Рішення № 125076985, 10.02.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2025 року м. Чернігів Справа № 620/16041/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.09.2024 №51139/03-16;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , згідно заяви від 06.09.2024 №5215.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В. В. від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області подало відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачка не надала документу, що підтверджує факт перебування її на утриманні чоловіка ОСОБА_2 на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало пояснення щодо позову, в якому вказало, що оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, а Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області лише прийняло документи від позивачки та направило останній копію оскаржуваного рішення про відмову у переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивачка є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 07.12.1990 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.10.2000 ОСОБА_2 помер.

З експерного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії №104 від 27.02.2001 слідує, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 , зв`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно посвідчення від 29.12.2005 № НОМЕР_3 , виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією, ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії.

З довідки виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 11.10.2000 №20 слідує, що позивачка, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 поховала свого чоловіка ОСОБА_2 .

Згідно довідки виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 12.08.2024 слідує, що місце реєстрації проживання позивачки разом зі своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 з 04.01.1987 по 21.03.1996.

06.09.2024 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення її з пенсії за віком на на пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За результатами розгляду заяви, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення від 13.09.2024 №№51139/03-16 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, у зв`язку з ненаданням позивачкою документу, що підтверджує факт перебування останньої на утриманні чоловіка ОСОБА_2 на дату його смерті.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами частини першої статті 4 Закону №1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (стаття 10 Закону №1058-IV).

Як встановлено частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Зі змісту частини третьої статті 36 Закону №1058-IV слідує, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачці в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника стало відсутність документів про перебування на утриманні померлого годувальника або проживання з годувальником за однією адресою.

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, оскільки матеріали справи підтверджують факт перебування позивачки на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , а саме: копія посвідчення від 29.12.2005 № НОМЕР_3 , виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією, про те, що ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії; довідка виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області від 11.10.2000 №20 про те, що позивачка, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 поховала свого чоловіка ОСОБА_2 та від 12.08.2024 про те, що місце реєстрації проживання позивачки разом зі своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 з 04.01.1987 по 21.03.1996.

Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив у переведенні позивачки з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника чоловіка, як наслідок, відповідач зобов`язаний перевести позивачку з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Як встановлено судом, позивачка 06.09.2024 звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а тому з вказаної дати позивачка має право на переведення на такий вид пенсії.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.09.2024 №51139/03-16 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 06.09.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, чоловіка ОСОБА_2 , згідно заяви від 06.09.2024 №5215.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Ярославська, буд. 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Суддя В.В. Падій