Рішення № 125107197, 12.02.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/8632/24 Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сідак Павло Петрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини. 2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (21 календарний рік).

Позовні вимоги мотивовані тим, що при звільненні позивача з військової служби відповідачем не проведено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги у повному обсязі. Так, на адвокатський запит представника позивача, відповідач повідомив, що така виплата проведена у жовтні 2024 року в сумі 104342,50 грн., у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 повних календарних років згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 27.09.2024 №1019-ОС «Про особовий склад». Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки на момент звільнення його вислуга років в календарному обчисленні становила 26 років 10 місяців 08 днів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення сторін.

13 січня 2025 року відповідачем до суду було подано відзив, у якому останній зазначає, що НОМЕР_2 прикордонний загін проти позову заперечує та вважає, що позов не підлягає задоволенню. Відповідач вказує, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 винесено вирок від 27 березня 2015 року по справі №308/2006/15-к, відповідно до якого позивача визнано винним у вчиненні злочину та на підставі ст.55 КК України позбавлено права займати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органах на строк 3 роки. Згідно з ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня 2015 року у справі №308/2006/15-к апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області залишено без задоволення, вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27 березня 2015 року щодо ОСОБА_1 без змін. Враховуючи вищезазначене, наказом начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 липня 2015 року №296-ОС припинено (розірвано контракт та звільнено з військової служби за пунктом «є» (у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади) частини 6 статті 26 у запас майора ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (І категорії) (остання штатна посада начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІІ категорії (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорії)), з 16 червня 2015 року. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29 липня 2015 року №140-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 16 червня 2015 року. Таким чином, з урахуванням вищевказаного ОСОБА_1 не набув права на виплату 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше, оскільки згідно з абз.15 пп.3 п.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначена одноразова грошова допомога не виплачується військовослужбовцям у разі їх звільнення з військової служби у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 27 вересня 2024 року №1019-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки штабу, звільненого з військової служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.09.2024 №447-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6 12 місяців) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Згідно з вищезазначеним наказом, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.06.2018 року №558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306 та підпункту 1 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за станом здоров`я в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 (п`ять) повних календарних років служби виплачено. Виходячи з вищевказаного, законних підстав для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), доплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (21 календарний рік) немає.

20 січня 2025 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Згідно із заявою про уточнення позовних вимог позивач просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), доплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (21 календарний рік).

20 січня 2024 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21 січня 2025 року заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з витягом з наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 29 липня 2015 року за №140-ос ОСОБА_1 , звільненого з військової служби за статтею 26 частиною 6 пунктом «є» (у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення права займати певні посади), виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 16 червня 2015 року.

Зазначеним наказом встановлено вислугу років позивача станом на 16.06.2015 року в календарному обчисленні 20 років 10 місяців 18 днів.

В період з 08.10.2018 року по 01.09.2019 року позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 (військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 ).

З 01.09.2019 року по 26.06.2021 року позивач був слухачем курсу очного навчання Національної академії ДПСУ ім. Б.Хмельницького.

В період з 26.06.2021 року по 23.11.2023 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

З 23.11.2023 року по 27.09.2024 року позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_7 (військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 ).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ від 26.09.2024 року за №447-ОС позивача звільнено з військової служби за підпунктом «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби).

Згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ від 27.09.2024 року за №1019-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Зазначеним наказом встановлено вислугу років позивача з розрахунком на 27 вересня 2024 року, яка складає: календарна військова 26 років 10 місяців 08 днів; пільгова військова 09 років 09 місяців 27 днів; загальна військова 36 років 08 місяців 05 днів.

Наказом також постановлено виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 (п`ять) повних календарних роки служби.

На адвокатський запит представника позивача, відповідач повідомив, що така виплата проведена у жовтні 2024 року в сумі 104342,50 грн., у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 повних календарних років згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 27.09.2024 №1019-ОС «Про особовий склад».

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Відповідно до положень ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, у разі звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби, які мають право на отримання грошової допомоги, до вислуги років для виплати їм одноразової грошової допомоги зараховується також період строкової військової служби.

В спірних правовідносинах відповідач не заперечує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення.

Спір в даній адміністративній справі виник з приводу кількості календарних років служби, за які така грошова допомога підлягає виплаті.

Як зазначалось судом вище, при звільненні позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку зі звільненням у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 5 календарних років служби, хоча календарна вислуга років такого становить 26 років 10 місяців 08 днів, що не оспорюється.

Відмовляючи у виплаті 50% місячного грошового забезпечення за всі 26 календарних років служби, відповідач виходив з того, що позивач Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 винесено вирок від 27 березня 2015 року по справі №308/2006/15-к, визнаний винним у вчиненні злочину та на підставі ст.55 КК України такого позбавлено права займати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органах на строк 3 роки. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 липня 2015 року №296-ОС припинено (розірвано контракт та звільнено з військової служби за пунктом «є» (у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади) частини 6 статті 26 у запас майора ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (І категорії) (остання штатна посада начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІІ категорії (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону (І категорії)), з 16 червня 2015 року. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29 липня 2015 року №140-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 16 червня 2015 року. Таким чином, з урахуванням вищевказаного ОСОБА_1 було позбавлено права на виплату 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

З цього приводу суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Суд встановив, що спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги з урахування періоду попередньої служби.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абз.2 пп.3 п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям військової служби за призовом осіб офіцерського складу одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення виплачується у разі звільнення з військової служби з таких підстав:

- у зв`язку із закінченням установлених строків військової служби;

- за станом здоров`я;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

- у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;

- у зв`язку із звільненням з полону;

- у зв`язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- у зв`язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

- у зв`язку із закінченням строку військової служби за призовом осіб офіцерського складу під час дії воєнного стану.

Згідно з абз.15 пп.3 п.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога, встановлена цим пунктом, не виплачується військовослужбовцям у разі їх звільнення з військової служби з таких підстав:

- через службову невідповідність;

- у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

- у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- у зв`язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

- у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»;

- у зв`язку з припиненням громадянства України;

- у зв`язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 зазначеного Закону;

- у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами, або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Отже, позивач не мав права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в 2015 році передбаченої ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за кожен календарний рік служби у зв`язку з набранням законної сили вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 від 27 березня 2015 року по справі №308/2006/15-к, яким позивача визнано винним у вчиненні злочину та на підставі ст.55 КК України позбавлено права займати посади пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органах на строк 3 роки.

Відповідно до абзацу двадцять третього частини 2 статті 15 Закону №2011-XII визначено, що у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, крім тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Отже, ст.15 Закон №2011-XII не передбачено поняття втрати (назавжди) права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні.

З огляду на наведене, суд зазначає, що на момент звільнення з військової служби 29.07.2015 року ОСОБА_1 не набув права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому така йому не виплачувалася та не нараховувалася.

У зв`язку з вищенаведеним, вислуга років за період проходження служби до 29.07.2015 року повинна була бути врахована при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби 27.09.2024 року.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 повних календарних роки служби.

Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військову частину НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років служби, з урахуванням проведених раніше виплат за 5 календарні роки служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич