Вирок № 125128986, 13.02.2025, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/378/24

Номер провадження 1-кп/948/2/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка кримінальне провадження № 12023221250000006 від 03.01.2023 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. П`ятихатки П`ятихатського р-ну Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, освіти не має, неодружений, має малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів), не працює, не військовозобов`язаний (зі слів), не депутат, раніше судимий:

- 29.06.2017 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 4 ст. 187, ст. 98 КК України, призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.

- 10.04.2018 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1,2 ст. 185, ч. І, 4 ст. 70 КК України, призначено покарання у виді 8 років 1 місяць позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 06.12.2016 року по 29.06.2017 року' із розрахунку 1 день тримання під вартою за 2 дні позбавлення волі;

- 22.04.2020 року Полтавським апеляційним судом Полтавської області за ст. 391 КК України, призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Машівського районного суд Полтавської області від 10.04.2018 року та призначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений по відбуттю покарання 20.10.2023 року,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286-1, ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

10.02.2024 року близько 21:30 год. ОСОБА_8 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки ВАЗ - 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з трьома пасажирами - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в темний час доби, без опадів, по засніженому асфальтобетонному покритті, рухався по вулиці Полтавський шлях в межах м. Карлівка, Карлівської ТГ, Полтавського району, Полтавської області, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, в напрямку с. Попівка, Карлівської ТГ, Полтавського району, Полтавської області.

Під час руху у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці по вулиці Полтавський шлях, водій ОСОБА_8 наближаючись до повороту вул. Гориста, що в м. Карлівка, Карлівської ТГ, Полтавського району, Полтавської області, порушуючи вимоги п.п.10.1, 12.1. «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано: 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», змінив напрямок руху праворуч, після чого автомобіль здійснив виїзд за межі проїжджої частини автодороги з подальшим з`їздом в кювет, внаслідок чого ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №63 від 21.03.2024 у ОСОБА_12 встановлено слідуючі тілесні ушкодження: хребетно-спинно-мозкова травма: переломи 2-5 остистих відростків шийного відділу хребта, забій спинного мозку на рівні 3-4 шийних хребців з глибоким порушенням функції верхніх та нижніх кінцівок, чутливості, порушенням функції тазових органів, які утворилися від дії тупих предметів, могли утворитися в умовах дорожньо - транспортної пригоди, в час та при обставинах викладених в постанові і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (пункти 2.1.2; 2.1.3, ж/; Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Згідно з висновком експерта автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-24/4843-ІТ від 25.03.2024 в умовах заданої події водій автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, так як у нього не було будь яких перешкод технічного характеру.

У заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

Таким чином, своїми набережними діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Окрім цього, 01.05.2024 близько 14:00 год., ОСОБА_8 , з метою купівлі металобрухту у потерпілого ОСОБА_13 , прийшов до місця проживання останнього, що за адресою АДРЕСА_2 .

В подальшому, ОСОБА_8 зайшов на територію господарства, через хвіртку, яка не була зачинена на запірні пристрої та його помітив потерпілий ОСОБА_13 і запросив останнього до середини будинку.

Далі, перебуваючи в приміщенні будинку, з дозволу власника, ОСОБА_8 , на кухонному столі в прихожій кімнаті, помітив грошові кошти, які знаходились між аркушами паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_13 . Саме тоді, у ОСОБА_8 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, (крадіжку) та в той час, коли ОСОБА_13 вийшов до іншої кімнати, ОСОБА_8 користуючись тим, що його ніхто не бачить, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, в умовах воєнного стану, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 8 150,00 грн., що знаходились між аркушами паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_13 .

В подальшому, ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Чим завдав потерпілому ОСОБА_13 матеріальних збитків на загальну суму 8 150,00 грн.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містять склад кримінальних правопорушень, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_8 передбачена ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження; ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину визнав частково та показав, що в лютому 2024 він з дружиною та потерпілим ОСОБА_12 їздили до дядька в гості, він випив пива, був за кермом. Оскільки було слизько, машину занесло і вони з`їхали в кювет, потерпілий отримав тілесні ушкодження.

