Рішення № 125061385, 03.02.2025, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/1493/24

Провадження № 2/938/63/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2025 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк",

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю:

представника позивача: Насадюк А.І.;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Акціонерне товариство Комеційний банк "ПриватБанк" звернулося до Верховинського районного суду Івано-Франківської області суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.10.2023 у розмірі 120237,55грн.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 22.11.2024.

В судове засідання 22.11.2024 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому процесуальним законом порядку.

Ухвалою суду 22.11.2024 судове засідання було відкладено на 23.12.2024, у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, відносно якого, у суду відсутні відомості про отримання ним судової повістки про виклик до суду, а також, поданням представником позивача Насадюк А.І. клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання 23.12.2024 з`явилася представник позивача - Насадюк А.І.

Відповідач в судове засідання, не з`явився, причини неявки, суду не повідомив, докази отримання ним судової повістки про виклик до суду на 23.12.2024, станом на дату розгляду справи на адресу суду, не повернулися.

Судове засідання, 23.12.2024, у зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю у суду відомостей про вручення судової повістки про виклик до суду, за відсутності заперечень з боку представника позивача, було відкладено на 20.01.2025.

03.01.2025 на адресу суду повернулися неврученими поштові відправлення, якими суд скеровував на адресу відповідача судову повістку про виклик до суду на 22.11.2024 та копію ухвали про відкриття провадження, а також судову про виклик до суду на 23.12.2024, із відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

В судове засідання 20.01.2025, з`явилася представник позивача Насадюк А.І.

Відповідач в судове засідання, не з`явився, причини неявки суду не повідомив, докази отримання ним судової повістки про виклик до суду на 20.01.2025, станом на дату розгляду справи на адресу суду, не повернулися.

Судове засідання 20.01.2025, було відкладено на 03.02.2025. З метою перевірки інформації, про те, чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в складі Збройних Сил України, судом 20.01.2025 було скеровано відповідний запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/1/527 від 22.01.2025 (надійшло до суду 27.01.2025) гр. ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває та на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 , не призивався.

В судове засідання 03.02.2025 з`явилася представник позивача ОСОБА_2 .

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача просила суд проводити розгляд справи без участі відповідача, оскільки такий вважається належним чином повідомленим про розгляд справи. Також представник позивача не заперечила проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідно до положень ст.128 ЦПК України, законодавець визначив, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

При цьому, суд зазначає, що судові повістки скеровувались відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою його місця проживання, яка вказана у позовній заяві та інформації отриманій від Білоберізької сільської ради.

Згідно п.4 ч.8ст.128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, чи у зв`язку із відмовою адресата отримати судову повістку, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Більше того, відповідно до положеньст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, відсутність відповідача за адресою проживання, на яку направлялася повістка, не може бути перешкодою для розгляду справи.

Крім того, судовий виклик відповідача ОСОБА_1 в судове засідання додатково здійснювався шляхом надсилання йому SMS-повідомлення, яке було йому доставлене 11.11.2024 та шляхом розміщення судом на офіційному веб-порталі судової влади України, оголошення про виклик особи.

Таким чином, судом, вжито всіх передбачених законом заходів для повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи та такий, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а представник позивача зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №938/1493/24 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні 03.02.2025, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 04.10.2023 ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та власноручно, на планшеті підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, у якій погодив умови кредитування.

На підставі укладеного Договору Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 строк дії 10/27, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідно до виписки по рахунку, відповідач користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Таким чином, позивач, як Кредитодавець надав відповідачу, як позичальнику, грошові кошти, позичальник зі своєї сторони кредитним лімітом користувався, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що зазначено в Розрахунку заборгованості за Договором та підтверджується випискою за рахунком.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 16.10.2024 виникла заборгованість у розмірі120237,55 грн, яка складається з наступного: 96571,37 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23666,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Заявлені позовні вимоги, позивач просить задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, що викладені у позовній заяві. Вказала, що, відносини між позивачем та відповідачем були врегульовані Анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, яку відповідач підписав 04.10.2023. Вказала, що спочатку відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, однак, починаючи із грудня 2023 року відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим в нього виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 96571,37 грн та заборгованість за простроченими відсотками в сумі 23666,18 грн. Умови договору було пролонговано автоматично, оскільки відповідач не звертався із заявою про припинення такого.

Просить заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у зазначеній вище сумі і судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву, не подав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 04.10.2023 між АТКБ «ПРИВАТБАНК» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

У заяві зазначено, що клієнт підписанням цієї заяви приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Система переказів PrivatMoney» «Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку» «Автоплатежі» «Сервіс «BankID» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет за адресою https:// privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату цієї заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати .

В розділі 9. «Істотні умови договору «Кредитні картки» визначено: 1.Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн. (п.9.2. Договору); 2.Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3.Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору); 4.Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.9.3 Договору); 5.Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору); 6.Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору); 7.Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п.2.1.1.2.12. Договору) (а.с.25-36).

04.10.2023, відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с. 57-61).

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» про видачу клієнту кредитної картки від 18.10.2024, 04.10.2023 Банк відкрив та видав на ім`я ОСОБА_1 кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії до 10/27 (а.с. 24 зворот).

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 по картковому рахунку, при видачі кредитної картки 04.10.2023 банк встановив кредитний ліміт в сумі 100000,00 грн, 07.06.2024 зменшив кредитний ліміт до 0.00 (а.с.24).

За випискою з карткового рахунку відповідача № НОМЕР_1 , за період з 04.10.2023 по 18.10.2024 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами Банку, періодично сплачуючи заборгованість за наданим кредитом (а.с.20-23).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 16.10.2024 становила в сумі 120237,55 грн, яка складається з наступного: 96571,37 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23666,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.18-19).

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 04.10.2023, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, у тому числі, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що 04.10.2023 сторонами - Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг згідно умов якої відповідач погодив умови щодо типу кредиту, строку кредитування, процентної ставки, періодичність платежів, розмір мінімального обов`язкового платежу, проценти від суми неповернутого в строк кредиту, та інші умови.

У Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 04.10.2023 зазначено, що відповідач ОСОБА_3 своїм підписом засвідчив, що на підставі власного волевиявлення, згідно зіст. 634 ЦК України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Система переказів PrivatMoney» «Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку» «Автоплатежі» «Сервіс «BankID» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет за адресою https:// privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Вказаний договір сторонами підписано власноручно на планшеті, що регламентовано Постановою НБУ № 151 від 13.12.2019 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою, це - цифровий власноручний підпис.

Фактично відповідно до ч.3ст.207 ЦК України, цифровий підпис це аналог власноручного підпису, а за визначеннямзакону України «Про електронні довірчі послуги»цифровий підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис, при цьому такі дані мають бути унікальними та однозначно пов`язаними із підписувачем і не пов`язаними з жодною іншою особою.

При здійсненні клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовувались ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис але на електронному документі, на екрані сенсорного пристрою.

Таким чином, враховуючи що підпис вчинено власноручно без використання будь-яких додаткових даних в якості аналогу, то такий підпис не може вважатись електронним підписом лише на тій підставі, що він вчинений на екрані планшету.

Теж саме зазначено у п. 1 Положення, що воно розроблено відповідно доЦивільного кодекс України,Законів України «Про Національний банк України», «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг»і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів. Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг.

У п. 6 Положення передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, а згідно до п. 7 Положення використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.

Таким чином, власноручний підпис на планшеті є особливим видом власноручного підпису, внаслідок чого не може бути аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, а тому для його вчинення не потрібна попередня згода щодо його використання.

Отже, сторонами було обумовлено всі істотні умови кредитного договору, в тому числі сплату тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

Матеріалами справи, а саме, довідкою про видачу кредитної картки та довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки підтверджується, що Банк виконав зобов`язання, надавши відповідачу кредит в сумі 100000,00 грн.

Банківською випискою з карткового рахунку відповідача за період з 04.10.2023 по 18.10.2024, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженимнаказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами Банку, періодично сплачуючи заборгованість за наданим кредитом.

В той же час, відповідач, будучи ознайомленим з умовами кредитування, уклавши кредитний договір не належно виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, хоча взяв на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на станом на 16.10.2024 за відповідачем числиться заборгованість в сумі 120237,55 грн, яка складається з наступного: 96571,37 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23666,18 грн - заборгованість за простроченими відсотками

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачкою не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

На підставі наведеного, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання 04.10.2023 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг між банком та відповідачем було укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит, зі своєї сторони, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 16.10.2024 склалась заборгованість у розмірі 120237,55 грн.

Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, чим порушив права та законні інтереси позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, шо позовні вимоги, спрямовані на відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача, понесений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн.

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.10.2023 у розмірі 120 237,55 грн (сто двадцять тисяч двісті тридцять сім гривень п`ятдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" судові витрати в сумі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Полвне рішення складено 10.02.2025.

Суддя Роман ДЖУС