Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 314/137/23
Провадження № 1-кп/314/93/2025
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2025 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку спеціального судового провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вільнянськ Запорізької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62022080010000142 від 05.09.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Нижній Токмак, Чернігівського району, Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 417 о/с від 09.12.2016 ОСОБА_5 призначено на посаду техніка-криміналіста слідчого відділення Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області.
12.01.2021, у зв`язку з реорганізацією, ОСОБА_5 переведено на посаду техніка-криміналіста слідчого відділення ВП №1 Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Наказом № 706 о/с від 23.05.2022 на підставі п.6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 до 23.05.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.
Водночас, ОСОБА_5 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1,2,17 Конституції України, ст.ст.2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно- територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974№ 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Згідно з указом президента Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року, який указами Президента України ОСОБА_9 продовжено строком до 22.08.2022, який триває дотепер.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль Бердянський район та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
У свою чергу, ОСОБА_5 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді техніка-криміналіста слідчого відділення ВП №1 Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Чернігівка, Бердянського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 04 квітня 2022 року до 23 травня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконує вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Після цього, ОСОБА_5 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не давав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.
При цьому суд враховує, що на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2022 у межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування.
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, копії процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 , на виконання вимог ч.2 ст.297-5 КПК України, направлялись та вручались захиснику-адвокату, що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях.
З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через захисника реалізовувати усі права підозрюваного на стадії досудового розслідування.
На підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 08.05.2023 відносно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.
Судом вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення права на захист та доступ до правосуддя, у зв`язку із чим в судові засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про його виклик були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» та шляхом здійснення публікації про виклик на офіційному веб-сайті суду.
Суд вважає, що наявні у справі чисельні документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , належним чином повідомленого про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від реалізації права предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.
В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд розцінює як реалізацію останнім невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Водночас дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.
Судом встановлено, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Разом з тим, суд враховує, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, у зв`язку з чим ці факти не потребують окремого доказування в межах даного кримінального провадження.
За наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» №309 від 22.12.2022 смт. Чернігівка Чернігівської селищної територіальної громади Запорізької області є тимчасово окупованою територією України з 26.02.2022.
Також загальновідомим є факт створення на окупованих територіях України окупаційних адміністрацій, правоохоронних та інших владних органів.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.111 КК України, як: «державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану», дослідженими в судовому засіданні, наступними доказами.
Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області генерала поліції третього рангу ОСОБА_10 № 282 від 04.04.2022, у зв`язку із захопленнями окупаційними військами Російської Федерації деяких населених пунктів Запорізької області, визначено тимчасовим місцем розташування (дислокації) відділення поліції №1 Бердянського районного відділу поліції (смт. Чернігівка) та інших територіальних підрозділів, підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області м. Запоріжжя; поліцейським, державним службовцям і працівникам (цивільному персоналу) структурних підрозділів апарату ГУНП, визначеним у наказі, зокрема, ВП №1 Бердянського РВП (смт. Чернігівка), наказано прибути безпечним шляхом (у тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя до 15.04.2022 (включно); під час здійснення виходу з територій, захоплених окупаційними військами РФ використовувати алгоритм дій, визначений службовою телеграмою ГУНП в Запорізькій області від 26.03.2022 № 102/01/13-2022 «Про порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області»; з моменту прибуття протягом доби стати на облік у ГУНП в Запорізькій області; начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП, територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП довести цей наказ до відома поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) у будь-який доступний спосіб та 16.04.2022 підготувати рапорти із переліком працівників, які не прибули до м. Запоріжжя на виконання цього наказу (а.с. 47-49, Т.2).
Послужним списком ОСОБА_5 (а.с.64-71, Т.2).
Висновком службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. начальника Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_11 , від 17.05.2022 встановлено, що у порушення вимог пунктів 3 та 5 наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.04.2022 № 282 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації, до м. Запоріжжя» поліцейський СРПП ВП № 1 Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 станом на час проведення службового розслідування безпечним шляхом (в тому числі використовуючи гуманітарні конвої) до м. Запоріжжя, яке з 04.04.2022 визначено місцем служби (роботи), не прибув та на облік у ГУНП в Запорізькій області протягом доби з моменту прибуття не став, чим порушив вимоги пунктів частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, передбаченої статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 4 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (а.с.73-101, Т.2).
Протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 10.06.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_5 обговорює з іншою особою питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, де зокрема ОСОБА_5 повідомляє, що, як службова особа незаконного правоохоронного органу, він здійснював виїзд на місце події відносно крадіжки скутера та за наслідками оперативно-розшукових дій скутер та особу, яка здійснила крадіжку було встановлено. Крім того, в розмові ОСОБА_5 , його «начальник» збирав співробітників незаконного правоохоронного органу та висловлював позицію того, що використання транспортного засобу - автомобілю «Шкода», який використовується як службовий транспорт незаконного правоохоронного органу співробітниками в особових справах можливо виключно з його («начальника») дозволу (08.06.2022, 09:30).
Крім того, ОСОБА_5 в розмові із іншою особою обговорюючи питання здійснення спільної підприємницької діяльності щодо реалізації вугля з т.зв. «ДНР», визначає що він є «поліцейський» та ця обставина може перешкоджати здійснювати підприємницьку діяльність, Також у розмові інша особа повідомляє ОСОБА_5 , що «комендант дав добро», на що ОСОБА_5 інформує, що це питання з`ясує у свого «начальника»(03.06.2022, 17:58). (а.с.172-175, Т.2).
Протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.07.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою розповідає, що він, виконуючи обов`язки в незаконному правоохоронному органі, здійснює патрулювання на автомобілі спеціального призначення «Тигр», який має технічні характеристики бронювання автомобіля та наявності люків (03.06.2022, 20:58).
Також, ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою отримує наказ щодо загального збору співробітників незаконного правоохоронного органу в приміщенні «поліції», дослівно «общий збор личного состава в отделении полиции со служебным транспортом в 14:00» (09.06.2022, 12:04).
У спілкуванні з іншою особою ОСОБА_5 обговорюють питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, а саме перебування в приміщенні чергової частини та відносини з іншими співробітниками незаконного органу (10.06.2022, 12:33).
Крім того, ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою обговорюють питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, використання службового транспорту та виїздів на місця події (10.06.2022, 20:12).
ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою обговорює питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, а саме місце знаходження ключів від приміщення чергової частини, кабінету дільничний та проведення оперативної наради (11.06.2022, 08:39).
Також, ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою обговорюють питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, а саме спільного патрулювання з військо службовцями рф на території смт. Чернігівка (13.06.2022, 22:00).
ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою обговорює питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, а саме встановлення графіків чергування (14.06.2022, 16:39).
ОСОБА_5 у спілкуванні з іншою особою також обговорює питання проходження служби в незаконному правоохоронному органі, а саме встановлення графіків чергування (14.06.2022, 17:38) (а.с.176-177, Т.2).
Відповіддю на запит відносно отримання ОСОБА_5 доходів з ГУ НП в Запорізькій області за період 1 квартал 2021 - 2 квартал 2022 (а.с.189-190, Т.2).
Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
Дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження.
При цьому, суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було проведено уповноваженими посадовими особами з дотриманням встановлених кримінально-процесуальним кодексом вимог. У суду немає сумнівів в його об`єктивності та достовірності, а добуті в його ході докази є належними, допустимими та достовірними, повністю узгоджуються між собою, та в їх обсязі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_5 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення.
Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.
В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 вчиняв вказані дії недобровільно, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи його рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо.
При цьому, на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого із зайняття посади у зазначеному незаконному правоохоронному органі та реалізації його функцій вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку.
Суд вважає, що обвинувачений безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф та створення окупаційною владою незаконних органів, яким притаманні функції правоохоронних, зайняття посади у такому незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану здійснював свідомо, умисно, добровільно, за власним волевиявленням.
Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_5 , маючи достатній життєвий досвід, рівень знань та досвід роботи в органах Національної поліції, не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав.
Судом встановлено, що стороною обвинувачення вжито усіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного, обвинуваченого на захист з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування.
Під час здійснення судового провадження судом також здійснені усі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом заходи для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Захисник при розгляді кримінального провадження активно та повно реалізовував процесуальні права сторони захисту, дії захисника не мали ознак пасивності, а отже суд приходить до висновку, що право обвинуваченого на захист було реалізовано ефективно та достатньо, відсутність обвинуваченого при розгляді кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження («in absentia»), з урахуванням активних процесуальних дій захисника, не вплинуло на справедливий судовий розгляд кримінального провадження.
У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого («in absentia») відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом та відповідає всім критеріям справедливого судового розгляду, зокрема в матеріальному та процесуальному аспектах.
Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 повністю доведена в судовому засіданні, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.111 КК України, як: «державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану».
Прокурор в судовому засіданні просив призначити покарання за ч.2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки та позбавленням спеціального звання.
Захисник в судовому засіданні послався на те, що у зв`язку з тим, що в даній справі проводилось спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд у відсутність обвинуваченого, було порушено право обвинуваченого на захист та справедливий суд. Крім того захисник посилався на те, що винуватість її підзахисного у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не доведена допустимими та належними доказами, у зв`язку з чим просив обвинуваченого виправдати.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. Такий злочин характеризується найбільшою суспільною небезпечністю, оскільки об`єктом посягання є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем служби характеризувався посередньо.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
З урахуванням вищевикладеного, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією усього його майна конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки та позбавленням спеціального звання.
Призначене покарання на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінальних правопорушень, особі обвинуваченої, а також не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст.ст. 52, 55, 54 КК України, призначити ОСОБА_5 додаткове покарання у виді:
позбавлення права займати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки;
позбавлення спеціального звання - «старший сержант поліції».
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади (у тому числі у правоохоронних) та місцевого самоврядування рахувати з моменту відбуття основного покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з моменту його затримання залишити без змін.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та захисникові.
Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді ОСОБА_13
ОСОБА_14
12.02.2025
Судове рішення № 125083731, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 12.02.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 314/137/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: