Рішення № 1251100, 21.12.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

від "21" грудня 2007 р. по справі № 02/114-38

за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства «АТП 10706», м. Ковель

до відповідача Підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

про стягнення 9379грн.57коп. заборгованості

за зустрічним позовом ПідприємцяОСОБА_1, м. Ковель

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «АТП 10706», м. Ковель

про визнання недійсним договору «Про надання послуг по керуванню транспортними засобами» від 30.01.2006р.

Суддя Костюк С.В.

Представники:

від позивача по первісному позову Клімчук В.І., довіреність № 112 від 28.02.2007р.

від відповідача по зустрічному позову Клімчук В.І., довіреність № 112 від 28.02.2007р.

від відповідача по первісному позовуОСОБА_1- підприємець,ОСОБА_2, довіреність №1 від 01.11.2007р.

від позивача по зустрічному позовуОСОБА_1- підприємець,ОСОБА_2, довіреність №1 від 01.11.2007р.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступило. За клопотанням сторін здійснюється технічна фіксація судового процесу.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: ВАТ “АТП 10706” просить стягнути з ПідприємцяОСОБА_1 заборгованість в розмірі 9379,57 грн..

В підтвердження своїх вимог позивач вказує, що 30.01.2006 року між ВАТ “АТП 10706”та Підприємцем ОСОБА_1було укладено договір “Про надання послуг по керуванню транспортними засобами”. Відповідно до п.2.1 Договору протягом 10 робочих днів після закінчення звітного періоду (місяць) позивач проводить з відповідачем остаточний розрахунок по виконанню плану виторгу за результатами перевезень при умові виконання відповідачем п.2.3 даного Договору, про що між сторонами складається акт виконаних робіт та взаємних розрахунків.

Так після проведення звірки розрахунків і оформлення акту звірки, станом на 01.07.2006 року заборгованість підприємця ОСОБА_1 перед ВАТ “АТП 10706”становить 9379 грн. 57 коп. З них борг за невиконання плану станом на 01.08.2006 року 8784 грн.57 коп., заборгованість за надані послуги, які надає підприємство за ведення податкового та бухгалтерського обліку відповідно до укладеного договору -595 грн.

Відповідач 01.11.2007р. подав зустрічний позов, в якому просить відмовити в задоволенні первісного позову та визнати недійсним договір Про надання послуг по керуванню транспортними засобами від 30.01.2006р., як такий, що не відповідає вимогам законодавства і укладений під впливом обману.

Зокрема зазначає, що договір не відповідає вимогам законодавства, яким регулюються відносини сторін за договором послуг, тому, відповідно до ст. 215 ЦК України існують правові підстави визнати договір недійсним, оспорюваний договір за своєю правовою природою містить ознаки договору найму (оренди) транспортного засобу, даний вид договорів регулюється главою 58 ЦК України, відповідно до ст. 235 ЦК України угода є удаваною, яка укладена з метою приховати інший правочин - строковий трудовий договір.

Відповідач по зустрічному позову у відзиві на позов з вимогами підприємця ОСОБА_1 не погоджується та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. При цьому зазначає, що договір про надання послуг по керуванню транспортними засобами підприємцем був підписаний без будь-якого примусу. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію видом діяльності підприємця було надання послуг по керуванню транспортними засобами; між товариством та підприємцем 01.09.2003р. укладався аналогічний договір, при виконанні якого у підприємця не виникало будь - яких заперечень, тому 30.01.2006р. було укладено новий договір; при підписанні зазначеного договору між сторонами було погоджено всі істотні умови, а тому згідно ст.ст. 629, 640 ЦК України він є обов'язковий до виконання. Посилання позивача на ст. 44 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та ст. 908 ЦК України є невірним, оскільки ВАТ «АТП 10706» виступає в даному випадку перевізником, що підтверджується відповідною ліцензією; також посилання позивача на те, що заправка транспортного засобу проводилась за власний кошт не відповідає дійсності, оскільки частина пального придбавалась за рахунок проданих пасажирам водієм квитків, в послідуючому розрахункові документи здавались в бухгалтерію підприємства і затрачена на пальне сума зарахувалась в сумі доведеного плану. Щодо обов'язкового виконання умов договору посилається на ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України.

З представлених суду матеріалів вбачається наступне.

30.01.2006р. між ВАТ «АТП 10706» (Замовник) та підприємцемОСОБА_1(Виконавець) було укладено договір Про надання послуг по керуванню транспортних засобів. Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає і передає ,а Виконавець при виконанні визначених Замовником регулярних і нерегулярних перевезень, приймає під повну матеріальну відповідальність та керує транспортними засобами Замовниками - автобусом марки ІКАРУС 256, державний номер НОМЕР_1, реалізовує квитки, приймає від пасажирів кошти за надані послуги в повному обсязі, надає інші послуги, передбачені договором.

В розділі 2 договору сторони передбачили розмір і порядок розрахунків, зокрема п. 2.1 визначено, що Замовником встановлюється для Виконавця, а Виконавцем, шляхом прийняття замовлення (виїзд в рейс) визнається та забезпечується план виторгу, який включає готівкові кошти від продажу квитків на маршруті та безготівкові кошти, які надійшли на рахунок Замовника від автобусних станцій за реалізовані пасажирам квитки на маршруті, який обслуговує Виконавець. Розмір плану виторгу вноситься в шляховий лист Виконавця, і є обов'язковим для виконання.

Згідно п. 2.2 договору Виконавець протягом 5-ти робочих днів після закінчення звітного періоду (місяць) забезпечує повний розрахунок з Замовником згідно плану виторгу.

Відповідно до пунктів 3.2.5, 3.2.6 договору Виконавець зобов'язався забезпечувати план виторгу, забезпечити перевезення пасажирів з дотриманням вимог діючого законодавства, безпеки руху та охорони праці.

Згідно п. 5.1 договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 5.2.2 визначено, що договір може бути розірваний за згодою сторін.

13.11.2006р. між ВАТ «АТП 10706» та підприємцемОСОБА_1підписана угода про розірвання договору про надання послуг по керуванню транспортними засобами від 30.01.2006р. та складено приймально - передавальний акт, відповідно до якого підприємецьОСОБА_1здав товариству автомобіль ІКАРУС 256, державний номер НОМЕР_1.

В п. 4.3 угоди про розірвання договору про надання послуг по керуванню транспортними засобами сторони зазначили, що існуюча і підтверджена заборгованість по розрахунках, після підписання цієї угоди визначається сторонами і повинна бути погашена в термін до 10 днів.

01.10.2007р. ВАТ «АТП 10706» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з підприємця ОСОБА_1 9379,57 грн., з якої 8784,57 грн. заборгованості, яка виникла станом на 01.07.2006р. по договору від 30.01.2006р. та 595 грн. заборгованості по договору від 03.05.2005р. на ведення бухгалтерського та податкового обліку, яка виникла за лютий -червень 2006р.

01.11.2007р. ПідприємецьОСОБА_1подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним договір з ВАТ «АТП 10706» від 30.01.2006р. про надання послуг по керуванню транспортними засобами на підставі статей 203, 215, 230, 235 Цивільного Кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що підстави для визнання недійсним договору від 30.01.2006р. відсутні, а тому вимога позивача по зустрічному позову задоволенню не підлягає.

Даного висновку суд дійшов виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, спірний договір зі сторони підприємця ОСОБА_1 був підписаний без будь - яких застережень.

Дозвіл на внутрішні перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування ВАТ «АТП 10706» підтверджується відповідною ліцензійною карткою, також в АТП наявні: дозвіл на міжнародні перевезення зі троком дії до 31.01.2007р., розклад руху автобусів на маршруті Ковель - Брест погоджений між ВАТ «АТП 10706» та керівництвом справами Міністерства транспорту, комунікацій Республіки Білорусь, договір доручення при перевезенні пасажирів на міжнародних маршрутах автомобільним транспортом від 01.01.2006р. між ВАТ «АТП 10706» та Республіканським Унітарним дочірнім підприємством «Брестський автобусний вокзал» та додатками до нього, договір № 426 про організацію перевезення пасажирів по регулярному міжнародному маршруту між ВАТ «АТП 10706» та РУДТП «Автобусний парк №1», м. Брест, ліцензія НОМЕР_2 зі строком дії з 29.05.2004р. по 28.05.2007р. про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку СПД ОСОБА_1та звіту за ІV квартал 2006р. видом діяльності підприємця вказано послуги по керуванню транспортними засобами.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629, 640 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання, а відповідно всі умови договору істотні, звичайні та випадкові з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для сторін.

Крім того, 13.11.2007р. сторонами підписано угоду про розірвання договору Про надання послуг по користуванню транспортних засобів від 30.01.2006р., чим підтверджено, що зазначений договір укладався за волевиявленням сторін.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що договір укладався за згодою сторін, при його укладені не було порушено норм Цивільного та Господарського Кодексів України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Водночас, твердження позивача по зустрічному позову, що оспорюваний договір є удаваним, який вчинено для приховування іншого правочину, який вчинили сторони, суд вважає голослівним, оскільки зазначене не підтверджене жодним належним доказом, представленим позивачем.

Щодо вимог по первісному позову про стягнення з Підприємця ОСОБА_1 заборгованості в умі 9379,57 грн. за договором Про надання послуг по керуванню транспортними засобами від 30.01.2006р. та Договору від 03.05.2005р. на ведення бухгалтерського та податкового обліку, то суд вважає, що вимога є обґрунтованою, оскільки підтверджується належними в справі доказами, зокрема: розрахунками суми заборгованості та вищезгаданими договорами, сам розмір заборгованості фактично підприємцем не оспорюється.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до т. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами договору (п. 2.2 договору від 30.01.2006р. та п. 3.3 договору від 03.05.2005р.) зазначено, що розрахунки проводяться протягом 5-ти робочих днів після закінчення звітного періоду місяця. Оскільки сума заборгованості 9379,57 грн. на момент розгляду справи підприємцем не погашена, вимога підлягає до задоволення.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати по справі.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 42, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 627, 629, 640 Цивільного кодексу України, ст. ст. 38, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив

вирішив:

1. Відмовити в задоволенні зустрічного позову підприємцяОСОБА_1, м. Ковель до Відкритого акціонерного товариства «АТП 10706», м. Ковель про визнання недійсним договору «Про надання послуг по керуванню транспортними засобами» від 30.01.2006р.

2. Первісний позов задоволити.

3. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства «АТП 10706» (м. Ковель, вул.. Володимирська, 154, код ЄДРПОУ 05461119, р/р 2600430110006 в Промінвестбанку м. Ковель, МФО 303194, свідоцтво платника податку (ПДВ) 02420035, ІПН 054611103069) 9379,57 грн. заборгованості, а також судові витрати по справі: держмито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Дата підписання повного

тексту рішення 27.12.207 року

Суддя Костюк С.В.