Рішення № 125128343, 13.02.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/343/25

381/5861/24

Рішення

Іменем України

14 лютого 2025 року Фатівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Беленчук Я.В., позивачки ОСОБА_1 , представниці позивачки ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

Встановив:

15 грудня 2024 року представниця позивачки ОСОБА_1 адвокат Русанівська Діни Дмитрівна звернулась з використанням системи «Електронний суд» до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання батьківства, виключення відомостей про особу, як про батька дитини з актового запису про народження дитини та внесення змін до актового запису про народження дитини.

За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 до 27 червня 2023 року, однак фактичні сімейні відносини між ними були припинені до серпня 2022 року, а з серпня 2022 року у позивачки почалися стосунки з відповідачем ОСОБА_3 і вони почали проживати разом, як подружжя.

З грудня 2022 року ОСОБА_4 виїхав на постійне проживання до Бельгії і більше не повертався.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_5 , однак, з урахуванням того, що рішення суду про розірвання шлюбу ще не набуло законної сили, в актовий запис про народження дитини відомості, як про батька дитини, внесені про ОСОБА_4 .

Після народження сина позивачка та відповідач ОСОБА_3 , як біологічний батько дитини, намагалися внести зміни до актового запису про народження дитини, однак це не можливо без попереднього вирішення судом питання про виключення з актового запису відомостей про ОСОБА_4 , як про батька дитини.

Позивачка додатково зазначає, що 12 червня 2024 року між нею та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб і вона з новим чоловіком бажають внести зміни до актового запису про народження їхнього спільного сина, однак без вирішення цієї цивільної справи судом відомості про батька дитини не можуть бути зміненими.

Позивачка наголошує на тому, що строк позовної давності для заявлення позовних вимог про виключення відомостей з актового запису про батька дитини та про визнання батьківства пропущений з поважних причин, так як сторони спору намагалися владнати це питання в поза судовому порядку, відтак цей строк підлягає поновленню.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями, справа передана на розгляд головуючому судді Самусі В.О.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 лютого 2025 року на 10 годину 00 хвилин.

В підготовче судове засідання з`явились позивачка ОСОБА_1 , її представниця адвокат Русанівська Діна Дмитрівна, відповідач ОСОБА_3 .

В підготовче судове засідання не з`явився відповідач ОСОБА_4 , був повідомленим належним чином, 03.02.2025 року на електронну пошту суду подав заяву про визнання позовних вимог, справу просив розглядати без його участі, додатково наголосив, що з грудня 2022 року знаходиться в Бельгії.

30.01.2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про визнання позовних вимог, в якій стверджується, що він визнає себе батьком дитини ОСОБА_6 , проте відомості про нього, як про батька дитини не могли бути внесені до актового запису, бо матір дитини ОСОБА_7 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 .

В підготовче судове засідання не з`явились представники третьої особи, Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області, були повідомлені про час і місце проведення засідання, 06.02.2025 року подали письмову заяву № 125/30.26-105, в якій просять розглянути справу без їхньої присутності та вказують, що не мають заперечень проти позову. Додатково в цій заяві викладено прохання зобов`язати відділ внести зміни по батькові дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

В підготовчому судовому засіданні було роз`яснено позивачці та відповідачу право бути допитаними, як свідки за їхньою згодою щодо обставин, що мають значення для справи.

Також, в підготовчому судовому засіданні було роз`яснено позивачці та відповідачу їх право заявити клопотання про проведення судово-генетичної експертизи для підтвердження обставин щодо біологічного батьківства дитини, однак і позивачка і відповідач категорично відмовились від проведення експертизи, зазначивши, що відсутня потреба в її проведенні і в них відсутній спір щодо відповідних обставин.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2025 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду до суті, судове засідання призначене на 13 лютого 2025 року на 10.30.

В судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 13 лютого 2025 року на 10.30 не з`явився відповідач ОСОБА_4 та представники третьої особи, враховуючи попереднє подання ними заяв про розгляд справи без їх участі та керуючись приписами статті 223 ЦПК України, суд вирішив проводити судове засідання без участі зазначених осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , будучи допитаними за їхньою згодою, як свідки, повідомили суду, що зазначені в позовній заяві обставини відповідають дійсності, вони спільно проживають з літа 2022 року, мали інтимні стосунки, в період такого проживання позивачка завагітніла, ОСОБА_3 визнає себе батьком дитини та бажає офіційної реєстрації батьківства, для цього вони з позивачкою звертались до органу реєстрації, однак отримали відмову з подальшим роз`ясненням можливості вирішення цього питання виключно в судовому порядку.

Заслухавши покази сторін спору, дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Так, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27 листопада 2014 року, серія НОМЕР_1 (а. с. 11).

