як заінтересованих особи, зокрема стягувача, його поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вимог пункту 8 частини 1 статті 175 ЦПК України у зазначеній скарзі представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. не зазначила щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У разі подання копії доказів (письмових або електронних), у такому випадку треба зазначити, у кого саме знаходяться оригінали, щоб суд знав, від кого їх можна витребувати за необхідності.

Згідно з ч. 5 ст. 448 ЦПК України, суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця по ВП № 63622841 Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - повернути без розгляду.

Роз`яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Балабай