Рішення № 125106835, 12.02.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року Справа№200/15/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

02.01.2025 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді по суті його заяви від 18 жовтня 2024 року (додаток 4 до Порядку) про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути його заяву від 18 жовтня 2024 року (додаток 4 до Порядку) про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за наслідком розгляду якої прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.

Позов обґрунтовував тим, що він як військовозобов`язаний, на утриманні у якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з чим 18 жовтня 2024 року особисто засобами поштового зв`язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, до якої додав підтверджуючі документи.

Проте, отримав від відповідача повідомлення про те, що комісією протоколом від 25 листопада 2024 року № 17 прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; причина відмови: «у зв`язку з поданням заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку або копії таких документів, засвідчених в установленому законом порядку, не особисто».

Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не має статусу юридичної особи, є відокремленим структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 та безпосередньо йому підпорядковується. При здійсненні своєї діяльності керується Конституцією України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.

Вважав, що надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації можливе тільки за особистою участю військовозобов`язаного, в даному випадку позивача.

За результатами розгляду заяви начебто позивача від 18 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки, яке оформлено протоколом від 25 листопада 2024 року №17. Причиною відмови зазначено наступне: «у зв`язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку».

Про прийняте рішення та про те, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах, позивача повідомлено відповідним повідомленням.

Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства.

Крім того, до заяви позивача були додані «копії документів не засвідчені належним чином, свідоцтва про народження дітей».

Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви.

Також зазначав, що з наданих відповідачем до суду документів вбачається, що заява позивача була прийнята та зареєстрована 26 жовтня 2024 року, а 26 листопада 2024 року (після 30 календарних днів з дня отримання заяви) комісією відповідача на засіданні вирішувалось питання щодо оформлення відстрочки позивачу, що підтверджує і відповідач.

Єдиною підставою для відмови у оформленні позивачу відстрочки - є не подання ним заяви та підтверджуючих документів особисто (тобто у зв`язку з не прибуттям до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Проте відповідачем не враховано те, що законом не передбачено обов`язку особистого прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяв.

Позивачем до поданої ним заяви про відстрочку було додано весь передбачений законодавством пакет необхідних документів, які подані у спосіб, що передбачений Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Копії всіх документів були засвідчені належним чином.

Щодо копій свідоцтва про народження дитини, то з них вбачається, що батьком дитини є саме позивач. А у випадку виникнення у відповідача сумнів щодо батьківства, комісія відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 має право здійснювати запити до органів державної влади для підтвердження або спростування відповідної інформації. Тим не менш, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може використовувати інформацію з публічних електронних реєстрів.

Просив задовольнити позов.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним.

18 жовтня 2024 року позивач особисто засобами поштового зв`язку (рекомендованим поштовим відправленням) подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 (на ім`я голови комісії зазначеного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) заяву від 18 жовтня 2024 року (за формою, що визначена додатком 4 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надається військовозобов`язаним жінкам та чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці).

В заяві, посилаючи на те, що має право на таку відстрочку, просив розглянути цю заяву та оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До заяви додав засвідчені ним підтверджуючі документи:

- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, що йому видані;

- копію військово-облікового документу із застосунку «Резерв+» щодо нього ;

- копію довідки переселенця № 6825-5002724270, що видана 20 квітня 2023 року (із застосунку «Резерв+»), згідно з якою зареєстрованим місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 , фактичним місцем проживання - наступна адреса: АДРЕСА_2 ;

- копію витягу з реєстру територіальної громади від 08 липня 2024 року №2024/008055088, згідно з яким зареєстрованим місцем проживання позивача є наступна адреса: АДРЕСА_1 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (серії НОМЕР_1 , видане 06 листопада 2007 року), в якому зазначені: матір`ю дитини - ОСОБА_3 , батьком - позивач;

- копію картки платників податків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_3 ;

- копію договору між батьками про проживання дитини, участь другого з батьків у її вихованні, та про сплату аліментів на дитину від 09 жовтня 2024 року, посвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі за № 4479, укладений між позивачем та ОСОБА_3 , згідно з яким позивач як батько ОСОБА_2 надає її матері - ОСОБА_3 утримання (аліменти) на дитину у відповідності до ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу та зобов`язаний щомісячно сплачувати аліменти на утримання дитини (зазначений їх розмір) під час проживання дитини з матір`ю та до досягнення дитиною повнолітті; аліменти, одержані на дитину є власністю дитини;

- копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , дата видачі 07 березня 2014 року, згідно з ким між позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (серії НОМЕР_3 , видане 24 лютого 2024 року), в якому зазначені: матір`ю дитини - ОСОБА_6 , батьком - позивач;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (серії НОМЕР_4 , видане 05 жовтня 2016 року), в якому зазначені: матір`ю дитини - ОСОБА_6 , батьком - позивач.

