Рішення № 125083483, 11.02.2025, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/3581/24

Провадження №2/713/36/25

РІШЕННЯ

іменем України

11.02.2025 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., відповідачки ОСОБА_1 , представників сторін адвокатів Ткач Валентини Василівни, Кириляк Соломії Григорівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про припинення права на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Ткач В.В., звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , про припинення права на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника.

У позові вказував, що йому на праві приватної спільної часткової власності належить 7/8 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Право спільної часткової власності на 1/8 частину вказаного житлового будинку належить ОСОБА_1 .

У даний час вказане нерухоме майно в занедбаному стані, непридатне для проживання та потребує негайного капітального ремонту. Там ніхто не проживає.

Відповідачка інтересу до цієї частки ніколи не мала і не має. Вона постійно проживає та зареєстрована у власному житлі по АДРЕСА_2 .

12.09.2024 року він звертався до ОСОБА_1 з письмовою пропозицією продати йому 1/8 частки спірного житлового будинку. Однак, відповіді від ОСОБА_1 станом на 23.09.2024 року не отримав, тому звернувся з даним позовом до суду.

У них з відповідачкою ОСОБА_1 був конфлікт з приводу нерухомого майна, у зв`язку з вчиненими діями постановою Вижницького районного суду від 16.09.2024 року по справі №713/3362/24 ОСОБА_3 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №29/08/24 від 29.08.2024 року встановлено, що житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 має фізичний знос 61 % до 80 %. Оцінка технічного стану - ветхий, стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих дуже ветхий. Обмежене виконання елементів будівлі своїх функцій.

Ринкова вартість житлового будинку в цілому, що знаходиться по АДРЕСА_1 складає на день проведення експертизи 242936,00 гривень.

Згідно висновку експертом встановлено, що:

1. Розділити житловий будинок, що по АДРЕСА_1 загальною площею 67,8 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м. відповідно до часток співвласників (1/8 та 7/8) та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва технічно неможливо. Об`єкт нерухомого майна є неподільним.

3. Вартість 1/8 частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 становить 30366,00 гривень.

Виділити 1/8 частину житлового будинку площею неможливо в натурі, так як її площа не відповідає санітарним нормам, тому єдиною реальною економічною вигодою від володіння співвласнику 1/8 частки від житлового будинку може бути можливість отримання грошової компенсації.

При грошовому розподілі житлового будинку співвласнику 1/8 частки ОСОБА_1 повинно належати 30366,00 гривень.

Посилаючись на ст.365 ЦК України, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.12.2018 року по справі №908/1754/14 та Верховного Суду, викладені у постановах від 05.11.2020 року у справі №295/16279/16-ц та від 30.05.2018 року по справі №760/8958/15-ц просив:

припинити право спільної часткової власності на 1/8 частку у спільному майні, яким є: 1/8 частина житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 з відшкодуванням їй вартості цієї частини в грошовому виразі в сумі 30366,00 грн;

визнати за ним право власності на 1/8 частину житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача адвокат Ткач В.В. заявлений позов підтримала. Посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кириляк С.Г. заявлений позов не визнали. Вважали висновок експерта неналежним та недопустимим доказом у справі, стверджували що занижено вартість частки, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 26.09.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалю від 02.10.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року відмовлено у задоволенні заяв відповідачки ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на позов та про повернення до підготовчого провадження.

Вказаною ухвалою задоволено заяву представника відповідачки адвоката Псарюка В.П., про виклик свідків та викликано у судове засідання свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яких попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показала, що є невісткою відповідачки. Відомо, що відповідачка доглядала за будинком її батьків, а на даний час на нього претендує позивач. Коли були живими батьки відповідачки, то вона теж допомагала їм та доглядала за будинком. Вона з сім`єю проживає у будинку, власником якого є відповідачка. Їх там проживає п`ятеро осіб. Відповідачка живе у літній кухні. Позивач вперше приїхав до спірного будинку приблизно у червні-липні 2024 року. Позивач та його сім`я у спірному будинку не проживають. Позивач робив ремонтні роботи біля спірного будинку, щось перекладав та фарбував. Позивач та відповідачка разом не зможуть проживати, між ними неприязні відносини.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що є родичкою відповідачки і сусідами. У спірному будинку проживали батьки сторін, а потім його успадкував позивач брат відповідачки. У сторін ще є сестра ОСОБА_6 , яка інколи приїздила до батьків у гості. Після смерті батьків відповідачка доглядала за будинком. Позивач приїхав після смерті батьків через два роки - у липні 2024 року. Позивач перекрив літню кухню і розвалив сараї. Зазначила, що відносини між сторонами ворожі і вони не миряться.