Також ОСОБА_8 повідомив, що дійсно, в травні 2024 він зі своїм знайомими приїхали в с.Селещина до потерпілого ОСОБА_13 , в якого раніше купляли горіхи та металлолом. Він зайшов на подвір`я потерпілого та постукав у вікно, після чого його побачив ОСОБА_13 та запросив у будинок. Вже коли він перебуваву будинку, а господар вийшов у сусідню кімнату, він побачив на столі паспорт, в якому лежали грошові кошти, після чого вирішив їх викрасти. Він забрав гроші і вийшов з будинку, після чого поїхав додому, грошима він не розпорядився, коли приїхала поліція, всі кошти поверунв потерпілому.

Обвинувачений прохав не позбавляти волі, оскільки він в скоєному розкаявся, має на утриманні дитину з інваліднстю та являється єдиним годувальником сім`ї, вчинив ДТП по необережності, потерпілий ОСОБА_12 був його дядьком та він допомагав йому з лікуванням, претензій потерпілий до нього не мав. Потерпілий ОСОБА_13 також претензій до нього не мав, він повернув потерпілому викрадені кошти.

У заяві від 12.06.2024 ОСОБА_12 повідомляє про відсутність претензій до ОСОБА_8 , при призначенні покарання покладається на розсуд суду (а.с.69 т.1).

ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.89 т.2).

Потерпілий ОСОБА_13 в заяві від 12.06.2024 просив провести судове засідання за його відсутності, оскільки за станом здоров`я не може перебувати в судовому засіданні, претензій до ОСОБА_8 не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду (а.с.70 т.1).

З наданих прокурором документів убачається, що потерпілий ОСОБА_13 , 1937 р.н., за станом здоров`я є невиліковно хворим та потребує постійного стороннього догляду (а.с.206-209 т.1).

Крім часткового визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд уважає, що його винуватість в скоєнні кримінальних правопорушень, підтверджується іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, 11.02.2024 року до ЄРДР за повідомленням працівника охорони здоров`я внесено відомості за № 12024170450000104 з правовою кваліфікацією ч.2 ст.286-1 КК України про те, що 10.02.2024 до КНП «Карлівська лікарня імені Л.В.Радевича» доставлено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травмою 5-го шийного хребця, яку отримав 10.02.2024 близько 14:00 год. внаслідок ДТП по вул.Полтавський шлях, м.Карлівка, Полтавського р-ну, Полтавської обл.(а.с.71,72,213-215 т.1).

13.02.2024 проведено огляд речового доказу - автомобіля марки ВАЗ - 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_14 , користувачем якого є ОСОБА_8 , під час якого на вказаному автомбілі виявлено пошкодження та вилучено речові докази: змив із ручки внутрішньої частини водійських дверцят та контроль до нього: змив із керма автомобіля та контроль до нього; змив із ручки внутрішньої частини передніх пасажирських дверцят та контроль до нього: змив із поверхні рукоятки коробки передач та контроль до нього; два ключа від автомобіля та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; автомобіль марки ВАЗ 21063, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.76-78, 216- т.1).

02.05.2024 з дозволу ОСОБА_8 проведено огляд транспортного засобу, який перебуває в його користуванні - автомобіля марки ВАЗ 21063, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого було встановлено наявність пошкоджень вказаного автомобіля, який вмлучений та визнаний речовим доказом 9а.с.54-59 т.2).

09.02.2024 о 23 год. 55 хв. (10.02.2024 о 20 год.00хв.) проведено огляд ОСОБА_8 та встановлено, що останній перебував в стані алкогольного сп`яніння, 1,20 проміле (а.с.82 т.1).

10.02.2024 до ЦЕМД надійшов виклик від бригади ШМД, які проїздили та побачили що внизу сталося ДТП, а саме водій не впорався з керуванням та злетів вкювет. Потерпілий ОСОБА_12 (а.с.229 т.1).

За повідомленням КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В.Радевича» від 06.03.2024 №180 гр. ОСОБА_12 вперше поступив в хірургічне відділення лікарні 10.02.2024 о 01 год.30 хв. з приводу спінальної травми з ушибом спинного мозку на рівні шийного відділу хребта, тетрапарез. У той же день був переведений в нейрохірургічне відділення Полтавської обласної лікарні, де проведено оперативне лікування. 14.02.2024 повторно госпіталізований до закладу для подальшого лікування. В даний час проходить лікування в неврологічному відділенні. Діагноз: тетрапарез з порушенням функції тазових органів (а.с.234 т.1).

Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №63 від 21.03.2024 у ОСОБА_12 встановлено слідуючі тілесні ушкодження: хребетно-спинно-мозкова травма: переломи 2-5 остистих відростків шийного відділу хребта, забій спинного мозку на рівні 3-4 шийних хребців з глибоким порушенням функції верхніх та нижніх кінцівок, чутливості, порушенням функції тазових органів, які утворилися від дії тупих предметів, могли утворитися в умовах дорожньо - транспортної пригоди, в час та при обставинах викладених в постанові і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя (пункти 2.1.2; 2.1.3, ж/; Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року) (а.с.2,3 т.2).

11.03.2024 проведено огляд місця дорожньо-тираснпортної пригоди, під час якого підозрюваний ОСОБА_8 розказав про обставини ДТП та на місці вказав, де саме відбувся з`їзд його автомобіля за межі проїжджої частини із подальшим з`їздом в кювет (а.с.236-246 т.1).

Згідно з висновком експерта автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-24/4843-ІТ від 25.03.2024 в умовах заданої події водій автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, так як у нього не було будь яких перешкод технічного характеру. У заданій дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди (а.с.247-250 т.1).

За висновком експерта №СЕ-19/117-24/6028-ІТ від 03.05.2024 на момент проведення огляду автомобіля ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 виявити несправності робочої гальмівної системи не представилось за можливе, з мотивів, викладених у дослідницькій частині висновку. На момент проведення огляду (дослідження) автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ходова частина та рульове керування знаходилось у працездатному стані, несправностей вищевказаних систем автомобіля марки ВАЗ 21063 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , які б впливали на їх працездатність, не виявлено. Питання в частині робочої гальмівної системи вказаного автомобіля вирішити не представилось за можливе, з мотивів, викладених у дослідницькій частині висновку. Для ходової частини досліджуваного автомобіля питання не вирішувалось з мотивів, викладених у дослідницькій частині висновку (а.с.4-9 т.2).

01.05.2024 до ЄДРДР внесено відомості за № 12024170450000296 за повідомленням ОСОБА_15 про те, що гр. ОСОБА_13 , житель АДРЕСА_2 , виявив зникнення грошових коштів в розмірі 5100,00 грн (а.с.71,120 т.1, а.с.10,11 т.2).

02.05.2024 під час огляду місця події - домоволодіння потерпілого ОСОБА_13 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , було оглянуто житловий будинок та прилеглу територію, вилучено речові докази: рахунок оплати АГ «Полтавагаз» на якому виявлено виконанні рукописні записи, виконані синім барвником, на одному аркуші, обкладинку, коричневого кольору, з під паспорта громадянина України, 2 сліди папілярних узорів пальців рук (а.с.121 т.1, 12-27 т.2).

За висновком експерта №СЕ-19/117-24/7755-Д від 10.05.2024 слід папілярного узору пальця руки найбільшим розмірами по вісях 14*17 мм, який перекопійований на відрізку клейкої безбарвної прозорої стрічки розміром 40*38, залишений мізиним пальцем лівої руки особи дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.61-68 т.2).

Як убачається з протоколу огляду предметів та речей від 02.05.2024 (а.с.28-52 т.2), ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції речові докази: мобільний телефон марки «Redmi 12» в корпусі чорного кольору, із захисним чохлом чорного кольору та який обладнаний сім картами оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_4 та «Київстар» № НОМЕР_5 , грошові кошти в сумі 8150 гривень, які як зазначив ОСОБА_8 , було викрадено з житлового будинку ОСОБА_13 .

Аналітично-інформаційним звітом щодо аналізу руху автомобіля марки ВАЗ 21063, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстрований на ОСОБА_16 , встановлено, що вказаний автомобіль 01.05.2024 року о 10:33 год та 13:16 год. фіксувався в с.Селещина Полтавського району Полтавської області поблизу помешкання потерпілого ОСОБА_13 (а.с.77-80 т.2).

02.05.2024 під час слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_8 в пристуності захисника та понятих на місці розповів та показав про обставини вчинення крадіжки грошових коштів з житлового будинку потерпілого ОСОБА_13 (а.с.81-87 т.2)

Як особа, ОСОБА_8 характеризується посередньо - проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та за інформацією Карлівської міської ради на адмінкомісіях при виконкомі міської ради не розглядався, не являється депутатом Карлівської міської ради, громадянин України, освіти не має, неодружений, не працює, не військовозобов`язаний (зі слів), не депутат, раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, передбачених ч.4 ст.187, чч.1,2 ст.185, 391 КК України та судимості не зняті і не погашені, згідно із довідкою КНП «Карлівська лікарня» від 28.02.2024 3164 за допомогою лікарів психіатра та нарколога не звертався (а.с.83-106 т.1).

Суд відхиляє доводи обвинуваченого про наявність малолітньої доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_9 убачається, що її батьком є ОСОБА_17 (а.с.67 т.1).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає: часткове визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Щирого каяття у вчиненому не відбулось, оскільки показання обвинуваченого, незважаючи на повідомлення про визнання винуватості, не містять даних про визнання обвинуваченим порушення Правил дорожнього руху України, а є лише констатацією факту того, що подія за його участю відбулась із незапереченням наслідків.

Також, суд ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, а саме:

- постанову Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятої 30.10.2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 559/1037/16-к (провадження № 51-3612 км 18), щодо розуміння, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження;

- постанову Великої Палати Верховного суду, прийняту 03.07.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19),- щодо розуміння, що під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у зясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України щодо особи похилого віку.

Рецидив в даному випадку не слід вважати обтяжуючою обставиною, так як згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.

При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст.ст.50, 65 КК України враховує факт вчинення ним кримінальних правопорушень, які класифікуються як тяжкі злочини, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, відношення до кримінального правопорушення та обставини його вчинення, думку потерпілих, які при призначенні покарання покладаються на розсуду суду та претензій до обвинуваченого не мають, відтак дійшов висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі призначене в межах санкції ч.2 ст. 286-1 КК України в середньому розмірі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років, та за ч.4 ст.185 КК України в розмірі, наближеному до мінімального.

Остаточне покарання ОСОБА_8 потрібно визначити згідно з ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд, розглядаючи доводи обвинуваченого та його захисника щодо можливості призначення покарання, не пов`язаного з реальним позбавленням волі, зазначає, що призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України не буде сприяти досягненню мети покарання, та не буде справедливим, пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненим обвинуваченим кримінальним правопорушенням, а призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК України суперечитиме чинному законодавству, у зв`язку з чим не вбачав підстав для застосування статей 69, 75, 76 КК України.

Суд зауважує, що законодавцем визначена пряма заборона у застосуванні ст. 75 КК у разі вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо позиції потерпілого стосовно призначення покарання, то у справах цієї категорії, вона не є обов`язковою для суду, однак враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК України, і не має над ними пріоритету, оскільки в цьому випадку питання покарання стосується інтересів не тільки потерпілого, а й усіх учасників дорожнього руху.

Судом установлено, що під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 03.05.2024 до підозрюваного ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн (а.с. 45-47 т.2).

У результаті внесення 06.06.2024 визначеної судом застави в розмірі 60 560,00 грн ОСОБА_8 07.06.2024 було звільнено з-під варти (а.с.171,172 т.2), внаслідок чого до останнього застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З огляду на зазначене, на теперішній час відносно ОСОБА_8 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч.1ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При вирішенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, та покарання у виді реального позбавлення волі, що призначене обвинуваченому, а також дані про особу обвинуваченого, а тому уважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в термін до набрання вироком суду законної сили.

Згідно з вимогами ст.72 КК України, в строк відбуття покарання обвинуваченим потрібно зарахувати строк перебування під вартою з 03.05.2024 по 07.06.2024 (внесено заставу).

Згідно зі ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11.01.2012 року №15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

З огляду на викладене, враховуючи,що застава у розмірі 60 560,00 грн, яка була внесена заставодавцем за обвинуваченого ОСОБА_8 не звернута у дохід держави, суд вважає за необхідне повернути суму застави заставодавцю.

Долю речових доказів (а.с.76,77,121-129 т.1, 80 т.2), суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що змиви із автомобіля, які поміщено до паперових конвертів та які зберігаються у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській обл., потрібно знищити; два ключа від автомобіля та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , які вилучені у ОСОБА_8 та опечатано до спеціального сейф-пакету НПУ № PSP1111409 та які зберігаються у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, потрібно повернути за належністю: автомобіль марки ВАЗ 2106, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_8 , власником ОСОБА_14 , який поміщено на зберігання до майданчика тимчасового тримання ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, потрібно повернути за належністю; рахунок оплати АГ «Полтавагаз» на якому виявлено виконанні рукописні записи, виконані синім барвником, на одному аркуші, які опечатано до спеціального сейф-пакету НПУ № PSP 1111326 та який зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНГІ в Полтавській області, потрібно знищити; обкладинку, коричневого кольору, з під паспорта громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яку поміщено до спеціального сейф-пакету № PSP 1111314 та яка зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, потрібно повернути потерпілому ОСОБА_13 ; автомобіль марки ВАЗ 2101, зеленого кольору, д.н.з НОМЕР_6 , користувачем якого є ОСОБА_8 та який поміщено на зберігання до майданчика тимчасового тримання ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, потрібно повернути ОСОБА_8 за належністю; мобільний телефон марки «Redmi 12» в корпусі чорного кольору, із захисним чохлом чорного кольору та який обладнаний сім картами оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_4 та «Київстар» № НОМЕР_5 , опечатано до сейф-пакету НПУ №WAR241632 та який зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, потрібно повернути ОСОБА_8 за належністю; грошові кошти в сумі 8150 гривень, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_13 слід залишити ОСОБА_13 за належністю; медичну картку стаціонарного хворого - потерпілого ОСОБА_12 № 563/56/158, яка передана на зберігання до КНП «Карлівська лікарня ім. Л.В. Радевича» - залишити КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В.Радевича».

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалами слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 16.02.2024, 09.05.2024 накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів (а.с.79,80,130,131 т.1).

Враховуючи, що за арешт накладався з метою збереження речових доказів, вказаний арешт потрібно скасувати.

Згідно зі ст.124 із ОСОБА_8 на користь держави потрібно стягнути витрати, затрачені на проведення експертиз в загальному розмірі 5300,96 грн (а.с.107,119,136 т.1).

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.4 ст.185 КК України і призначити покарання:

за ч.2 ст.286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років;

за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 05 місців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 05 років 05 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в строк до вступу вироку в законну силу, взяти ОСОБА_8 під варту з залу суду.

Згідно з вимогами ст.72 КК України, в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_8 зарахувати строк перебування під вартою з 03.05.2024 по 07.06.2024 року, та з 13.02.2025 до набрання цим вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: змиви із автомобіля, які поміщено до паперових конвертів та які зберігаються у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській обл. - знищити; два ключа від автомобіля та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , які вилучені у ОСОБА_8 та опечатано до спеціального сейф-пакету НПУ № PSP1111409 та які зберігаються у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській обл. - повернути за належністю: автомобіль марки ВАЗ 2106, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_8 , власником ОСОБА_14 , який поміщено на зберігання до майданчика тимчасового тримання ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській обл. - повернути за належністю; рахунок оплати АТ «Полтавагаз» на якому виявлено виконанні рукописні записи, виконані синім барвником, на одному аркуші, які опечатано до спеціального сейф-пакету НПУ № PSP 1111326 та який зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській обл. - знищити; обкладинку, коричневого кольору, з під паспорта громадянина України ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яку поміщено до спеціального сейф-пакету № PSP 1111314 та яка зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській обл.- повернути потерпілому ОСОБА_13 ; автомобіль марки ВАЗ 2101, зеленого кольору, д.н.з НОМЕР_6 , користувачем якого є ОСОБА_8 та який поміщено на зберігання до майданчика тимчасового тримання ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_8 за належністю; мобільний телефон марки «Redmi 12» в корпусі чорного кольору, із захисним чохлом чорного кольору та який обладнаний сім картами оператора мобільного зв`язку «Водафон» № НОМЕР_4 та «Київстар» № НОМЕР_5 , опечатано до сейф-пакету НПУ №WAR241632 та який зберігається у кімнаті речових доказів ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_8 за належністю; грошові кошти в сумі 8150 гривень, які передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_13 - залишити ОСОБА_13 за належністю; медичну картку стаціонарного хворого - потерпілого ОСОБА_12 № 563/56/158, яка передана на зберігання до КНП «Карлівська лікарня ім. Л.В. Радевича» - залишити КНП «Карлівська лікарня ім.Л.В.Радевича».

Арешт, накладений за ухвалами слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 16.02.2024, 09.05.2024 - скасувати.

Стягнути із ОСОБА_8 на користь держави витрати, затрачені на проведення експертиз в загальному розмірі 5300,96 грн.

Повернути заставодавцю ОСОБА_8 заставу в розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка була внесена останнім за обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, згідно квитанції від 06.06.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 03.05.2024 року (ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 24.05.2024 року).

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1