Рішення № 125124615, 12.02.2025, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 725/11330/24

Провадження №2/726/56/25

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №725/11330/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідачки ОСОБА_1 .

У позовній заяві зазначає, що 15.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6966732 про надання споживчого кредиту.

Згідно п.1.3 Кредитного договору сума кредиту складає 10500 гривень. Строк кредиту 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, дата останнього платежу по кредиту 09.08.2024 року.

На підставі погоджених умов договору ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 10 500,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто.

Разом з тим, відповідно до п. 1.5.1 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору. З даних розрахунку заборгованості за Договором №6966732 від 15.08.2023 року у період з 15.08.2023 по 26.05.2024 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 4387,95 гривень, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 146,26 гривень та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4241,69 гривень.

Позивачем нараховані проценти за 60 календарних днів, а саме з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року в межах строку договору :

10353,74 гривень*1,99%=206,04 гривень *60 календарних днів=12362,40 гривень.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки за кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 10353, 74 гривень тіло кредиту та 18 687,77 гривень нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 12362,40, всього 41403,91 гривень.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги до відповідачки за Договором №6966732 від 15.08.2023 року, згідно якого загальна сума заборгованості склала 41403, 91 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості у розмірі 41403,91 гривень, з яких сума кредиту 10353,74 гривень, сума процентів за користування кредитом 18687,77 гривень, нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів 12362,40 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

До початку розгляду справи представник позивача спрямував до суду заяву про заміну найменування позивача у даній справі з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

28.01.2025 року ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці клопотання представника позивача задоволено та змінено найменування позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал (а.с.120).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, одна спрямував до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив позовні вимоги задовольнити (а.с.112).

Відповідачка ОСОБА_1 спрямувала до суду заяву про визнання позовних вимог (а.с. 124).

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6966732 про надання споживчого кредиту, відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А2699».

Згідно із п.1.3 сума кредиту складає 10 500 грн. Строк кредиту 360 днів, дата останнього платежу по кредиту - 09.08.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 Договору. (а.с.17-22).)

ОСОБА_2 виконало та надало їй кредит в сумі 10 500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачкою.

У відповідності до Паспорту споживчого кредиту від 15.08.2023 року споживачу надана інформація до укладення договору про споживчий кредит, з умовами кредитування та порядку повернення кредиту. (а.с.24-25)

27 травня 2024 ТОВ «Фінансова Компанія «Фінатраст Україна» скеровано боржнику повідомлення на її електронну пошту, щодо відступлення права вимоги за кредитними договорами. (а.с.26)

З даних розрахунку заборгованості за Договором №6966732 від 15.08.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 здійснила оплати на рахунок первісного кредитора у розмірі 4387, 95 гривень, які спрямовані на оплату тіла кредита у розмірі 146,26 гривень та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4241,69 гривень (а.с. 29).

Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.05.2024 року №27.05/24-Ф, строк дії Договору №6966732 від 15.08.2023 року закінчився, а тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» у період з 27.05.2024 25.07.2024 року (60 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 12362,4грн. (10353,74 грн.*1,99%=206,04 грн.*60 календарних днів =12362,40 гривень)(а.с.36).

Станом на 25.07.2024 у відповідачки ОСОБА_1 по виконанню умов Договору №6966732 від 15.08.2023 року заборгованість складає 10353,74 гривень - тіло кредиту, 18687,77 гривень - нараховані проценти та 12362,40 гривень проценти за 60 календарних днів, загальна сума заборгованості становить 41403,91 гривень (а.с.36).

Крім того судом встановлено, 27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до відповідача за Договором №6966732 від 15.08.2023 року загальна сума заборгованості склала 41403,91 грн.(а.с.76-80). Також вказане підтверджується Витягом з реєстру боржників від 27 травня 2024 (а.с.86)

Згідно з п. 1.2 договору факторингу права вимоги щодо конкретного боржника переходять до фактора (позивача) з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно його заборгованості.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за договором № 6966732 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15.08.2023, у зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими вимоги позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», до якого за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги за договором № 6966732, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , про стягнення з останньої заборгованості в загальній сумі 41403,91, тому суд вважає, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

У позовній заяві позивач вказав розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2422,00 грн. та очікувані витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2 244,40 грн. при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією №3899 від 22 листопада 2024 року (а.с.87).

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

З урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в сумі 10 000,00 грн та судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 41403,91 гривень, яка складається з суми кредиту 10 353,74 гривень, сума процентів за користування кредитом 18 687,77 гривень, нараховані проценти за 60 каленарних днів 12362,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк