Рішення № 125084762, 11.02.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/9335/24

Провадження №2/490/846/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Циганкова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом АТ КБ«ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтовання своїх позовних вимог, вказав, що із відповідачем укладено кредитний договір б/н від 14.08.2011 року відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому збільшився до 32000,00 грн.

За укладеним кредитним договором відповідач зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками, комісією за користування кредитом та інші витрати. Оскільки взяті на себе зобов`язання відповідач не виконала, у неї станом на 17.09.2024 року виникла заборгованість в сумі 37065,54 грн.

Враховуючи вище викладене представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 37065,54 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, разом з позовною заявою надійшло клопотання в якому позивач просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Вказала, що позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилася до зали судового засідання. У зв`язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.08.2011року міжАТ КБ«ПриватБанк» таОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньої анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит, який згодом збільшився до 32000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. До кредитного договору Банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ресурс: архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/. /а.с. 138, 140-159, 1 том/.

За розрахункомбанку станомна 17.09.2024року заОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 37065,54 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 29951,39 грн., заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 7114,15 грн. /а.с.13-36, 1 том/.

Також позивачем надано виписку за договором №б/н за період з 09.10.2008 року по 19.09..2024 року/а.с.58-137, 1 том/ .

Але доказів сплати заборгованості відповідачем ОСОБА_1 суду не надано.

Між тим, своєю заявою відповідач ОСОБА_1 визнала позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» повністю, а саме визнала суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 14.08.2011 року у розмірі 37065,54 грн./а.с.26 , 2 том/.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з пунктом 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Відповідно до ст.ст. 526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідач не виконала умови договору, що підтверджено дослідженими судом доказами, а також надала суду клопотання про визнання позовних вимог, відтак, суд, дійшов до переконання, що позовна заява є обґрунтованою та такою, яка підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 1211,20 грн. сплаченого при поданні позову. Решта 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.77-82, 141, 280-282, 288-289, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, суму боргу за кредитним договором № б/н від 14.08.2011 року в розмірі 37065,54 грн. (тридцять сім тисяч шістдесят п`ять гривень п1ятдесят чотири копійки), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 29951,39 грн., заборгованості за простроченими відсотками 7114,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Повернути Акціонерномутовариству комерційнийбанк "ПриватБанк",код ЄДРПОУ14360570з державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплачених згідно квитанції №BOJ60B42P9 від 30.09.2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.О. Чаричанський