Рішення № 125075864, 11.02.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/37950/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73036) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження максимальним відсотком з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.12.2019 року та максимальним розміром пенсії при нарахуванні суми боргу з 01.12.2019 по 31.01.2022 рік ОСОБА_1 на підставі довідки №239 від 06.12.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву та Київській області» з 01.12.2019 року при здійснені перерахунку пенсії на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1121/23 у березні 2024 року та рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/3206/24 у серпні 2024 року; - зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії та виплату (виплачувати) ОСОБА_1 , у розмірі 90% грошового забезпечення згідно довідки №239 від 06.12.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву та Київській області» з 01.12.2019 року з урахуванням постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/3206/24 без обмеження пенсії максимальним розміром та максимальним відсотком.

Позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримував пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення відповідно до Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України №2262-ХІІ).

Проте при перерахунку пенсії на підставі довідки №11/20296 від 13.06.2024 року про розмір його грошового забезпечення з 01.02.2023 року йому знижений відсотковий розмір пенсії до 70% грошового забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року по справі №420/17251/23 задоволений його позов та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату з 01.04.2019 року основного розміру пенсії, з урахуванням раніше здійснених виплат, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення Управління служби безпеки України в Одеській області №896 від 31.03.2023.

Відповідачем згідно з рішенням суду від 15.09.2023 року по справі №420/17251/23 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року на підставі довідки №896 від 31.03.2023 року, але ГУ ПФУ при перерахунку пенсії застосовано розмір 70% від суми грошового забезпечення.

Позивач вважає, що протиправними дії ГУ ПФУ при проведенні перерахунку пенсії з 01.04 2019 року щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 83 % на 70% грошового забезпечення.

Позивач посилаючись на висновки Верховного Суду по зразковій справі №240/5401/18, згідно яких при перерахунку пенсії зберігається відсоток грошового забезпечення, з якого призначена пенсія.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.12.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.

Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що позивачу призначена пенсія у розмірі 83% грошового забезпечення. На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 року по справі № 420/17251/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року.

Згідно ч.4 ст. 63 Закону України №2262 максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен відповідних сум грошового забезпечення перевищувати 70%. З огляду на вищезазначені обставини, Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивача, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст.13 Закону №2262 в редакції на момент здійснення перерахунку. На думку представника відповідача позивачем пропущений строк звернення до суду.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, якій отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ. Пенсія призначена у 2010 року у розмірі 90% грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії розрахований з грошового забезпечення, в яке не були включені всі додаткові види грошового забезпечення. Крім того, його пенсій при перерахунку розрахований з 70% грошового забезпечення.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року по справі №540/3606/21 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ задоволений та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90%відповідних сум грошового забезпечення та виплатити позивачу суму недоплаченої пенсії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року в адміністративній у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови КМУ№103 та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 13.02.2008 за №45 (далі Порядок №45).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, від 14.05.2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови КМУ №103.

Таким чином, пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 вважаються не чинними з 05 березня 2019 року. Пункт 3 Постанови №103 скасований з 19 листопада 2019 року.

Позивачу Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» виготовлена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача, проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок пенсії позивачу, у зв`язку з чим він звернувся до суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 р. у справі №540/3301/21 зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській област» від 11.05.2021.№33/42-П-12о/п, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.12.2019.

На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі №540/3301/21, що набрало законної сили 30.11.2021, Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% грошового забезпечення.

Вважаючи неправомірними дії відповідача, позивач звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 року по справі №420/11211/23 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ задоволений та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ нарахувати та виплатити з 01.02.2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713 в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум; провести перерахунок та виплату з 01.12.2019 року пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром з урахуванням сум індексації і з урахуванням раніше виплачених сум.

Розмір пенсії після перерахунку склав 40284,57 грн.

Згідно з відзивом на позов сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2024 становить 799721,51 грн. Зазначена сума обліковується в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 22.10.2018 за №1189/32641

По справі №420/12430/23 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 про відмову у задоволенні позову та прийняте нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений та, зокрема, зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справа по м. Києву» скласти та подати до ГУ ПФУ в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Довідка була виготовлена на виконання рішення, проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок, та позивач знов звернувся до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року по справі №420/3206/24 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ задоволений та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки №239 від 06.12.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву та Київській області» на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №420/12430/23, з урахуванням раніше проведених виплат. Також зобов`язано ГУ ПФУ з 01.03.2023 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із врахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 без обмеження розміру збільшення індексації в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-2 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн.

Судом встановлено, що згідно наданого перерахунку на виконання рішення суду позивачу пенсія розраховано з грошового забезпечення, вказаного у довідки, виготовленої на виконання П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №420/12430/23, проте з розрахунку 70% грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, та звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).

Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).

Так, ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Проте при здійсненні перерахунку пенсії позивача ГУ ПФУ протиправно застосувало до позивача відсотковий розмір пенсії 70% грошового забезпечення.

Суд вважає вказані дії відповідача протиправними.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року (далі Закон України №3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України №1166-VII, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ внесено зміни та відповідно цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Вказаними законами не змінені положення ст. 63 Закону №2262-ХІІ, якою встановлені підстави та порядок перерахунку пенсії військовослужбовцям, у зв`язку з чим доводи позивача є обґрунтованими.

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, зокрема в постанові від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив, що системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ , яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Практика Верховного Суду щодо визначення відсоткового розміру пенсії є сталою, відповідно до якої при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачу щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов`язання відповідача перерахунок та виплатити позивачу з 01.11.2019 року у розмірі 90% грошового забезпечення №239 від 06.12.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву та Київській області» на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі №420/12430/23.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Пенсії військовослужбовців при будь-якому перерахунку не підлягають обмеженню, оскільки обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч.7 ст.43 Закону України №2262-ХІІ, проте вказані положення рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.

Вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягає у наступному.

Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .

Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Отже буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Згідно з ст.1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст.17 Конституції України.

З цих підстав суд вважає неспроможним посилання представника відповідача на ст.2 Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Таким чином, здійснивши перерахунок пенсії позивача та нарахувавши надбавки, індексацію, ГУ ПФУ зобов`язано було виплачувати пенсію позивачу у визначеному розмірі. Застосування обмеження розміру перерахованої пенсії позивача є протиправним.

При цьому суд враховує, що право позивача на пенсію з розрахунку 90% грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру підтверджено рішеннями судів, судова практика з цих питань не змінювалась.

Також судом встановлено, що у перерахунку пенсії від 30.08.2024 року зазначена щомісячна доплата до пенсії (за рішенням суду), відповідно вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» не підлягають задоволенню, оскільки порушень прав позивача не відбулось.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 968,96грн, а також витрат на правову допомогу у розмірі 6250 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у розмірі 968,96грн.

З урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 800 грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Частинами 4-7 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом даної справи надані копії документів: договір про надання правової допомоги до суду та акт виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Дослідивши зміст наданих адвокатом доказів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу повинен бути обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, складності справи, об`єму наданих послуг.

Суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6250 грн є неспівмірними зі складністю справи і обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним врахувати наступні висновки Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 сформований висновок, згідно якого розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Водночас Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд сформував правовий висновок, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Таким чином витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.

Справа є справою незначної складності, адвокат надавав правничу допомогу позивачу по іншим справам щодо перерахунків його пенсії та був усвідомлений про обставини перерахунків пенсії, що не потребувало додаткового часу на вивчення обставин по справі.

Враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, в розрізі критеріїв їх реальності та необхідності, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 3000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ на користь позивача.

Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 132, 139, 139, 241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зниження при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2019 її розміру до 70% грошового забезпечення на підставі довідки №239 від 06.12.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву та Київській області».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2019 пенсії ОСОБА_1 перерахованої згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року по справі №420/3206/24 на підставі довідки №239 від 06.12.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву та Київській області», виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення без обмежень пенсії максимальним розміром.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 800 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва