Рішення № 125055710, 07.02.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"07" лютого 2025 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого2025року

м.Харків

Справа 642/7636/24

Провадження 2/642/176/25

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Євтіфієвої Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2024до Ленінського районного суду м.Харкова звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» - Дашко В.М., з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій він просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 20-05-2008 у розмірі 60 288,49 грн., та судового збору у розмірі2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.05.2008відповідач ОСОБА_1 ознайомився та підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 05/12 , тип - Універсальна, на яку встановлено кредитний ліміт у розмірі 75 000 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Після спливу строку дії першої картки відповідачем ОСОБА_1 отримано наступні картки: № НОМЕР_2 , строк дії - 03/16, тип - Універсальна; № НОМЕР_3 , строк дії - 11/19, тип Універсальна; № НОМЕР_4 , строк дії 11/19, тип Універсальна; № НОМЕР_5 , строк дії 11/21, тип Універсальна GOLD.

В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

30.11.2021відповідач ОСОБА_1 підписав власноруч, на планшеті Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та отримав додаткову кредитну картку № НОМЕР_6 , строк дії 12/25, тип - Універсальна GOLD.

ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком.

Отже, в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хочаст. 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов?язань відповідач ОСОБА_1 має заборгованість, за тілом кредиту, яка станом на 16.10.2024становить 60 288,49 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

06.12.2024ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.172).

Представник АТ КБ «Приватбанк» - Хміль В.В., який діє на підставі довіреності №8519-К-О від 15.08.2023,в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.180-181).

Частиною 3ст.211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог п.4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явився, в порушення ч.3ст.131 ЦПК Українипро причини неявки суд не повідомив, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.

Відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затвердженихпостановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК Українивважається, що судова повістка відповідачу вручена.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня2019року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня2018року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до ч. 3 ст.131ЦПКУкраїни учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідностатті 280 ЦПКУкраїнисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

07.02.2025ухвалою суду постановлено справу розглядати у заочному порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2ст.247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, частиною 1ст.2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя (ч.1ст.5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Спірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом другим частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено в пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня1985року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня2013року у справі №1-12/2013з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 20.05.2008 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , тип карти № НОМЕР_7 , валюта - гривня, тип кредитного ліміту - фінансовий, сума кредитного ліміту - 500 грн., базова процентна ставка - 36%, строк дії кредитного ліміту - відповідає строку дії картки, порядок погашення заборгованості - кожного місяця у розмірі 7% від суми заборгованості (а.с.10).

Судом досліджено надану позивачем заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та встановлено, що вказаною Заявою визначено істотні умови кредитування, диференційовано умови для карт «Універсальна» та «Універсальна Gold». Серед іншого визначено тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, суму/ліміт кредиту:200 000грн. для карт «Універсальна», «Універсальна GOLD»,300 000грн. для Преміальної картки «Platinum»,300 000грн. для Преміальної картки « World Black Edition»,300 000грн. для Преміальної картки «Visa Signature»,400 000грн. для Преміальної картки «World Elite»,800 000грн. для Преміальної картки «Infinite», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, мета кредиту споживчі цілі, процентна ставка, відсотків річних 42,0 % для карт «Універсальна», 40,8% для карт «Універсальна голд», тип процентної ставки фіксований, також регламентовано кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, визначені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань у вигляді сплати пені, штрафів, визначено розмір процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних 84,0% для карт «Універсальна», 81,6 % для карт «Універсальна голд» (а.с. 28-39).

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ними та Банком Договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.

Крім того, 30.11.2021 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому також вказана детальна інформація щодо укладення договору, зокрема інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування (тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці, сума кредиту, строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, мета кредиту - споживчі потреби), інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача (процентна ставка - 0,00001% річних - пільговий період, процента ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних картка «Універсальна» - 42%, «Універсальна Gold» - 40,08%, картка «Platinum» - 36%, тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 0,00% - при постійному користуванні у пільговий період для карт «Універсальна», 1,20% - для карт «Універсальна Gold», 0,00 % для карт ««Platinum» - при постійному користуванні пільговим періодом), відсотків річних, реальна річна процентна ставка (при користуванні лімітом за межами пільгового періоду та при погашенні мінімальними щомісячними платежами) для карт «Універсальна» - 51,09%, для карт «Універсальна Gold» - 51,76 %, для карт - «Platinum» - 42,55% відсотків річних, порядок повернення кредиту, додаткова інформація (процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84,00% для карт «Універсальна», 81,60% - для карт «Універсальна Gold», 72, 00% для карт - «Platinum» (а.с.24-27).

