Окрема думка судді № 125097078, 12.02.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

"12" лютого 2025 р. Справа № 481/1855/24

Номер провадження 1-кп/473/194/2025

ОКРЕМА ДУМКА

"12"лютого 2025р. м.Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглядав кримінальне провадження №12024152270000421 від 16.08.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ст.348 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання адвокат обвинуваченого ОСОБА_5 просив повернути прокурору обвинувальний акт, оскільки прокурор не роз`яснив обвинуваченому право на суд присяжних і матеріали провадження не містять відповідної розписки про це. Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Прокурор проти такого заперечував, вказавши, що судом апеляційної інстанції при скасуванні ухвали Казанківського районного суду про повернення обвинувального акту вже надано відповідь на це питання із врахуванням вимог ст.615 КПК України. Потерпілі та представник цивільного позивача підтримали прокурора.

Вважаю, що при направленні обвинувального акту до суду прокурором були порушені права обвинуваченого на роз`яснення права про суд присяжних.

Ч.3 ст.31 КПК України встановлено, що:

«3. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судомприсяжниху складі двох суддів та трьохприсяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судомприсяжнихстосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд».

Стаття 383.Порядок провадження в судіприсяжних

1. Кримінальне провадження судомприсяжнихздійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.

2. Судприсяжнихутворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

3. Усі питання, пов`язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченогочастиною третьою статті 331цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Стаття 384.Роз`яснення права на судприсяжних

1. Прокурор, суд зобов`язані роз`яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судомприсяжних.

Письмове роз`яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судомприсяжнихдодається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

2. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судомприсяжних.

Згідно із ч.10 ст.615 КПК України:

«10. Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участюприсяжних.»

Починаючи з 24 лютого 2022 року в України діє воєнний стан, який продовжено, в тому числі і на момент проведення колегію суддів підготовчого судового засідання в даному провадженні.

Але станом на 12 лютого 2025 року ні ст.384, ні ст.615 КПК України не містять норм про те, що під час дії воєнного стану прокурор не має обов`язку роз`яснити обвинуваченому право на суд присяжних та надати письмове роз`яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судомприсяжнихдо обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Ч.10 ст.615 стосується лише формування складу суду, а не дій прокурора, який має дотримуватися вимог чинного КПК.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.348 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Згідно із ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7) таємниця спілкування;

8) невтручання у приватне життя;

9) недоторканність права власності;

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень;

15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;

20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;

21) розумність строків;

22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.2 ст.6 Конституції органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Чинний КПК є законом, а тому із врахування принципу верховенства права та законності прокурор як ніхто має його неухильно дотримуватися.

Також ч.1 ст.9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Тому прокурор мав дотриматися вимог стаття 384 КПК та ст.8. ст.9 КПК України, діючи із вимогами закону, навіть під час воєнного стану, в тому числі й шляхом усунення допущених ним порушень чинного КПК, в т.ч. у спосіб отримання перерви в підготовчому судовому засіданні для роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_4 права на суд присяжних згідно із обов`язковими вимогами ст.384 КПК України.

За такого не погоджуюся із ухвалою колегії суддів про призначення справи до судового розгляду з порушенням прав обвинуваченого, гарантованих йому стаття 384 КПК

Суддя ОСОБА_2