Заява з документами отримані відповідачем 23 жовтня 2024 року.

За результатом розгляду заяви та доданих до неї документів комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії (зокрема щодо позивача) оформлено протоколом від 25 листопада 2024 року №17.

Причиною відмови зазначено наступне: «у зв`язку з відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку».

Про прийняте рішення позивача повідомлено повідомленням від 26 листопада 2024 року №09/18247, в якому зазначено, що рішення про відмову прийнято «у зв`язку з поданням заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчених в установленому законом порядку, не особисто».

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Видами військової служби, є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації врегульовано ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, і він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (п. 1 зазначеного Порядку).

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (який є додатком 2 до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487), в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 9 цього Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до абз. 9 п. 11 цього Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Отже, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, хоча і не є юридичними особами, проте вони законодавством наділені публічно-владними управлінськими функціями, у зв`язку з чим є суб`єктами владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу).

18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Цей Порядок визначає, зокрема процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (п. 1 Порядку).

Відповідно до п.п. 56, 57 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Пунктом 58 цього Порядку (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у перелікузгідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Додатком 5 до цього Порядку є Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з цим Переліком жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, мають подати наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.

Згідно з п. 59 зазначеного Порядку відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до п. 60 зазначеного Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови заформою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Подана позивачем заява про відстрочку (з урахуванням доданих до неї документів) відповідала вимогам законодавства.

Додані до неї документи підтверджували право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації із зазначених в заяві підстав - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Отже, прийнявши рішення про відмову в наданні відстрочки, комісія відповідача порушила права та законні інтереси позивача.

Посилання відповідача на те, що з метою належного розгляду та прийняття рішення за заявою позивач мав особисто подати таку заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, - є безпідставними, оскільки заява та документи були подані позивачем особисто. А обраний позивачем спосіб їх подання (засобами поштового зв`язку) не суперечить вимогам законодавства. Крім того, особиста явка заявника до територіального центру комплектування для подання заяви про відстрочку законодавством не передбачена.

Посилання представника відповідача у відзиві на те, що до заяви позивача були додані копії документів не засвідчені належним чином, є неприйнятними, оскільки спростовані доказами, що містяться у справі.

Порядок засвідчення копій документів визначений п. 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (набрав чинностіз 01 вересня 2021 року), яким визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Вказаний порядок засвідчення копій документів позивачем дотриманий.

Крім того, відповідні посилання відповідача в цій частині суперечать іншим абзацам відзиву, в яких викладаючи детальний опис копії кожного поданого позивачем документу, щодо кожного з них зазначено, що вони засвідчені особистим підписом позивача.

Посилання представника відповідача у відзиві на обставини, які не відображені в оскарженому рішенні, є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом, який обрано судом, - який гарантував би повне їх відновлення та унеможливив би подальше звернення до суду (ч. 2 ст. 9, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

При обранні способу захисту та відновлення порушеного права судом враховано те, що позивач як військовозобов`язаний має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. І таке право відповідачем не заперечується. З огляду на що в судовому порядку слід зобов`язати комісію відповідача прийняти рішення про надання позивачу такої відстрочки.

Посилання відповідача на правову оцінку, яка міститься в інших судових рішеннях (крім постанов Верховного Суду), є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування норм права (в тому числі процесуальних), що викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 Кодексу).

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог (іншим шляхом), тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 968,96 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Решта судового збору в сумі 242,24 грн. такому стягненню не підлягає, оскільки вона зайве сплачена за подання даного позову в електронній формі. Разом з тим такий судовий збір може бути повернутий позивачу з бюджету за його заявою (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

При обчисленні розміру судового збору судом враховані положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись статтями 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 25 листопада 2024 року № 17, в частині ОСОБА_1 .

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 жовтня 2024 року та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 (дев`яносто шість) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 12 лютого 2025 року.

Суддя Т.В. Логойда