Рішення № 125071385, 11.02.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5372/24

2/583/126/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Якубович В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Охтирка цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 38432,66 грн. та судові витрати.

Вимоги обґрунтовано тим, що 18.01.2022 року трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 . Відповідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16.06.2022 року у справі № 752/4240/22 відповідача визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 36882,66 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №932732 від 11.08.2022 року. Наведене стало підставою для звернення МТСБУ до суду з даним позовом.

01.11.2024 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду з повідомленням сторін. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позов, клопотання чи заяви у справі, не скористався.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача направив до суду клопотання з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач своїх представників до суду не направив, про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини:

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини:

Судом встановлено, що 18.01.2022 року о 15 год. 08 хв., ОСОБА_1 , в м. Києві по вул. Заболотного, 21, керуючи автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв ДТП та проїхав з місця зупинки. При зупинці ТЗ були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду не стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3б), 2.5, 2.10а), 12.1, 13.1 ПДР України.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.06.2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення (а.с. 7).

Згідно ч. 4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 33.1.4 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБ України), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст.82 ЦПК України судом встановлена вина відповідача у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

19.01.2022 року власник автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до МТСБУ із відповідною заявою про виплату відшкодування завданого ДТП, яка мала місце 18.01.2022 року.

Відповідно Звіту № 82674 від 18.01.2022 року про оцінку вартості (розмірі) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого пошкодженому автомобілю «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 ., станом на дату оцінки становить 36882,66 коп. (а.с.17-19).

Позивач відшкодувавзавдані відповідачемзбитки внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди урозмірі 36882,66грн.,що підтверджуєтьсяплатіжною інструкцією№932732від 11.08.2022року (а.с.25-26).

Відповідно ст.990ЦК України та ч. 1 ст.25Закону України«Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно положень ст.993ЦК України та ст.27Закону України«Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Разом з тим, на момент ДТП водій автомобіля ««Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Отже, регрес це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.

Відповідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК), а також відповідальності власників наземних транспортних засобів; нормативно-правовий акт №1961-IV від 01 липня 2004 року, ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно положень ст.993ЦК і ст.27Закону України«Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування.

Зважаючи на вказане, суд вважає, що в даному випадку має місце саме регресна вимога позивача до ОСОБА_1 , а не Суброгація.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вимогами ст.21Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно ст.41Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» МТСБ України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно положень ч. 1 ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБ України, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Підпунктом 38.2.1. пункту 38.2. статті 38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначено, що МТСБ України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБ України на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБ України), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, зазначеним Законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБ України на відшкодування шкоди заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно п. 36.2. ст.36Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховик (МТСБ України) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ними вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхових відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З врахуванням наведеного вище суд приходить висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на користь МТСБ України сплаченого відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП в розмірі 36882,66 грн.

Щодо вимог МТСБ України про стягнення з відповідача на свою користь понесених витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди у розмірі 1550 грн. 00 коп. слід зазначити наступне.

Пунктом 40.3 Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначено, що МТСБ України має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Відповідно п. 3 Порядку залучення МТСБУ аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхових випадків та розміру збитків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 23 лютого 2006 року за № 5417, залучення представника МТСБ України для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків здійснюється на підставі договору з МТСБ України.

Згідно п. 41.4. ст.41Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює оплату послуг аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, залучених відповідно пункту 40.3 статті 40 цього Закону.

Так, 28.03.2022 року позивачем сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_3 1550 грн. 00 коп. Наведене підтверджується платіжною інструкцією №818368 від 28.03.2022 року (а.с. 26).

Відтак, позивачем доведено факт залучення аварійного комісара, а тому позов в частині стягнення з відповідача на користь МТСБУ 1550 грн. 00 коп. також підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги про стягнення з відповідача в порядку регресуматеріальної шкоди, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 38432,66 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати у розмірі 2684 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 38432,66 гривень та понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3028 грн., а всього 41460,66 (сорок одну тисячу чотириста шістдесят) гривень 66 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача.Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених Цивільнимпроцесуальним кодексомУкраїни,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко