Рішення № 125098407, 12.02.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1974/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області,

про

визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Вилківської міськоїрадита просила суд визнати право власності на спадщину за позивачем. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в уточненому позові вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача - ОСОБА_3 . Спадкове майно яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , складається з права на земельну частку в колективному сільськогосподарському підприємстві «ім. Мічуріна» с. Десантне, Кілійського району Одеської області розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів, що належало йому на підставі Сертифікату серії ОД №0071012 від 19.09.1996 року. Позивач є донькою ОСОБА_3 . Позивач є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією. ОСОБА_1 , прізвище якої було « ОСОБА_4 » оскільки вона перебувала в шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про укладання шлюбу є матір`ю позивача. ОСОБА_1 проживала з померлим ОСОБА_3 до дня його смерті разом з своєю донькою. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 . Позивач звернулась до нотаріальної контори, але їй усно було роз`яснено про необхідність звернення до суду, оскільки в неї відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно, і навіть при відкритті спадкової справи, вона би отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у спадкоємця необхідних документів, що прямо передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Кабінету юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, а саме п. 4.15 Глави 10 - За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. З часу смерті батька Позивача та до дати звернення до суду вона вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала разом зі спадкодавцем та була недієздатною особою і фактично прийняла спадщину.

В зв`язку з зазначеним, представник позивача просила суд:

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «ім. Мічуріна» с. Десантне, Кілійського району Одеської області розміром 3,55 умовних кадастрових гектаріввідповідно до Сертифікату серії ОД №0071012 від 19.09.1996 року, виданого на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 року № 326 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7760 від 28.09.1996 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу без його участі та без участі позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Вилківської міської ради повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повторно в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання або проведення розгляду справи за його відсутності суду не надав.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 391 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 05.07.2016 року, Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Позивач є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про встановлення батьківства серії НОМЕР_3 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області 11.11.1999 року, актовий запис № 19.

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 032187 від 31.07.2018 року.

ОСОБА_1 , прізвище якої було « ОСОБА_4 » оскільки вона перебувала в шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис № 18 видане Петровською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області 24.12.1983 року є матір`ю ОСОБА_2 .

14.02.1990 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області зареєстровано розірвання шлюбу ОСОБА_5 , і прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 », зроблено актовий запис №21, про що свідчить довідка № 182/03-66 від 18.10.2007 року.

Відповідно до довідки №295 від 18.06.2020 року ОСОБА_1 проживала з померлим ОСОБА_3 до дня його смерті.

Спадкове майно яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , складається з права на земельну частку в колективному сільськогосподарському підприємстві «ім. Мічуріна» с. Десантне, Кілійського району Одеської області розміром 3,55 умовних кадастрових гектарів, що належало йому на підставі Сертифікату серії ОД №0071012 від 19.09.1996 року, виданого на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 року № 326 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7760 від 28.09.1996 року.

Стосовно визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_2 суд виходить з наступного:

За змістом ст. ст. 1, 9 Закону України від 14 лютого 1992 року«Про колективне сільськогосподарське підприємство»колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали, зокрема, громадяни, які на момент паювання землі були членами сільськогосподарського акціонерного товариства (далі - АТ) і яких було включено до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно п. п. 5-6 Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до п. 12 Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 11 від 20.02.96 р. відновлення втрачених сертифікатів на право на земельну частку (пай) провадиться тими районними державними адміністраціями, які здійснювали їх видачу.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.263ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлена можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16 ЦК України, ст. ст. ст.12,81,207, 259, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 16, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 вінтересах ОСОБА_2 до Вилківськоїміської радиІзмаїльського районуОдеської областіпро визнанняправа власностіна спадковемайно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві «ім. Мічуріна» с. Десантне, Кілійського району Одеської області розміром 3,55 умовних кадастрових гектаріввідповідно до Сертифікату серії ОД №0071012 від 19.09.1996 року, виданого на підставі рішення Кілійської районної державної адміністрації від 31.07.1996 року № 326 і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7760 від 28.09.1996 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников