Рішення № 125100525, 12.02.2025, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

2/381/127/25

381/5232/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастівв порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

встановив :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області в інтересах дитини ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач та відповідач. 20.11.2012 року Фастівським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист №2/1027/1485/2012, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. 09.12.2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41141045. Натомість відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утриманні дитини станом на 04.10.2024 року у загальному розмірі 218507,96 грн. Оскільки аліменти не сплачує відповідач з власної вини, позивач, на підставі ст. 196 СК України, звернулась до суду з даним позовом.

Відзиву на позовну заяву не надходило.

У судове засідання позивач не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом опублікування оголошення на сайті суду, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, конверт із судовою повісткою, направлений за за останньою відомою адресою місця реєстрації, повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно доч.11ст.128ЦПК України,відповідач,третя особа,свідок,зареєстроване місцепроживання (перебування),місцезнаходження чимісце роботиякого невідоме,а такожзаінтересована особау справахпро видачуобмежувального приписувикликаються досуду черезоголошення наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни,яке повиннобути розміщенене пізнішеніж задесять днів,а уразі розглядусправи провидачу обмежувальногоприпису -не пізніше24годин додати відповідногосудового засідання.З опублікуваннямоголошення провиклик особавважається повідомленоюпро дату,час імісце розглядусправи.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 учасник справи не позбавлений можливості стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 18.11.2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши документи, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифікованоПостановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом із Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що 20.11.2012 року Фастівським міськрайонним судом Київської області ухвалено заочне рішення у справі №2/1027/1485/2012, яким стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

09.12.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції Попіка А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №41141045 на підставі виконавчого листа №2/1027/1485/2012, виданого 20.11.2012 року Фастівським міськрайонним судом Київської області, де боржником є ОСОБА_3 , а стягувачем ОСОБА_1 .

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №41141045, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_3 станом на 02.10.2024 року складає 218509,96 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, посилаючись на дані розрахунку заборгованості та враховуючи приписи ст. 196 СК України, просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2012 року по 30.09.2024 року у розмірі 218509,96 грн.

Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Законодавцем визначено, що неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів обчислюється у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, з враховується розміру несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Розмір пені за місячним платежем розраховується за формулою: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Строк прострочення починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно дочастини першоїцієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

За умовами ч. 13 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Верховний Суд у складі Великої Палати у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц зазначив, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Оскільки, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Судом встановлено, що відповідачу відомо про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів та про наявну заборгованість, разом з тим, він не вчинив всіх дій, щоб погасити заборгованість та виконувати рішення суду в добровільному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено розрахунок відповідно до формули, яка була визначена Великою Палатою Верховного Суду за період з 01.12.2012 року по 30.09.2024 року.

На підставі ст. 196 СК України, оскільки пеня не може перевищувати 100 % суми заборгованості, сума пені не має складати більше як 218509,96 грн.

Даючи юридичну оцінку доказам, з урахуванням встановлених судом обставин, беручи до уваги обов`язковість судових рішень про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту його звільнення від сплати заборгованості по аліментах, суд приходить до висновку про наявність підстав, згідно приписів ч. 1 ст. 196 СК України, для стягнення на користь позивача суми пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2012 року по 30.09.2024 року у розмірі 218509,96 грн. та, відповідно, задоволення позову у вказаній частині.

У відповідності до норм ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а вказане рішення ухвалюється на її користь, з відповідача на користь держави слід стягнути суму судового збору у розмірі 2185,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 181, 183, 196 СК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 187, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2012 року по 30.09.2024 року у розмірі 218509,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2185,10 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н.А. Осаулова

Рішення суду виготовлено 12.02.2025 року