Суд, заслухавши відповідачку ОСОБА_1 , представників сторін адвокатів Ткач В.В., Кириляк С.Г., свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

На підтвердження позовних вимог позивачем ОСОБА_2 та його представником адвокатом Ткач В.В. надано такі докази:

копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 28.07.2009 року виконавчим комітетом Виженської сільської ради на підставі рішення, взамін свідоцтва про право на спадщину від 22.07.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить 7/8 ідеальних часток у праві власності на житловий будинок літ. «А», загальною площею 67,80 кв.м, житловою площею 45,50 кв.м з належними до нього господарськими будівлями та спорудами: літньою кухнею літ. «Б», сараями літ. «В», «Г», «Д» та «Е», вбиральнею літ. «Ж», що розташований по АДРЕСА_1 ;

копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССО №565743, виданого 28.07.2009 року ДКП «Вижницьке РБТІ», згідно якого - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року, виданого виконавчим комітетом Виженської сільської ради та рішення №23 від 22.07.2009 року, виданого взамін свідоцтва про право на спадщину від 22.07.2009 року на праві приватної спільної часткової власності належить 7/8 ідеальних часток у праві власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 ;

копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМЕ №869222, виданого 22.07.2009 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 на 7/8 часток спадкового майна, що складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_3 . Наявний запис, що свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/8 частку майна видано ОСОБА_1 20.12.2008 року за реєстровим №2772;

копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №393048932 від 30.08.2024 року, згідно якої - 22.01.2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВМВ №293090 від 20.12.2008 року, проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/8 частку житлового будинку, загальною площею 67,80 кв.м, житловою площею 45,50 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 ;

довідку виконавчого комітету Вижницької міської ради №537 від 21.08.2024 року, згідно якої згідно погосподарської книги №1 за будинком по АДРЕСА_1 у користуванні земельна ділянка площею 0,17 га для обслуговування житлового будинку;

копію Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №393053604 від 30.08.2024 року, згідно якої:

- 16.07.2018 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 13.02.2007 року та довідки Вижницької міської ради №763 від 16.07.2018 року, проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок, загальною площею 73,7 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м з належними до нього надвірними будівлями та господарським спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ;

- 22.01.2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВМВ №293090 від 20.12.2008 року, проведено державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/8 частку житлового будинку, загальною площею 67,80 кв.м, житловою площею 45,50 кв.м, що розташований по АДРЕСА_1 ;

- 02.03.2007 року на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 13.02.2007 року, проведено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок, загальною площею 73,7 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м з належними до нього надвірними будівлями та господарським спорудами, що розташований по АДРЕСА_3 ;

висновок за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №29/08/24, складений 29.08.2024 року судовим експертом Худаком М.Я. на підставі заяви ОСОБА_2 , згідно якого:

1. Розділити житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 67,8 кв.м, житловою площею 45,5 кв.м відповідно до часток співвласників (1/8 та 7/8) та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва - технічно неможливо. Об`єкт нерухомого майна є неподільним.

3. Вартість 1/8 частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 становить: 242926,00 грн. / 8 = 30366,00 грн;

копію технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого КП «Вижницьке РБТІ» станом на 13.11.2006 року на ім`я ОСОБА_2 (7/8) та ОСОБА_1 (1/8), згідно якого - за зазначеною адресою розташовані об`єкти нерухомого майна: житловий будинок літ. «А»; літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «В»; сарай літ. «Г»; сарай літ. «Д»; сарай літ. «Е»; убиральня літ. «Ж»;

лист Вижницький РВП ГУНП в Чернівецькій області №10010/123/48/01-24 від 26.08.2024 року, яким ОСОБА_7 на його звернення від 08.08.2024 року ЄО №4798 повідомлено, що стосовно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП, який буде направлено на розгляд до Вижницького районного суду для прийняття рішення згідно чинного законодавства, подальшу перевірку припинено;

лист виконавчого комітету Вижницької міської ради №2-308 від 17.09.2024 року, згідно якого - згідно записів по господарської книги за № 1 за 2021-2025 роки за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час за адресою АДРЕСА_1 , ніхто не проживає. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

лист КП «Вижницьке РБТІ» №79 від 19.09.2024 року, згідно якого адвоката Ткач В.В. на її запит №160 від 12.09.2024 року повідомлено, що право власності на 7/8 частки в житловому будинку і відповідної частки прилеглих до нього надвірних господарських будівель і споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , значилось зареєстрованим станом на 31.12.2012 року (крайню дату виконання функцій державної реєстрації органами РБТІ) за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.07.2009 року, виданого виконавчим комітетом Виженської сільської ради згідно рішення №23 від 22.07.2009 року, взамін свідоцтва про право на спадщину від 22.07.2009 року та внесеного в державний реєстр права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16890587, згідно Витягу про реєстрацію прав №23415325 від 28.07.2009 року.

Також повідомлено, що право власності на 1/8 частки в житловому будинку і відповідної частки прилеглих до нього надвірних господарських будівель і споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 , значилось зареєстрованим станом на 31.12.2012 року (крайню дату виконання функцій державної реєстрації органами РБТІ) за ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2008 року та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16890587, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності №21630678 від 22.01.2009 року;

копію рішення Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №23 від 22.07.2009 року «Про оформлення і видачу свідоцтва про право власності», згідно якого - розглянувши заяву ОСОБА_2 про оформлення права власності взамін свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 1483 від 22.07.2009 року в зв`язку з допущеною помилкою в нумерації будинку, виконком сільської ради вирішив: 1.Оформити право власності на 7/8 житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 . 2. Видати свідоцтво про право власності на 7/8 житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , взамін свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 1483 від 22.07.2009 року в зв`язку з допущеною помилкою в нумерації будинку, на ім`я ОСОБА_2 . 3. Видати свідоцтво про право власності на 7/8 житлового будинку АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 . 4. Зобов`язати ОСОБА_2 зареєструвати дане свідоцтво у Вижницькому РБТІ;

копію свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМВ №293090, виданого 20.12.2008 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_1 на 1/8 частку спадкового майна, що складається з житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_3 . Наявний запис, що свідоцтво про право на спадщину за законом на 7/8 часток майна не видано;

копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССО №096611, виданого 22.01.2009 року ДКП «Вижницьке РБТІ», згідно якого ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії ВМВ №293090 від 20.12.2008 року, на праві приватної спільної часткової власності належить 1/8 ідеальних часток у праві власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 ;

вимогу (претензію) ОСОБА_2 , адресовану та надіслану 12.09.2024 року ОСОБА_1 на її поштову адресу, у якій зазначено, що - згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року, яке видане виконавчим комітетом Виженської сільської ради йому на праві приватної спільної часткової власності належить 7/8 частин житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . 1/8 частин вказаного житлового будинку належить їй на праві приватної спільної часткової власності. Її частка у вказаному житловому будинку є незначною, тому пропонує продати йому свою 1/8 частки у відповідності до ринкової вартості житлового будинку. Просив якомога швидше розглянути пропозицію і надати відповідь за допомогою пошти/телефону/месенджеру (вайбер, вацап, телеграм). У разі відмови, залишає за собою право на звернення до Вижницького районного суду з позовною заявою про припинення права на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника для захисту своїх прав та інтересів;

копію постанови Вижницького районного суду від 16.09.2024 року по справі №713/3362/24 провадження №3/713/1776/24, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП. Звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП, в зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежитись усним зауваженням. Оголошено ОСОБА_1 усне зауваження. Провадження по справі закрито.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 08.08.2024 року о 08.00 год. знаходячись в АДРЕСА_1 , вчинила словесну суперечку з братом ОСОБА_2 , під час якої ображала його нецензурною лайкою, чим вчинила домашнє насильство, яке виразилось в умисному вчиненні діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого та вчинила правопорушення передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП.

На спростування позовних вимог та підтвердження заперечень проти позову відповідачка ОСОБА_1 та її представники спочатку адвокат Псарюк В.П., а в подальшому адвокат Кириляк С.Г., у встановлений судом строк доказів не надали і судом відмовлено у задоволенні заяви відповідачки про поновлення строку на подання відзиву на позов.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні на вимогу іншого співвласника, Суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У частині 1 ст.357 ЦК України визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ці ж положення закріплені у ст.41 Конституції України.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97?ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ч.1 ст.365 ЦК України (на яку посилається позивач у позові) встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 13 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 16.01.2012 року по справі №6-81кс11, від 15.05.2013 року по справі №6-37цс13 та від 02.07.2014 року по справі №6-68цс14, а також у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №623/5351/15-ц.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Положеннями ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи цивільний спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, а тому потребують захисту.

Судочинство у цивільних судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України закріплено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

А згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз наведених норм матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що захисту права власності позивача шляхом припинення права власності відповідачки на її частку у майні, що знаходиться у спільній частковій власності, має передувати встановлення судом на підставі наданих позивачем належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, що станом на час звернення з позовом до суду:

- у позивача та відповідача існує право спільної часткової власності на нерухоме майно;

- наявна будь-яка з передбачених п.13 ч.1 ст.365 ЦК України підстав для припинення права власності співвласника на частку в спільному майні, які є самостійними;

- таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

З наданих позивачем та безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:

- позивачу ОСОБА_2 та відповідачці ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 242926,00 грн і їх частки становлять - 7/8 та відповідно 1/8;

- наявні всі підстави, передбачені п.1-3 ч.1 ст.365 ЦК України для припинення права власності співвласника на частку в спільному майні, оскільки:

частка відповідачки ОСОБА_1 у праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 становить 1/8, що в грошовому виразі становить 30366,00 грн, а отже є незначною і не може бути виділена в натурі;

- житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 згідно висновку експерта в силу положень ч.2 ст.183 ЦК України є неподільною річчю;

- спільне володіння і користування житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 є неможливим, оскільки згода про таке між сторонами не досягнута, тривалий час перебувають у неприязних відносинах;

- відповідачка фактично не володіє житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , а отже припинення її права власності не завдасть істотної шкоди їй та її сім`ї;

- відповідачці належить на праві власності житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , де вона зареєстрована та проживає.

Тобто судом установлено всі підстави, передбачені ч.1 ст.365 ЦК України, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні.

У частині 2 ст.365 ЦК України закріплено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

При цьому вимога попереднього платежу є не просто технічною складовою процедури відчуження майна, яка встановлена законом, а основною вимогою, на якій повинно ґрунтуватися рішення суду про позбавлення особи майна без її згоди.

Також судом установлено, що згідно квитанції АТ «Ощадбанк» №27 від 26.09.2024 року позивачем внесено 30366,00 грн. на депозитний рахунок: МФО 820172 Державна казначейська служба України, м. Київ, код 26311401, рахунок UA548201720355279001000008745, тобто позивачем виконано вимоги ч.2 ст.365 ЦК України.

Таким чином, наведені доводи, аналіз доказів та їх належна оцінка переконують суд в тому, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення із стягненням з відповідачки на користь позивача понесених ним судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн з кожного (квитанція №3 від 05.09.2024 року), що відповідає положенням ст.141 ЦПК України.

Доводи адвоката Кириляк С.Г., що висновок експерта будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №29/08/24, є неналежним та недопустимим доказом з підстав відсутності попередження експерта про кримінальну відповідальність є помилковим та спростовується таким.

Висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року №522/1029/18.

ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно висновку експерта який є знаходиться у справі (а.2), експерт обізнаний за завідомо неправдивий висновок по ст.384 КК України. Вказаний висновок підготовлено для подання до Вижницького районного суду в якості доказу.

Твердження адвоката Кириляк С.Г. щодо заниженої вартості частки нерухомого майна не заслуговує на увагу з підстав, того, що вона не була позбавлена можливості провести вказану експертизу на замовлення учасника справи.

На підставі викладеного, статті першої Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №475/97ВР, ст.41 Конституції України, ст.ст.15, 16, 316, 317, 319, 321, 355-358, 365 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 158, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на 1/8 ідеальну частку у праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 грошову компенсацію 1/8 ідеальної частки у праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в сумі 30366,00 грн (тридцять тисяч триста шістдесят шість гривень 00 коп.), шляхом видачі їх з депозитного рахунку: МФО 820172 Державна казначейська служба України, м. Київ, код 26311401, рахунок НОМЕР_5 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 право власності на 1/8 ідеальну частку у праві власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Складання повного тексту рішення відкладено на строк десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлений 12.02.2025 року.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК