Рішення № 125095775, 29.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1697/24

Провадження № 2/346/1762/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді: Калинюка О.П.

з участю секретаря Насадик В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Коломийської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 15.10.2020 року шлюб між сторонами розірвано, а 12.10.2023 року заочним рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 3000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення сином повноліття.

01.08.2023 р. позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Відповідач жодного разу не приділяв уваги щодо розвитку свого сина та свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків, пов`язаних із вихованням сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з сином навіть в мінімальному обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, та не створює умов для отримання належної освіти, матеріально не забезпечує, натомість мною створено усі необхідні умови для розвитку та виховання сина, ніколи не брав участі в додаткових витратах, які виникають постійно. Позивачка вказує, що не перешкоджала спілкуванню відповідача з сином, тому відповідач злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно їхнього сина.

Окрім того, позивачка вважала необхідним збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів, вказавши, що їй невідомо де він працює, але він є здоровим, працездатним, а, отже, спроможним сплачувати аліменти на утримання сина в більшому розмірі, а її матеріальний стан значно погіршився у зв`язку із ситуацією, яка склалася в державі. Витрати на утримання дитини є значними. Аліменти, визначені попереднім рішенням суду, не є достатніми по відношенню витрат, які необхідні для повсякденного утримання сина.

У зв`язку з цим позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав відносно їхнього малолітнього сина, змінити розмір стягуваних аліментів, збільшивши їх розмір до 4 000 грн. щомісячно, до досягнення сином повноліття, стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак, 29.01.2025 року її представник, адвокат Гринів Я. В. подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд справи без її та позивачки участі, вказавши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин своїх неявок він суду не повідомив, не звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому відповідно до положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивачки не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з`явилася, 11.11.2024 року подала до суду заяву (вх. № 20392/24 Вх), в якій просить провести розгляд справи без її участі та просить задовольнити позовны вимоги (а. с. 146).

У зв`язку з неявкою в судове засідання вказаних учасників процесу (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», частин 2, 3 ст. 150 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з положенням ст. 165 Сімейного кодексу України (далі - СК України) право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина.

В своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що ухилення батьків від виконання ними батьківських обов`язків має місце, коли вони не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з правилами ч. 3 ст. 166 вказаного Кодексу при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Крім того, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а ч. 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу і/або у твердій грошовій формі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено, або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

У п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров"я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що заочним рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 15.10.2020 року, ухваленим у справі № 439/813/20, шлюб між сторонами, який було зареєстровано 02.06.2017 року, розірвано (а. с. 15-16).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 10) під час вказаного шлюбу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , у сторін народився син ОСОБА_3 (а. с. 14).

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.10.2023 року, ухваленим у справі № 346/3076/23, вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання вказаного малолітньої сина сторін в розмірі 3 000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.06.2023 р. і до досягнення цим сином повноліття (а. с. 17-21).

Судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (актовий запис № 433) позивачка уклала шлюб з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а. с. 22).

Згідно з даними акту про підтвердження місця проживання № 17, складеного старостою с. Іванівці Коломийського району Івано-Франківської області 30.01.2024 року, позивачка проживає разом з її сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 23).

Відповідно до довідки № 4, яка видана Коломийським ліцеєм № 8 Коломийської міської ради Івано-Франківської області 24.01.2024 року, ОСОБА_3 за час відвідування дошкільного закладу освіти його батько ОСОБА_2 жодного разу не приводив і не забирав сина, не приходив на батьківські збори, не спілкувався із вихователями, не цікавився і не займався вихованням свого сина (а. с. 24).

Згідно з довідкою № 13, яка видана амбулаторією загальної практики сімейної медицини № 4 в с. Товмачик комунального некомерційного підприємства «Коломийський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Коломийської міської ради Івано-Франківської області 25.01.2024 року, малолітнього ОСОБА_3 на огляди до лікарів приводить позивачка, батько дитини не цікавиться здоров`ям свого сина (а. с. 25).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , наданого вказаним органом опіки та піклування, та затвердженого рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області № 264 від 22.10.2024 року, підтверджено зазначені стороною обставини щодо ухилення відповідача від виконання обов`язків щодо виховання вказаного сина. Крім того, у цьому висновку вказано, що на засідання комісії з питань захисту прав дитини 03.09.2024 року, на якому розглядалось вказане питання, відповідач не з`явився. Враховуючи наведене, комісія вважала за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до свого малолітнього сина ОСОБА_3 (а. с. 14).

Вказані докази дають суду підстави вважати, що відповідач повністю нехтує своїми батьківськими обов`язками по вихованню вказаного сина, маючи для цього реальну можливість, свідомо не бажає брати участі в його вихованні, не дбає про його фізичний та духовний розвиток, а також матеріально не забезпечує сина. Тому вимога про позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню.

Окрім того, на підставі наведеного суд вважає необхідним збільшення розміру стягуваних аліментів, що присуджені з відповідача на користь позивачки, відповідно до заявлених неї позовних вимог, тобто у твердій грошовій сумі, 4 000 грн. щомісячно. Суд враховує, що враховуючи вік сина сторін та пов`язані з цим витрати на його харчування, утримання, забезпечення найбільш необхідними речами, фізичний та духовний розвиток. Такий розмір відповідатиме вимогам розумності і справедливості, та є мінімально гарантованим розміром аліментів.

Також позивачкою заявлено вимогу про стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір та обсяг понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджуються зазначеним у позовній заяві розрахунком витрат, відповідно до якого Формування адвокатом правової позиції та підготовка позовної заяви про позбавлення батьківських прав та про збільшення розміру аліментів становила 5 000 грн., складання адвокатом процесуальних документів в ході розгляду справи - 2 000 грн. , вартість участі адвоката у судових засіданнях у суді 1-ї інстанції - 3 000 гривень.

Згідно з положенням ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати (крім судового збору), пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

В той же час, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомог, а тому відсутні підстави для стягнення вказаних судових витрат, а позивач та/або її представник не позбавлені права звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, долучивши відповідні документи.

Згідно з положеннями п.2 ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки також слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору писати в розмірі 1 211 грн. 20 коп., який сплачено нею, а також судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. на користь держави, від сплати якого звільнена позивачка.

На підставі статей 180-184, 192 СК України та, керуючись статями 137, 141, 263- 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 10 від 24.05.2018 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Стягувати зі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , на утриманні їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, до досягнення цією дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 1 211 гривень 20 копійок на користь держави, на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнення збільшеного розміру аліментів розпочати з часу набрання чинності цим рішенням і проводити до досягнення вказаною дитиною повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.02.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.