В подальшому, шлюб між цими особами було розірвано на підставі Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2023 року по справі № 381/118/23. Вказане підтверджується копією зазначеного судового рішення та відомостями про актовий запис про шлюб з системи «Дія» (а. с. 18-20, 43-44).

До набрання рішення суду про розірвання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачкою було народжено дитину, ОСОБА_6 , батьком якого записано ОСОБА_4 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, номер витягу 0004856118 від 13 грудня 2024 року та інформацію про актовий запис про народження з системи «Дія» (а. с. 21-24, 45-46).

12 червня 2024 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , зазначена обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 12 червня 2024 року, копія якого долучена до справи (а. с. 10).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнають, що до дати реєстрації шлюбу підтримували стосунки, притаманні подружжю і що біологічним батьком ОСОБА_6 є ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 у своїй письмовій заяві про визнання позову стверджує, що не є біологічним батьком ОСОБА_6 і проте, що шлюбні відносини з позивачкою у нього були припинені ще з кінця червня 2022 року.

Таким чином, судом встановлено, що будучи записаним як батько дитини, ОСОБА_4 категорично заперечує своє біологічне батьківство та стверджує про те, що відносини з позивачкою, як матір`ю дитини, припинив ще в кінці червня 2022 року, натомість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 категорично наполягають на тому, що є біологічними батьками ОСОБА_12 і прагнуть внести необхідні відомості про це до актового запису про народження дитини, однак вирішити це питання в поза судовому порядку неможливо.

Встановивши наведені вище обставини справи, суд вважає, що спірні правовідносини сторін спору урегульовані відповідними приписами Сімейного кодексу України.

Так, згідно приписів частини 1 статті 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно приписів частини 1 статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Зміст зазначених правових норм свідчить про те, що походження дитини від подружжя презюмується.

Про існування презумпції «шлюбного батьківства», яка породжує передбачені сімейним законодавством обов`язки щодо виховання та матеріального утримання дитини та відповідає її інтересам, зазначено в Постанові ВС від 06 жовтня 2021 року по справі № 755/14176/18.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно приписів частини 1 статті 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно приписів частини 1 статті 138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно приписів частини 3 цієї статті, до вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Згідно абзацу 2 пункту 9 цієї Постанови, питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

В контексті наведених правових норм та роз`яснень Пленуму ВСУ, позивачка, як матір дитини може оспорити батьківство особи, з якою вона перебувала у зареєстрованому шлюбі і при цьому за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів має довести відсутність кровного споріднення між її дитиною і чоловіком, записаним батьком дитини.

При цьому, сукупність наданих доказів повинна переконливо доводити, що відповідач, записаний як батько дитини, не є її біологічним батьком.

Далі, висновок експерта в даному випадку не є визначальним доказом щодо наявності чи відсутності кровної спорідненості між дитиною та особою, записаною, як батько дитини.

Обов`язковою передумовою для задоволення позовних вимог матері дитини щодо оспорювання батьківства свого чоловіка є подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), установивши порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

Встановлена національним сімейним законодавством (частиною другою статті 138 СК України) конструкція, за якою вимога матері про виключення даних про її чоловіка як про батька дитини задовольняється лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство, спрямована саме на захист інтересів дитини, щоб забезпечити стабільність умов життя дитини, уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію, за якої жоден чоловік не визнає своє батьківство щодо дитини.

Отже, враховуючи той факт, що сторонами спору визнається, що ОСОБА_4 не є біологічним батиком ОСОБА_6 , біологічним батьком якого є ОСОБА_3 , існують достатні правові підстави задоволення позовних вимог щодо виключення записупро ОСОБА_4 як батькадитини ОСОБА_6 з актовогозапису пронародження дитини.

В цьому випадку заяву про визнання позову ОСОБА_3 суд розглядає як заяву про своє батьківство для цілей застосування частини 2 статті 138 СК України.

Далі, позивачка також заявляє вимоги про визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_6 .

Згідно приписів статті 128 СК України визнання батьківства за рішенням суду допускається, однак у випадку, коли якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цьогоКодексу,тобто, запис пробатька дитиниу Книзіреєстрації народженьпроведено запрізвищем тагромадянством матері,а ім`ята побатькові батькадитини записаноза їївказівкою.

Разом із тим, судом встановлено, що запис про батька дитини в даному випадку вчинений за правилами частини 1 статті 133 СК України, особи, що перебуває у шлюбі з матір`ю дитини.

З урахуванням викладеного, суд повинен відповісти на питання, чи можливо до спірних правовідносин, врегульованих статтею 138 СК України, додатково застосувати такий спосіб захисту прав, як визнання батьківства, передбачений статтею 128 СК України.

Згідно приписів статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен,чиї правата свободи,визнані вцій Конвенції,було порушено,має правона ефективнийзасіб правовогозахисту внаціональному органі,навіть якщотаке порушеннябуло вчиненеособами,які здійснювалисвої офіційніповноваження.

Системний аналіз приписів статті 138 СК України разом із приписами статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дає підстави для висновку, що окреме задоволення вимоги про виключення запису про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_6 з актового запису про народження дитини може не забезпечити ефективний захист прав і інтересів дитини та привести до ситуації правової невизначеності, коли рішення суду не міститиме вказівки щодо того, хто є батьком дитини.

Згідно приписів частини 1 статті 10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

В постанові ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року по справі № 461/3122/19 вже було зроблено висновок, що у випадку наявності прогалин в правовому регулюванні, відповідні норми СК України можуть бути застосованими за аналогією.

Отже, в контексті встановлених обставин справи та для уникнення ситуації правової невизначеності, суд вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин приписи частини 1 статті 128 СК України і визнати ОСОБА_3 батьком ОСОБА_6 .

Далі, позивачкою також заявлені вимоги про внесення змін до актового запису цивільного стану № 264 від 12 липня 2023 року про народження ОСОБА_6 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме відомості про батька замінити на ОСОБА_3 .

Суд вважає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, так як в контексті приписів статті 4, 6, 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд не відноситься до органів реєстрації актів цивільного стану та не має повноважень щодо внесення змін до актових записів цивільного стану.

Однак, при цьому, суд звертає увагу, що рішення суду про визнання батьківства чи про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини, яке набрало законної сили, є підставою для внесення змін до відповідних актових записів.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Згідно приписів частини 3 цієї статті, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно роз`яснень,викладених вабзаці 6пункту 11Постанови ПленумуВСУ «Просудове рішенняв цивільнійсправі»,у разівизнання відповідачемпозову,яке несуперечить закону,не порушуєправа,свободи чиінтереси іншихосіб,суд умотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Аналогічні роз`яснення містяться в пункті 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції».

Однак, з урахуванням того, що один із відповідачів, ОСОБА_4 , не приймає участь в судовому засіданні та подав клопотання заяву про розгляд справи без його участі, суд позбавлений можливості роз`яснити йому наслідки вчинення відповідної процесуальної дії, і відповідно, вирішив не обмежуватись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи, а вирішив безпосередньо дослідити докази та встановити обставини, що підтверджують заявлені позовні вимоги.

При цьому, заяву про визнання позову відповідача ОСОБА_4 суд сприймає, як таку, що підтверджує відсутність заперечень останнього щодо заявлених позовних вимог і обставин, зазначених в позовній заяві.

Згідно приписів статті 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З оглядуна сукупністьдосліджених судовимдоказів,враховуючи позиціюсторін спору,суд вважає,що позовнівимоги щодо виключення запису про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_6 з актового запису про народження дитини та позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_6 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, суд не вирішує питання про поновлення строку позовної давності (визнання поважними причин пропуску строку позовної давності), як про це зазначено в позовній заяві, так як згідно приписів частини 4 статті 267 ЦПК України наслідки спливу позовної давності можуть бути застосовані лише за заявою сторони справи, однак відповідних заяв до ухвалення рішення не надходило.

Окремо суд звертає увагу на тому, що представниця позивачки під час проведення судових дебатів просила суд врахувати позицію органу реєстрації актів цивільного стану на зобов`язати відділ внести зміни в частині по батькові дитини, змінивши з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

З огляду на вказане вище, суд не вбачає можливості задовольнити вимогу про зобов`язання відділу реєстрації актів цивільного стану змінити по батькові дитини з « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 », так як, по-перше, в силу приписів частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог, і відповідні позовні вимоги не були заявлені позивачкою у спосіб, визначений статтями 175, 184 ЦПК України, по-друге, у відповідності до приписів статті 53 ЦПК України, Фастівський відділ державної актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області приймає участь у справі у якості третьої особи без самостійних вимог не предмет спору, тому рішення суду не може для нього, з урахуванням процесуального статусу, безпосередньо породжувати права та обов`язки, в тому числі й зобов`язання провести дії щодо реєстрації.

Отже, судвважає,що позовнівимоги щодо виключення запису про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_6 з актового запису про народження дитини та позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_6 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом із тим, як зазначалося вище, суд відмовляє в іншій частині заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуюсь приписами статті 128, 133, 138 СК України, статті 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про визнання батьківства, виключення відомостей про особу, як про батька дитини з актового запису про народження дитини та внесення змін до актового запису про народження дитини задовольнити частково.

Виключити відомості про ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , як батька дитини ОСОБА_6 з актового запису про народження дитини № 264 від 12 липня 2023 року, складеного Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ).

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьком ОСОБА_6 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 33258077, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 2.

Суддя В.О.Самуха