Як вбачається з наданої позивачем виписки за договором №б/н за період з 20.05.2008- 24.10.2024, відповідач ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, здійснював переказ коштів через додаток, розраховувався кредитною карткою за покупки та послуги, поповнював карту, повертав використану суму кредитного ліміту, сплачував відсотки, що підтверджує отримання відповідачем картки «Універсальна» та «Універсальна GOLD», оскільки проведення вищезазначених операцій є неможливим без наявності картки (а.с.106-169).

Відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 20.05.2008станом на 31.05.2015становить 35 650 грн. та складається з: 34 780 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 870,37 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с. 56-83).

Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 20.05.2008станом на 16.10.2024становить 60 288,49 грн. та складається з тіла кредиту (а.с. 84-105).

При укладанні договору сторони керувались ч.1ст.634 ЦК України(договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1,2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею1049згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, оскільки не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов Договору.

В порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини другої статті1054та частини другої статті1050 Цивільного кодексу Українинаслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч.1ст.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. До тепер, як випливає з позовної заяви, заборгованість за кредитом не погашена і складає 60 288,49 грн., тому підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 .

Згідно з ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннямистатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня2017року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня2018року у справі№ 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).

Як передбачено ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно достатті 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу статті 12, 13ЦПК Українитакож гарантують те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.

Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Зв`язок принципів змагальності та рівності акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, п. 50), в аспекті змагальності, наголошується на тому, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд; стаття 6 Конвенції, в той же час, не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами. Аналогічна позиція також міститься у рішенні в справі «Олюджіч проти Хорватії» (Olujic v Croatia), №22330/05, п. 77).

В інших рішеннях цього Суду сформовані такі підходи до розуміння принципу змагальності: згідно зі статтею 19 Конвенції обов`язок Суду полягає у забезпеченні дотримання зобов`язання, що здійснюються Договірними сторонами Конвенції, зокрема, його функція не стосується фактів чи законів, які враховані національним судом, якщо тільки вони не порушили прав та свобод, захищених Конвенцією; Суд не може погодитися принципово та абстрактно з тим, щоб незаконно отримані докази можуть бути допустимими («Schenk v. Switzerland, заява №10862/84, п.п45-46; «Garcia Ruiz v. Spain», заява №30544/96, п. 28; Spang v. Switzerland, №45228/99, п. 32); Суд повторює, що він не уповноважений замінювати свою оцінку фактичних обставин, зроблену національними судовими органами, проте відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).

Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, наданих стороною позивача доказів, та оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з цим позовом, АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовував свої вимоги, таким чином суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.

А відповідач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо неукладання кредитного договору та неналежного нарахування процентів за прострочення виплат.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Проніна проти України, № 63566/00, пр. 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006р.).

Відповідно до положень ч. 1ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовій збір за подання позову у даній справі в сумі 2 422,40 грн., що підтверджено платіжною інструкцією №ZZ421B259V від 21.11.2024(зворот. а.с. 27).

Таким чином, згідно ст. ст.133,141 ЦПК Україниз відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,12,19,81,133,141,264,265,274-279 ЦПК України, ст.ст.258,526,549,610-612,625,1050,1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за кредитним договором б/н від 20.05.2008 року - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 20.05.2008 в сумі60288,49(шістдесяттисяч двістівісімдесят вісімгрн.,49коп.) грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 60288, 49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»судові витрати в сумі 2422,40 (двітисячі чотиристадвадцять двігрн.,40коп.) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

Позивач- Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094 м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_8 , МФО 305299.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_9 , паспорт серії НОМЕР_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 11.02.2025.

Суддя Наталя ПЕТРОВА