Ухвала суду № 125097140, 12.02.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа №627/1328/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Каліберди В.А.

за участі секретаря Коломієць Н.Д.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про продовження строку на подання відзиву у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ТРЕЙД ГРУП» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ТРЕЙД ГРУП» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 01 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі.

27 січня 2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву ОСОБА_3 , в якому ОСОБА_2 просить поновити відповідачеві пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 627/1328/24, обґрунтовуючи тим, що представнику відповідача було надано доступ до електронної версії даної справи в системі «Електронний Суд» 09.01.2025 року, а враховуючи введення в Україні військового стану, останній був позбавлений можливості вчасно отримати від відповідача необхідні пояснення та копії документів, внаслідок чого даний відзив подано з пропущенням вставленого судом строку. Окрім того, прохає суд: прийняти даний відзив та залучити до матеріалів справи № 627/1328/24; викликати до суду та допитати у якості свідків громадян: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; визнати обов`язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_3 ; відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «СІМ ТРЕЙД ГРУП» у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача ОСОБА_3 . До відзиву долучені докази надіслання відзиву з доданими до нього документами позивачу ОСОБА_3 на його поштову адресу.

03.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, сформована в системі «Електронний суд» 02.02.2025 та підписана представником позивача - адвокатом Худяковою Н.О., до якої долучені докази надіслання відповіді на відзив представнику позивача до його електронного кабінету.

Частинами 3, 4ст. 179 ЦПК Українивизначено, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Представник відповідача Овсяник С.А. у судовому засіданні відзив на позовну заяву підтримав в повному обсязі та прохав його задовольнити. Проти долучення відповіді на відзив представника позивача до матеріалів цивільної справи не заперечував.

Представник позивача Худякова Н.О. проти поданого відзиву представника відповідача ОСОБА_2 заперечувала частково в частині допиту свідків та визнання обов`язкової явки позивача ОСОБА_3 , оскільки клопотання в цій частині не містить належних, поважних та обґрунтованих доводів. Прохала долучити до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, поданий представником відповідача відзив на позовну заяву, подану представником позивача відповідь на відзив на позовну заяву, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Статтею 278 ЦПК України передбачено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За приписами статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацію саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву, суд вважає поважними причини пропуску представником відповідача процесуального строку для подання відзиву та з метою дотримання основних завдань цивільного судочинства, зокрема змагальності та диспозитивності, а отже вважає можливим продовжити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву.

Щодо визнання обов`язковою явки в судове засідання позивача ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.13 ЦПК України, що передбачає принцип диспозитивності, на засадах якого здійснюється цивільне судочинство, кожна особа може здійснювати належне їй право розпорядження своїми правами щодо предмету спору в такий спосіб, щоб не порушувати при цьому прав інших учасників процесу.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Враховуючи, що позовна заява подана представником позивача адвокатом Худяковою Н.О., яка надає правничу допомогу ОСОБА_3 , суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо визнання обов`язкової явки в судове засідання позивача ОСОБА_3 .

Окрім того, представник відповідача просить суд викликати та допитати свідків по справі.

Відповідно до ч. 2ст. 116 ЦПК Україниспособами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Згідно зіст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Відповідно до ч. 4ст. 91 ЦПК України, в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Керуючись ст. ст.91, 116, 123, 126, 127, 278 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 про стягнення остаточного розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Поновити представнику відповідача ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на подання відзиву в цивільній справі №627/1328/24 на позовну заяву ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ТРЕЙД ГРУП» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії.

Прийняти відзив представника відповідача ОСОБА_2 та долучити до матеріалів цивільної справи №627/1328/24.

Долучити до матеріалів цивільної справи №627/1328/24 відповідь на відзив на позовну заяву, подану представником позивача ОСОБА_1 .

Встановити відповідачу строк на подання заперечення протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив, копію якого разом з доданими до нього документами надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду, в якому викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Викликати до суду та допитати у якості свідків:

- ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Попередити свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і за відмову від давання показань на вимогу суду за ст.ст. 384, 385 КК України.

В іншій частині викладених у відзиві вимог представника відповідача ОСОБА_2 - відмовити.

Розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ ТРЕЙД ГРУП» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні та зобов`язання вчинити дії відкласти до 03 березня 2025 року о 13:00 год в залі судових засідань Краснокутського районного суду Харківської області.

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

СУДДЯ Каліберда В.А.