Рішення № 125116332, 10.02.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4883/24

Провадження № 2-а/309/46/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Довжанин М. М.

за участю секретаря судового засідання Драб Н. В.

розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у якому просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3272923 від 16.10.2024 року, винесеної поліцейським Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Стан Владиславом Федоровичем, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510,00 грн за порушення п.9.2.а ПДР України, та закрити провадження вказаної адміністративної справи внаслідок відсутності у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно оскаржуваної постанови позивач не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку під час зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 9.2 «а» ПДР України. Вважає, що вказана постанова є незаконною, не відповідає обставинам події, ухвалена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів. А тому, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Хустського районного суду від 04 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, сержанта Стан В.Ф. про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишено без руху.

Ухвалою Хустського районного суду від 14 листопада 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та відкрито провадження у адміністративній справі.

Ухвалою Хустського районного суду від 23 грудня 2024 року клопотання позивача задоволено. Замінено відповідача Тячівський районний відділ поліції ГУНП в Закарпатській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області.

29.01.2025 року від представника відповідачанадійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до норм КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року №1395, а посилання позивача на порушення ГУНП в Закарпатській області законодавства в даному випадку вважає безпідставними, необгрунтованими, а позовні вимоги не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що дане правопорушення поліцейським було зафіксовано за допомогою портативних технічних приладів, як це передбачено згідно наказу МВС від 18.12.2018 року №1026 «Про затвердження інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, зберігання та видача відеозаписів». Однак, у відповідності до п.1 ч. 3 розділу VIII вище зазначеної інструкції строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА 30 діб» та у зв`язку із наявною технічною можливістю, строк збереження відеозаписів із нагрудних відеозаписів є обмеженим.

Позивач в судове засідання 10.02.2025 року не з`явився. Подав до судузаяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задоволити: скасувати постанову поліцейського Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Стан Владислава Федоровича серія ЕНА № 3272923 від 16.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.Справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити. Просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Свою позицію висловив у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що постановою поліцейського Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Стан Владислава Федоровича серія ЕНА № 3272923 від 16.10.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до постанови серія ЕНА № 3272923 ОСОБА_1 16.10.2024 року о 06.23 годині в населеному пункті по вул. Незалежність в м. Тячів Закарпатської області, керуючи транспортним засобом номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху, чим порушив вимоги п.п 9.2.ПДР України, а саме порушення попереджувальних сигналів перед початком руху і зупинкою.

Відповідно до п.1.3 та п.1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною другою статті 122КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

За змістом п.9.2 «а» ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до пункту 9.4 ПДР, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з`їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (пункт 1.10 ПДР).

Як вбачається зі змісту спірної постанови у провину позивачу ставиться порушення п. 9.2 «а» ПДР, зокрема не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зупинці транспортного засобу.

Однак, як видно з матеріалів справи, такі не містять доказів, які можуть підтвердити вину позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, зокрема: пояснення свідків, фото, відеофіксація, що унеможливлює однозначно констатувати факт вчиненого правопорушення. Суд критично відноситься до показів відповідача, що правопорушення поліцейським було зафіксовано за допомогою портативних технічних приладів, однак строк збереження останніх 30 діб.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З наведених положень та обставин справи слідує, що відповідачем неправомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3272923 від 16.10.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, а тому, постанову необхідно скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом встановлено, що під час звернення з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Керуючись ст.ст.5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Постанову поліцейського Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Стан Владислава Федоровича серії ЕНА № 3272923 від 16.10.2024 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.