Рішення № 125114091, 11.02.2025, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1105/24

Провадження № 2-о/135/8/25

РІШЕННЯ

іменем України

11.02.2025 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривешко І.В.,

за участю секретаря судових засідань Чаленко А.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, з викликом заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту її проживання в IV зоні посиленого радіологічного контролю в період з 1989 року по 1994 рік в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви заявниця посилається на те, що 06 червня 2024 року вона звернулась до відділу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 13.06.2024 було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання станом на 01.01.1993 у зоні ЧАЕС.

Оскільки у довідці з реєстру Ладижинської територіальної громади від 15.05.2024 № 25-14-127 не зазначено її місце проживання в період з 1989 по 1994 роки у місті Ладижин, заявниця звернулася з заявою про встановлення факту проживання в ІV зоні посиленого радіологічного контролю її в період з 1989 по 1994 роки за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 16.09.2024 відкрито провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту проживання, та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження за участю заявника і заінтересованої особи.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала вимоги заяви в повному обсязі та просила їх задовольнити. Також суду пояснила, що в період з 1989 по 1994 роки вона, разом з колишнім чоловіком ОСОБА_2 та їх дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали в службовій квартирі по АДРЕСА_1 .

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом належним чином. У наданих на адресу суду поясненнях представник заінтересованої особи просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та розглянути справу без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5 роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 30.05.2018 у справі №761/16799/15-ц

Разом з тим, згідно з рекомендаціями, наданими у пункті 2 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди при вирішенні питання про підвідомчість справи мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатись судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.

Відповідно до п. п. 3, 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються певні категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки, та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання в ІV зоні посиленого радіологічного контролю її в період з 1989 по 1994 роки за адресою: АДРЕСА_1 , заявник зазначила, що після звернення до відділу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання станом на 01.01.1993 у зоні ЧАЕС, так як з наданих нею документів перебування в зоні посиленого радіологічного контролю (ІV зона) становить на 01.01.1993 менше 4 років, а саме 1 рік.

Отже, встановлення факту проживання в ІV зоні посиленого радіологічного контролю її в період з 1989 по 1994 роки за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно для реалізації заявником права на отримання пенсії, встановленої законом.

За змістом ч. ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у довідці з реєстру Ладижинської територіальної громади від 15.05.2024 № 25-14-127 зазначено її місце проживання в період: з 10.02.1987-22.06.1988 у АДРЕСА_2 ; з 28.06.1988-14.08.1989 у АДРЕСА_2 ; з 18.03.1994-12.02.1996 у АДРЕСА_10 ; з 19.03.1996-22.05.2001 у АДРЕСА_10 ; з 04.09.2001- теперішній час у АДРЕСА_6 (а.с. 8).

З довідки № 438 від 14.05.2024 виданої виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області убачається, що згідно Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 № 807-ХІ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 № 707-р. «Адміністративні центри та території (територіальні громади Вінницької області)» утворився Гайсинський район, до складу якого також увійшли місто Ладижин, с. Заозерне та с. Василівка, які відносилися до населених пунктів категорії № 4, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з 26.04.1986 (Постанова Кабінету Міністрів України за № 106 від 23.07.1991) по 31.12.2014 (ЗУ «Про внесення змін та визнання такими що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014) (а.с. 39).

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 21.06.1988, виданого Ладижинським відділом РАГС Тростянецького району Вінницької області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб 21.05.1988, актовий запис 51 (а.с. 65).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Ладижинським міським РАГС Тростянецького району Вінницької області, актовий запис 142, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , в графі «мати» зазначено ОСОБА_1 , в графі «батько» - ОСОБА_2 , в графі «місце народження» - місто Ладижин (а.с. 42).

У довідці закладу дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку № 9 «Джерельце» відділу освіти Ладижинської міської ради № 79 від 07.11.2024 зазначено, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно відвідував ДНЗ «Джерельце» із 1991 по 1995 роки та її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно відвідував ДНЗ «Джерельце» із 1992 по 1996 роки (а.с. 41).

З копії довідки № 34 від 14 травня 2024 року, виданої відокремленим підрозділом «Ладижинська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» убачається, що ОСОБА_1 дійсно працювала на Ладижинській ДРЕС ім. 50-річчя СРСР з 07.05.1987 нак. № 74-к від 04.05.1987 по 02.12.1987 нак. № 208-к від 30.11.1987 та з 19.07.1993 нак. № 106-к від 14.07.1993 по 20.08.2000 нак. № 83-к від 14.08.2000 (а.с. 44).

З копії довідки № 163/43/21/04-2024 від 15 травня 2024 року виданої Національна поліція України Управління поліції охорони у Вінницькій області встановлено, що на підставі книги наказів Відділу позавідомчої охорони при Тростянецькому РВВС за 1987-1988 рік інв. № 312 нт. та книги Відділу охорони при Тростянецькому РВВС за 1993 рік інв № 316 нт., громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно наказом Відділу позавідомчої охорони при Тростянецькому РВВС УВС Вінницького облвиконкому від 10.02.1988 № 10 о/с була прийнята на роботу та призначена на посаду контролера КПП того ж Відділу позавідомчої охорони, з 10 лютого 1988 року. Наказом Відділу охорони при Тростянецькому РВВС УМСВ України у Вінницькій області від 19.04.1993 № 21 о/с, громадянка ОСОБА_1 , була звільнена з роботи та займаної посади по ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), з 19 квітня 1993 року (а.с. 47).

З копії ордера №716 від 18.12.1989 виконавчого комітету Ладижинської міської ради народних депутатів, виданого на підставі рішення виконкому від 20.07.1989 №109 на ім`я ОСОБА_2 , сім`я якого складається з трьох чоловік, на право зайняття однієї кімнати загальною жилою площею 19,97 кв.м. в квартирі АДРЕСА_7 . Склад сім`ї: ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_3 - син, 1988 року народження (а.с. 76-77).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що ОСОБА_1 дійсно проживала разом з чоловіком та дітьми в АДРЕСА_1 , в період з 1989 року по 1994 рік.

Вказані вище докази узгоджуються між собою за своїм змістом і не суперечать один одному, та свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дати видачі ордера №716 виконавчим комітетом Ладижинської міської ради народних депутатів, виданого на підставі рішення виконкому від 20.07.1989 №109, а саме з 18.12.1989 по 17.03.1994, до дати реєстрації місця проживання по АДРЕСА_8 (18.03.1994), проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яке відносилось до зони посиленого радіологічного контролю четвертої категорії.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 19, 76-81, 211, 247, 258-259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 18 грудня 1989 року по 17 березня 1994 року за адресою АДРЕСА_1 , яке відносилось до зони посиленого радіологічного контролю четвертої категорії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживаючою за адресою АДРЕСА_9 )

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7 , код ЄДРПОУ: 13322403)

Суддя Кривешко Ірина Володимирівна