Ухвала суду № 125107563, 11.02.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

11 лютого 2025 року м. Київ № 320/3353/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1

до Києво-Святошинського районного суду Київської області

Територіального управління Державної судової адміністрації України в

Київській області

Бучанської районної ради Київської області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Києво-Святошинського районного суду Київської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Бучанської районної ради Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області №21 від 09.12.2024р. припинити автоматизований розподіл справ на присяжного ОСОБА_1 до прийняття рішення про його увільнення на сесії Бучанської районної ради Київської області та направити розпорядження в.о. голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо увільнення з числа присяжного ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області, розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В.Лисенка №6 від 10.12.2024р. «Про увільнення присяжного ОСОБА_1 », подання начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області С.В.Шевченко від 10.12.2024р. вих.№03-13/2556/24 до Бучанської районної ради Київської області про виключення зі списку присяжних та переглянути список присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області для заміни ОСОБА_1 , рішення Бучанської районної ради Київської області від 24.12.2024р. №294-24-VIII про внесення змін до рішення Ради від 18.11.2022р. №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Києво-Святошинського районного суду Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02892161), що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, незаконному увільненні ОСОБА_1 від виконання обов`язків присяжного, у відмові ОСОБА_1 в доступі до інформації про нього, яка не є державною або іншою захищеною законом таємницею, приховуванні, незаконному використанні доповідних записок суддів О.Г.Скрипник, І.О.Фінагеєвої стосовно нього, відмовлені у задоволенні його запитів від 20.12.2024р. (вх.№5708 20.12.2024р.) і від 27.12.2024р. (вх.№5831 30.12.2024р.) в частині ненадання інформації: коли збори суддів скликались у 2024 році; хто, коли, з якого приводу і яким чином був ініціатором скликання зборів суддів 09.12.2024р. та розгляду питання стосовно нього; хто із суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області приймав участь в зборах суддів 09.12.2024р. та яким чином; ненаданні протоколу з результатами поіменного голосування суддів «за»/»проти»/«утримались» за рішення щодо направлення розпорядження про його увільнення з числа присяжних та доповідних записок суддів О.Г.Скрипник, І.О.Фінагеєвої стосовно нього; необґрунтованому віднесенні цієї інформації до інформації з обмеженим доступом, приховуванні даної інформацію, та зобов`язати Києво-Святошинський районний суд Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02892161) утриматися від порушення статей 1, 8, 19, 21, 22, 32, 40, 43, 68 Конституції України, ст. 66, ч. 3 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 2 ч. 1, п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26268119), що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, у необґрунтованій та безпідставній відмові ОСОБА_1 в задоволені запиту від 24.12.2024р. (вх.№інф/К162-24 25.12.2024р.) щодо невідкладного виправлення неточної, неповної і застарілої інформації у поданні до Бучанської районної ради Київської області від 10.12.2024р. №03-13/2556/24 про його виключення із списку присяжних та його перегляд у зв`язку вибуття ОСОБА_1 на підставі незаконного розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.12.2024р. №6, оскільки він не посилався на жодні причини для увільнення від виконання обов`язків присяжного, не подавав заяву, відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону «Про судустрій і статус суддів», в ігноруванні викладених ним обставин і вимог п. 3 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», на які безпосередньо посилався та зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26268119) утриматися від порушення статей 1, 8, 19, 21, 22, 43, 68 Конституції України, ст.ст. 64, 66, ч. 3 ст. 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 2 ч. 1, п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

- визнати протиправними дії Бучанської районної ради Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43961534), що полягають в порушенні принципу верховенства права, обов`язку діяти в правовій державі лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, недотриманні Конституції та законів України, ігноруванні вказаної в запиті ОСОБА_1 до Бучанської районної ради Київської області від 18.12.2024р. (вх.№12/06-05 18.12.2024р.) інформації щодо відсутності передбачених законодавством обставин та підстав для увільнення його від виконання обов`язків присяжного суду, заперечень щодо виключення його із затвердженого рішенням Бучанської районної ради Київської області VIII скликання від 18.11.2022р. №212-16- VIII списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області, неповідомлені про дату, час і місце засідання Бучанської районної ради Київської області, не запрошені його на засідання за його проханням і не наданні слова, несвоєчасному розгляді його заяви від 23.12.2024р. (вх.№249/06-04 24.12.2024р.) виконувачем обов`язки голови Бучанської районної ради Київської області Хахуліним Владиславом Костянтиновичем, не інформуванні про матеріали, що надійшли від ОСОБА_1 , не оголошені його заяви та запиту, приховуванні інформації з даного приводу на пленарному засіданні позачергової 24 сесії Бучанської районної ради Київської області VIIІ скликання 24.12.2024р., прийнятті незаконного рішення №294-24-VIII про виключення ОСОБА_1 із списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області з порушенням реєстрації депутатів без вільного обговорення та не персональним голосуванням за відсутніх депутатів, яке не відповідає Конституції і законам України, що призвело до порушення законних прав і охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , та зобов`язати Бучанську району раду Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43961534) утриматися від порушення ст.ст. 1, 3, 8, 19, 21, 22, 24, 68 Конституції України ст.ст. 4, 24, 43, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 18-20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст.ст. 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ст.ст. 64, 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статей 2, 4, 9, 11, 13, 22 Регламенту Бучанської районної ради Київської області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з Києво-Святошинського районного суду Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02892161) 130 110 (сто тридцять тисяч сто десять) гривень, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26268119) 65055 (шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень, з Бучанської районної ради Київської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43961534) 130 110 (сто тридцять тисяч сто десять) гривень, на відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У силу положень пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Статтею 130-1 Конституції України визначено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суддівське самоврядування.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі також - Закон).

Статтею 126 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», визначено завдання суддівського самоврядування.

1. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням правосуддя.

4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

За приписами статті 127 Закону, організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з`їзд суддів України.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань (частина 1 статті 128 Закону).

При цьому, відповідно до частини 5 статті 128 Закону, збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.

Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що збори суддів Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, які обговорюють питання внутрішньої діяльності суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України.

Встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах.

Частиною 1 статті 6 Закону визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 4.2 Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 роз`яснив, що порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судового розгляду справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Що ж стосується актів, дій або бездіяльності посадових і службових осіб органів судової влади, що належать до сфери управлінської діяльності, то вони можуть бути оскаржені до суду на загальних підставах.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно, ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність, є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно, ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду.

Отже, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо заявлених позивачем вимог слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Суд адміністративної юрисдикції не має компетенції щодо розгляду такого спору з огляду на те, що відповідні скарги розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу, в той час як у справі ЄСПЛ «Трегубенко проти України», Пленумом Верховного Суду України було скасоване остаточне та обов`язкове судове рішення, винесене на користь заявника в порядку нагляду. ЄСПЛ зауважив, що Верховний Суд України звів нанівець увесь судовий розгляд, що завершився прийняттям остаточного та обов`язкового рішення, і тому порушив принцип res judicata щодо рішення, яке, крім того, вже було частково виконане (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України» (заява № 61333/00)).

Виходячи з наведеного у сукупності, суд прийшов висновку про відмову у відкритті провадження за пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України, оскільки цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 640/9733/20 (адміністративне провадження № К/9901/20250/20), в якій зазначається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Положеннями частини першої статті 24 Закону 1402-VIII визначено повноваження голови суду до яких, зокрема, віднесено забезпечення виконання рішення зборів суддів місцевого суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17 сформулювала правовий висновок відповідно до якого збори суддів відповідного суду, які обговорюють питання внутрішньої діяльності суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України. Встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах. Отже, суд адміністративної юрисдикції не має компетенції щодо розгляду такого спору з огляду на те, що відповідні скарги розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом № 1402-VIII та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу.

Статтею 130-1 Конституції України визначено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суддівське самоврядування.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.

Положеннями частин першої, четвертої статті 126 Закону 1402-VIII визначено, що суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями та визначено перелік питань, вирішення яких є завданням суддівського самоврядування.

За приписами статті 127 Закону 1402-VIII, організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з`їзд суддів України.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань (частина перша статті 128 Закону 1402-VIII).

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 128 Закону 1402-VIII, збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження в частині позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області №21 від 09.12.2024р. припинити автоматизований розподіл справ на присяжного ОСОБА_1 до прийняття рішення про його увільнення на сесії Бучанської районної ради Київської області та направити розпорядження в.о. голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо увільнення з числа присяжного ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області, розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В.Лисенка №6 від 10.12.2024р. «Про увільнення присяжного ОСОБА_1 », подання начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області С.В.Шевченко від 10.12.2024р. вих.№03-13/2556/24 до Бучанської районної ради Київської області про виключення зі списку присяжних та переглянути список присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області для заміни ОСОБА_1 , рішення Бучанської районної ради Київської області від 24.12.2024р. №294-24-VIII про внесення змін до рішення Ради від 18.11.2022р. №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних ОСОБА_1 .

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення зборів суддів Києво-Святошинського районного суду Київської області №21 від 09.12.2024р. припинити автоматизований розподіл справ на присяжного ОСОБА_1 до прийняття рішення про його увільнення на сесії Бучанської районної ради Київської області та направити розпорядження в.о. голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо увільнення з числа присяжного ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київський області, розпорядження в.о.голови Києво-Святошинського районного суду Київської області В.В.Лисенка №6 від 10.12.2024р. «Про увільнення присяжного ОСОБА_1 », подання начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області С.В.Шевченко від 10.12.2024р. вих.№03-13/2556/24 до Бучанської районної ради Київської області про виключення зі списку присяжних та переглянути список присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області для заміни ОСОБА_1 , рішення Бучанської районної ради Київської області від 24.12.2024р. №294-24-VIII про внесення змін до рішення Ради від 18.11.2022р. №212-16-VIII «Про затвердження списку присяжних Києво-Святошинського районного суду Київської області», в частині виключення зі списку присяжних ОСОБА_1 .

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Колеснікова І.С.