Ухвала суду № 125087412, 10.02.2025, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2117/24

Провадження № 1-кп/177/34/25

У ХВ АЛ А

10.02.2025 м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024040000001064 від 28.06.2024 відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представник потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України. Підстави для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності відсутні.

Прокурор зазначив, що необхідно розглядати кримінальне провадження у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників провадження.

Присутні в судовому засіданні учасники кримінального провадження не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Криворізькому районному суду Дніпропетровської області, підстав для прийняття рішень визначених п.п. 1-4 ч.3ст.314КПК України не має, обвинувальний акт складено у відповідності до вимогст. 291 КПК України.

Отже, перешкоди для призначеннякримінального провадження до судового розгляду у суду відсутні.

Судом визначено, що судовий розгляд кримінального провадження має проводитись у відкритій формі судового засідання.

Крім того, 10.02.2025 представником потерпілого, адвокатом ОСОБА_5 заявлено цивільний позов в кримінальному провадженні, копія якого вручена сторонам кримінального провадження.

Також, адвокат ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно обвинуваченого, а саме, накладання арешту на автомобіль «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_3 . Обґрунтовуючи, що клопотання підлягає задоволенню з підстав необхідності забезпечення подальшої відшкодування шкоди потерпілому, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

08.10.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, а саме скасування арешту ТЗ «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_3 , накладеного ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_7 від 03.11.2024 року в межах кримінального провадження №12024040000001064від 28.06.2024за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України. ОСОБА_6 зазначає, що арешт накладався для проведення необхідних експертних досліджень речових доказів по справі та на даний час в рамках досудового розслідування всі експертні дослідження були проведені, матеріали кримінального провадження передані до суду на розгляд, а отже потреба в арешті транспортного засобу відпала.

Суд, розглянувши заявлені клопотання, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Стаття 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове позбавлення обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів та арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.

Судом встановлено, що майно на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_7 від 03.11.2024 року в межах кримінального провадження №12024040000001064від 28.06.2024за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України є речовим доказом по справі.

Клопотання захисника обвинуваченого про скасування арешту майна не містить доказів, які б підтверджували те, що в подальших діях заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники обмежуються у реалізації правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого та відмову у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст.128КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Беручи до уваги положення ст. 128 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне прийняти цивільний позов до провадження та розглядати його разом з кримінальним провадженням, визнавши ОСОБА_8 цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 62, 128, 131, 167, 170, 174, 286, 291, 314-317 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024040000001064 від 28.06.2024 відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на 17 лютого 2025 року об 11:00 годині у відкритому судовому засіданні.

Прийняти позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - до розгляду.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про накладення арешту на майно відмовити.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1