Ухвала суду № 125117215, 12.02.2025, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/359/20

Провадження № 1-кп/602/9/2025

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙСУД

Тернопільської області

У Х В А Л А

"12" лютого 2025 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретар - ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210130000029 від 30 січня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лановецького районного суду Тернопільської області знаходиться кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020210130000029 від 30 січня 2020 року, відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявилаклопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 строком на 60 діб з правом внесення застави, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується і продовжують мати місце ризики, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як обвинувачений неодноразово не з`являвся в підготовчі судові засідання, доставлявся приводом та двічі перебував у розшуку.

Захисник ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання прокурора заперечили частково та просили зменшити розмір визначеної застави, оскільки, шкода нанесена потерпілому відшкодована, він не працює та ця сума для нього не підсильна. Просили зменшити заставу до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Потерпілий ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримав.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 грн.

При вирішенні клопотання прокурора ОСОБА_3 , яка вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності

продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2024 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з правом внесення застави в сумі 121 120 грн, який ухвалою суду від 23 грудня 2024 року було продовжено до 21 лютого 2025 року.

При вирішенні клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Статею 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

В судовому засіданні встановлено, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що є тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна, а також продовжують існувати ризики, що були враховані при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , зокрема останній, з огляду на санкцію статті обвинувачення, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, підтвердженням чого є те, що ОСОБА_4 у підготовчі судові засідання неодноразово не з`являвся, не повідомляв про причини своєї неявки в судові засідання, доставлявся приводом та двічі оголошувався ухвалами Лановецького районного суду Тернопільської області в розшук.

Також, суд бере до уваги той факт, що в ОСОБА_4 відсутні міцні соціальні зв`язки в суспільстві та по місцю проживання, він офіційно ніде не працює і не навчається.

Таким чином менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК Українита з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачують ОСОБА_4 , суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців.

При цьому, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_4 як альтернативу, розмір застави, виходячи з наступного.

Частиною 3ст.183 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194 цього Кодексубудуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4ст.183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3КК України.

Тобто, не визначити розмір застави є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч.5ст.182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження суду у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан обвинуваченого, стан здоров`я, інші дані про його особу, наявність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд приходить до висновку про визначення обвинуваченому ОСОБА_4 , як альтернативу, застави в розмірі, що становить 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбаченихст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку суду, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, захищеного законного інтересу, тяжкості злочину, що інкримінується обвинуваченому, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку обвинуваченого під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання обвинуваченим обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.29,55,62,63,129 Конституції України, керуючись ст.ст.176-178,182-183,193,194,196,197,202,205, 309,318, 331, 376,395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну розміру застави відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_9 - задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_7 терміном до двох місяців, тобто до 13 квітня 2025 року.

Одночасно обрати ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначенихКПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121 120 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26198838, отримувач - ТУ ДСАУ у Тернопільській області, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, номер рахунку (IBAN) - UA358201720355219001000003454. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду,

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомоїстатті 194 цього Кодексу.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_7 .

Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Лановецькому районному суді Тернопільської області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено о 16 год 00 хв 12 лютого 2025 року.

Суддя: ОСОБА_1