Рішення № 125054342, 29.01.2025, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1536/24

2/368/209/25

Рішення

Іменем України

"29" січня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І.,

при секретарі Марчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на частку квартири за кожним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом та просили визнати за ними право власності по 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 квартира загальною площею-54,5 кв.м., житловою площею 33,4кв.м. Інвентаризаційна вартість 166341 гривна.

Мотивували позов тим, що вони проживають в квартирі, що знаходиться АДРЕСА_2 з липня 2004 року по даний час.

Сплачували і сплачують комунальні платежі за електроенергію з липня 2004року.

На сьогоднішній день позивачі продовжують проживати у вказаному будинку. Добросовісно та безперервно володіють та відкрито користуються даним нерухомим майном, доглядають за будинком , постійно роблять в ньому поточний та капітальний ремонт.

Обставиною щодо проживання та користування будинком більше 10 років є акт депутата Кагарлицької міської ради . А також вказані обставин можуть підтвердити свідки.

Згідно ч.1 ст 344 Цивільного Кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном-протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність),якщо інше не встановлено цим Кодексом

Отже, оскільки Позивачі протягом більше десяти років відкрито, безперервно володіє будинком, за позивачем може бути визнано право власності на квартиру за набувальною давністю згідно ч.1 ст.344 Цивільного Кодексу України.

Згідно п.9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014року відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном-протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визначається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визначається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається(частина третя статті 344 ЦК)Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сигнувальним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чи їм спадкоємцем(правонаступником)вона є (частина друга статті 344ЦК)

Згідно п. 11 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року враховуючи положення статей 335 і 344ЦК право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі(а не особі, яка заявляє про давність володіння),а також на безхазяйну річ.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344ЦК ,згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Згідно п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ N25 від 07.02.2014р. виходячи зі змісту частини першої статті 344ЦК.Відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Згідно ст. 328Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Позивач ОСОБА_2 підтримала позов і дала покази , що вселилась в квартиру з членами сім`ї на підставі ордера який видано Кагарлицьким автотранспортним підприємством Київської облспоживспілки яке судом визнано банкрутом. Позивач ОСОБА_1 не зявився в судове засідання і подав заяву про підтримання позову.

Представник відповідача направив заяву до суду, що не заперечує проти задоволення позову з обгрунтуванням, що позивачі дійсно проживають більше 15 років в кв. АДРЕСА_1 і неодноразово звертались до Кагарлицької міської ради щодо належного оформлення права власності на вказане майно яке є безхазяйним і відповідач не має на меті оформляти на нього право власності та виселяти позивачів. В судовому засіданні представник відповідача підтримав цю заяву.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст.344ч.1 ЦК України передбачено: 1. Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Позивачі не довели, що житлове приміщення в якому вони проживають, а саме кв. АДРЕСА_1 є квартирою в багатоквартирному житловому будинку і що добросовісно заволоділи цим майном з слідуючих міркувань.

Відповідно до ст.4 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає:жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать

колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд)

Відповідно до ст.9 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до ст.31 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими

актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до ст.53 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Відповідно до ст.58 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до ст.127 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ст.128 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

Порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Жила площа у спеціальних гуртожитках для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв`язку із захворюванням на туберкульоз, надається в порядку, що визначається відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.129 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі передбачено:

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

З листа Кагарлицької міської ради від 24.02.2011 року на адресу голови правління Київської обласної спілки споживчих товариств з проханням надати інформацію чи перебуває на балансі гуртожиток , що знаходиться в м. Кагарлику по вул. Будівельників ,15 та вирішення питання передачі гуртожитка на баланс Кагарлицької міської ради для подальшої приватизації кімнат в гуртожитку громадянами які проживають в ньому та положень ст. 127 ЖК України на час видачі ордеру на який посилаються позивачі вбачається, що станом на 24.02.2011 року будинок який знаходиться в АДРЕСА_3 був зареєстрований як гуртожиток у виконавчому комітеті Кагарлицької міської ради.

Згідно постанови Господарського суду Київської області від 03.05.2007 року у справі №Б14/157-07 за заявою Кагарлицької об`єднаної державної пожаткової інспекції, м.Кагарлик до Кагарлицького автотранспортного підприємства Київської облспоживспілки про банкрутство вказане підприємство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Також призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кекуха Є.С. Зобов`язано ліквідатора за результатами роботи подати суду звіт, ліквідаційний баланс та пояснювальну записку до нього.

Згідно витягу від 16.01.2025 року державна реєстрація припинення юридичної особи Кагарлицького автотранспортного підприємства Київської облспоживспілки у зв`язку з визнанням її банкрутом 19.11.2014 року . Згідно технічного паспорта на квартиру станом на 2 листопада 2018 року квартира розташована на першому поверсі поверхового будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 33,4 кв.м., кухні, ванної кімнати. Також зазначено, що паспорт є додатком до свідоцтва про право власності на житло яке суду не надано.

Згідно ордера позивачу ОСОБА_2 з сім`єю з 4 чоловік , в тому числі і позивача ОСОБА_1 , 15.11.2013 року видано ордер на право заселення комунальної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 24 кв.м. яка складається з двох кімнат. Також ордер містить прізвище і ініціали особи яка видала ордер - ОСОБА_3 та підпис вказаної особи . Також ордер містить печатку Кагарлицького автотранспортного підприємства Київської облспоживспілки. Суд не вбачає, що цей доказ є достовірним так як ордер видано на комунальну квартиру не виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради а іншою особою ОСОБА_3 та не надано доказів позивачами які повноваження мала вказана особа та хто проставив печатку, враховуючи те, що станом на 15.11.2013 року призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кекуха Є.С.

Також позивачами не надано доказів про рішення компетентного органу надання гуртожитку статусу житлового будинку , про перебудову комунальної в ізольовану квартиру та з двохкімнатної на трикімнатну.

Згідно проведеного обстеження умов проживання депутата Кагарлицької міської ради від 9.08.2023 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано та постійно проживають позивачі та ОСОБА_4 2013 р.н. з 2004 року зі слів власників квартири, але не зазначено хто власники і на підставі якого документа.

Згідно витягу від 9.08.2023 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 з 23.02.2022 року , ОСОБА_4 з 26.02.2013 , ОСОБА_2 з 28.07.2004 .

Відповідно до ст.335 ЦК України передбачено:

1. Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

2. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.

Сторони спору не надали доказів, що спірне майно не має власника або власник невідомий та позивачем не заявлявся позов до Київської обласної спілки споживчих товариств.

Тому в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись ст.335, 3444 ЦК України, ст.4,9,31,58,127,128,129 ЖК України , ст.76, 81,263-265, 273 ч.4 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 07.02.2025 року.

Суддя В.І. Кириченко