Вирок № 125070913, 11.02.2025, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/956/24

№ провадження 1-кп/453/69/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 року Сколівський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 та ч.1 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, в період з 14 червня по 27 липня 2023 року, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно свого батька ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в його бік, приниженні, що призвело до психологічних страждань останнього, а також погіршило якість життя, зокрема спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 протягом року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, зокрема Сколівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 173-2 КУпАП 11 вересня 2023 року у справі №453/1036/23 та 19 жовтня 2023 року у справі №453/1319/23.

Незважаючи на вжиті заходи реагування щодо недопущення вчинення насильства у сім`ї, ОСОБА_4 правильних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжуючи свою протиправну поведінку, знову вчинив психологічне насильство щодо свого батька ОСОБА_5 , що призвело до його психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого.

Зокрема, ОСОБА_4 , 18 березня 2024 року, приблизно о 12 годині, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство, а саме кричав, ображав нецензурними словами, погрожував йому фізичною розправою, чинив на нього психологічний тиск, що призвело до психологічних страждань останнього.

Вказаними насильницькими діями ОСОБА_4 тривалий час систематично заподіював своєму батькові ОСОБА_5 психологічні страждання, що виражались у словесних образах, погрозах йому фізичною розправою та приниженні його честі та гідності, що призводило до формування у нього розлад адаптації з переважанням розладів емоцій.

Крім того, 04 жовтня 2022 року постановою Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

15 серпня 2023 року постановою Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Відтак, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що вище вказаними судовими рішеннями він позбавлений права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 68 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, будучи двічі притягнутим до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 КУпАП, продовжив керувати транспортним засобом, чим ухилився від виконання вище вказаних постанов Сколівського районного суду Львівської області, які набрали законної сили при наступних обставинах.

Так, 21 березня 2024 року, близько 12 години, ОСОБА_4 , будучи позбавлений права керувати транспортними засобами та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по сільській дорозі в с. Лавочне, Стрийського району Львівської області, умисно, керував мотоциклом марки «Альфа» без номерних знаків, де був зупиненийпрацівниками поліції ПОГ СВзГВП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, про що було складено протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення (серія ААД №751338) від 21 березня 2024 року, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, який скеровано для розгляду по суті до Сколівського районного суду Львівської області, тим самим умисно не виконуючи постанови Сколівського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2022 року (справа №453/431/22) та від 15 серпня 2023 року (справа №453/825/23).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому змісту ч.3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, вину визнав повністю та пояснив, що дійсно він умиснота безпричинно, усвідомлюючи характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняв відносно свого батька ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в його бік, приниженні. Як результат, протягом року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, зокрема Сколівським районним судом Львівської області. Востаннє 18 березня 2024 року, приблизно о 12 годині, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно батька психологічне насильство, а саме кричав, ображав нецензурними словами, погрожував йому фізичною розправою.

Крім того, 04 жовтня 2022 року та 15 серпня 2023 року постановою Сколівського районного суду Львівської області його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Знаючи, що він двічі позбавлений права керування транспортними засобами, 21 березня 2024 року, близько 12 години, будучи позбавлений права керувати транспортними засобами та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись по сільській дорозі в с. Лавочне, Стрийського району Львівської області, умисно, керував мотоциклом марки «Альфа» без номерних знаків, де був зупиненийпрацівниками поліції. Щиро розкаюється у скоєному та просить не позбавляти волі.

Потерпілий ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25 квітня 2024 року Славською селищною радою, актовий запис №78.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 382 та ст. 126-1 КК України, визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши йому положення ч.3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 у умисному систематичному вчиненні психологічного насильства відносно особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, погіршення якості її життя - вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, оскільки він умисно систематично вчиняв психологічне насильство відносно батька, що призвело до психологічних страждань останнього, погіршення якості його життя.

Суд вважає, що дії ОСОБА_4 у умисному невиконанні постанови суду, яка вступила в законну силу - вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконував постанови суду, які набрали законної сили.

Обтяжуючих вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень обставини, передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

Пом`якшуючими вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень обставинами, передбачених ст. 66 КК України, суд вбачає активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, щире каяття.

При визначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який задовільно характеризується, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий, а також той факт, що він повністю визнав свою вину. Суд враховує і те, що обвинувачений ніде не працює, та щиро розкаюється у скоєному.

З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкціями ст. 126-1 та ч.1 ст. 382 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, у вигляді позбавлення волі на певний строк із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши від відбування покарання з випробуванням на певний строк та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень та призначити покарання:

-за ст. 126-1 КК України на 1 (один) рік обмеження волі;

-за ч.1 ст. 382 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік.

Згідно п.п.1 та 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази: - 1(один) DVD-R диск, на якому наявний відеозапис із нагрудних камер поліцейських, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141300000076 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1