Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/7502/24
11 лютого 2025 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути податковий борг відповідача з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 93219,95грн (основний платіж).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував самостійно задекларовані суми податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб, то у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, з огляду на що податковий орган просить стягнути її в судовому порядку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи. Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію зазначеної ухвали направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, до суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду та довідкою ф.20 відділення поштового зв`язку із зазначенням причин повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини першої статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
На виконання вимог статті 130 КАС України повідомлення про відкриття провадження у справі №500/7502/24 розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд в ухвалі від 05.10.2023 у справа № 9901/218/21 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судом вжиті усі передбачені КАС України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи, тому відповідно до положення пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України є підставою вважати ухвалу про відкриття провадження у справі такою, що вручена відповідачу.
Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду 08.08.2024 у справі №440/18128/21.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, з клопотанням про продовження процесуального строку на його подання - до суду не звертався.
Ухвалою від 11.02.2025 суд закрив провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб на суму 53789,00грн у зв`язку із самостійною сплатою відповідачем вказаної частини податкового боргу.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи
Інших заяв, в тому числі по суті спору, учасниками справи на адресу суду не подано.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
З матеріалів справи слідує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області, як платник податків та платник єдиного соціального внеску (арк. справи 5-6).
Судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній станом на 26.11.2024 не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов`язання з єдиного податку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 93219,92грн.
Заявлена в позовних вимогах сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: довідкою про наявність податкового боргу від 27.11.2024 (арк. справи 7), розрахунком сум позовних вимог з податкового боргу (арк. справи 8), податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2024 року та ІІІ квартал 2024 року (арк. справи 11-14), світлокопією інтегрованої картки платника податку з платежу «єдиний податок з фізичних осіб» (арк. справи 15).
Так, позивачем самостійно задекларовано та не сплачено податкове зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб згідно двох податкових декларацій, а саме:
№9228599851 від 09.08.2024 за півріччя 2024 року в сумі 44785,55грн (зважаючи на переплату у сумі 14356,28грн, відтак сума заборгованості 30429,27грн);
№9339188617 від 11.11.2024 за ІІІ квартал 2024 року в сумі 62790,65грн.
Пунктом 296.7. статті 296 ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку Податкового кодексу України, передбачено, що податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.
З урахуванням зазначеного пункту Податкового кодексу України, відповідачем, у податковій деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця самостійно задекларовано єдиного податку (сукупно) 93219,92грн (за мінусом переплати).
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до статті 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк. вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Статтею 36 Податкового кодексу України визначено обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2).
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу другого пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Пунктом 295.3. статті 295 Податкового кодексу України, передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Таким чином, шляхом подання податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця відповідач самостійно визначив та узгодив податкове зобов`язання з єдиного податку на суму 93219,92грн, а з урахуванням часткової сплати після відкриття провадження у даній справі сума узгодженого зобов`язання становить 39430,92грн.
У відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.
Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами з єдиного податку становить 39430,92грн та є податковим боргом.
Як підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 Податкового кодексу України відповідачу була надіслана податкова вимога форми Ф №00007063-1306-1900 від 13.09.2024 (арк. справи 10).
Суд встановив, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, зазначена податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 39430,92грн відповідач не надав, а суд не здобув.
Пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з платежу єдиний податок з фізичних осіб, - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідного бюджету податковий борг з платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 39430 (тридцять дев`ять тисяч чотириста тридцять) гривень 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 лютого 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач: - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: с. Конопківка, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 48122, РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддяМірінович У.А.
Судове рішення № 125076332, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/7502/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: