Рішення № 125106849, 12.02.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року Справа№200/157/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі ГУ ПФУ в Чернівецькій області, відповідач-2), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 07.11.2024 № 091630021697 про відмову в призначенні пенсії за списком № 1 відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, починаючи з 02.11.2024; - зобов`язати зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 період роботи 06.08.1990 по 20.05.1996 із врахуванням періодів трудової діяльності згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 23.12.1987 та періоду навчання згідно з академічною довідкою ГП №218645 і призначити й виплачувати пенсію за список № 1 відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, починаючи з 02.11.2024.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з не зарахуванням спірного періоду до пільгового стажу.

Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_1 02.11.2024 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 звернення позивача було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та прийнято рішення № 091630021697 від 07.11.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає, що оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області оскаржуване позивачем рішення не приймалося тому Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не може бути належним відповідачем у справі. Також зазначає, що за матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж позивача становить 17 років 00 місяців 18 днів, пільговий стаж відсутній. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.12.1987, оскільки титульна сторінка не завірена печаткою; період навчання згідно академічної довідки ГП 218645 від 14.06.1988 №510 з 01.09.1984, оскільки відсутня кінцева дата навчання.

Відповідач-2 також надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що 02.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.11.2024 про призначення пенсії 07.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення № 091630021697 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю пільгового стажу. Посилається на те, що при опрацюванні наданих позивачем документів страховий стаж особи становить 17 років 0 місяців 18 днів. Вік заявника 55 років. За доданими документами до страхового стажу позивача не зараховано: - період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 23.12.1987, оскільки титульна сторінка не завірена печаткою; - період навчання з 01.09.1984, оскільки відсутня кінцева дата навчання. Роз`яснює, що необхідно надати диплом або уточнюючу довідку про період навчання з посиланням на первинні документи. Страховий стаж з 01.01.2004 зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_2 , виданого 18.03.2016.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 02.11.2024 щодо призначення пенсії за віком ГУ ПФУ в Чернівецькій області прийняло оскаржуване рішення від 07.11.2024 № 091630021697 про відмову в призначенні пенсії.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявника 55 років. Страховий стаж становить 17 років 0 місяців 18 днів. Зазначено, що для визначення права на пільгове призначення пенсії необхідно надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». За доданими документами до розрахунку страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 23.12.1987, оскільки титульна сторінка не завірена печаткою і період навчання з 01.09.1984, оскільки відсутня кінцева дата навчання. Роз`яснено, що необхідно надати диплом або уточнюючу довідку про період навчання з посиланням на первинні документи. Страховий стаж з 01.01.2004 зараховано відповідно до індивідуальних відомостей про за страховану особу. На підставі цього було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовити у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Позивачем до суду надана копія його трудової книжки № НОМЕР_1 , в якій наявні записи: - № 4 щодо прийняття позивача 06.08.1990 учнем гірника очисного вибою підземним з повним робочим днем в шахті і Ордені трудового червоного знамені шахта ім. М.І.Калініна в/о «Артемвугілля»; № 5 щодо переведення позивача 22.08.1990 на посаду гірника очисного вибою підземним з повним робочим днем в шахті в Ордені трудового червоного знамені шахта ім. М.І.Калініна в/о «Артемвугілля»; № 6 щодо переведення позивача 22.08.1991 учнем забійника підземного з повним робочим днем під землею в Ордені трудового червоного знамені шахта ім. М.І.Калініна в/о «Артемвугілля»; №№7-8 щодо роботи позивача у період з 24.09.1991 по 20.05.1996 забійника підземного з повним робочим днем під землею в Ордені трудового червоного знамені шахта ім. М.І.Калініна в/о «Артемвугілля».

На першій сторінці вказаної трудової книжки відсутній відбиток печатки роботодавця.

Крім того, позивач також надав до суду копію академічної довідки ГП № 214685 від 14.06.1988 (реєстраційний № 510) в якій зазначено, що позивач навчався з 1 вересня 1984 року в Горлівському ордені «Знак Почета» індустріальному технікумі ім. К.А.Румянцева за спеціальністю «Підземна розробка вугільнихх родовищ».Указано, що позивач відрахований, наказ № 54-у від 19.05.1988, оскільки не приступив до дипломного проектування.

До суду наданий витяг з РС-право щодо позивача, відповідно до якого спірні періоди не зараховані до пільгового стажу позивача. Усього страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів 17 років 0 місяців 18 днів.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 26 Закону № 1058-IV Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Приписами п. 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII), з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Статтею 12 Закон № 1788-XII установлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зазначає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Між тим записи у трудовій книжці №№ 4-8 підтверджують характер роботи позивача за період 06.08.1990 по 20.05.1996 за Списком № 1, що надає право на включення цих періодів до спеціального трудового стажу.

Наведе відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).

Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих та службовців» було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправне не зарахування ГУ ПФУ в Чернівецькій області до спеціального трудового стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача з 06.08.1990 по 20.05.1996.

Відтак оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати до до пільгового стажу за Списком №1 період навчання згідно з академічною довідкою ГП №218645, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

У постанові Верхового Суду України від 25.03.2014 № 21-47а14 зазначено, що можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами (стаття 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).

Статтею 42 Закону Української РСР від 28 червня 1974 року № 2778-VIII «Про народну освіту», який діяв у період навчання позивача, було визначено, що професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу.

До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Указаною статтею технікуми не віднесені до професійно-технічних навчальних закладів.

Також приписами ст. 5 і ст. 21 указаного Закону було передбачено, що система народної освіти в Українській РСР включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; позашкільне виховання; професійно-технічну освіту; середню спеціальну освіту; вищу освіту.

Загальна середня освіта здійснюється в середніх загальноосвітніх школах, у середніх професійно-технічних училищах і середніх спеціальних навчальних закладах.

Статтею 49 указаного Закону було перебачено, що середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.

Отже, з наведеного випливає, що позивач, який в період з 01.09.1984 навчався в Горлівському ордені «Знак Почета» індустріальному технікумі ім. К.А.Румянцева і здобув середню спеціальну освіту у середньому спеціальному навчальному закладі.

Суд зазначає, що Закон України від 23.05.1991 року № 1060-XII "Про освіту", у редакції, яка була чинною до 06.09.2014, відносив технікуми до вищих навчальних закладів.

До суду не надано жодних доказів того, що Горлівський ордену «Знак Почета» індустріальний технікум ім. К.А.Румянцева у період навчання позивача був саме професійно-технічним навчальним закладом.

Отже, відсутні підстави для застосування приписів ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» до спірних правовідносин.

Також суд зазначає, що зі змісту ст. 15 і ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» випливає, що право на зарахування періоду навчання до відповідного стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, установлені для відповідної категорії працівників, належить особам, які закінчили відповідне навчання, тобто випускникам.

Натомість позивача було відраховано з навчального закладу, оскільки він не приступив до дипломного проектування, тобто позивач не закінчив навчання.

Документу про здобуту позивачем професійну (професійно-технічну) освіту, зокрема диплому, до суду не надано.

Надана до суду академічна довідка підтверджує те, що позивач був відрахований із навчального закладу до звершення навчання за освітньою програмою

Тому період навчання з 01.09.1984 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Суд зазначає, що позивачем не заявлено позовних вимог щодо зарахування певних періодів до його страхового стажу.

Ураховуючи установлені судом обставини і часткове задоволення позовних вимог щодо зарахування певних періодів до пільгового стажу позивача (Список № 1), у суду (у межах спірних у цій справі правовідносин) відсутні підстави вважати, що для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про призначення позивачу пенсії виконано всі умови, визначені законом.

Тому суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов`язати призначити позивачу пенсію.

Належним способом захисту в цій частині буде зобов`язання ГУ ПФУ в Чернівецькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи позивача з 06.08.1990 по 20.05.1996, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Протиправних рішень , дій або бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в межах цієї справи судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 4349-4628-5137-3305 від 09.01.2025 позивачем сплачено 1211,20 грн судового збору за подання позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява ОСОБА_1 через систему «Електронний суд», тому позивач мав 968,96 грн судового збору.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 484,48 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Сума в розмірі 242,24 грн є частиною судового збору, що внесена в більшому розмірі ніж установлено Законом України «Про судовий збір», а тому може бути повернута за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (ідентифікаційний код: 40329345; 58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3) про визнання протиправним і скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 07.11.2024 №091630021697 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2024 про призначення пенсії, із зарахуванням до його пільгового стажу за Списком №1 періоду з 06.08.1990 до 20.05.1996 включно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Повне рішення суду складене 12 лютого 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков